Дріжджі, м'ясні консерви, борошно, гречана крупа та дизельне паливо - це ті товари, яких не вистачає українцям.
За інформацією Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів користувачі Національної платформи продовольчої безпеки частіше за інші шукають дріжджі, м'ясні консерви, борошно, гречану крупу та дизельне паливо. Чому саме ці товари в дефіциті?
У дефіциті винна війна
Найбільшим попитом, який не має можливості задовольнити, користуються дріжджі. Їх марно шукають мешканці Київської, Житомирської, Дніпропетровської, Черкаської, Хмельницької, Миколаївської, Одеської та Чернігівської областей.
Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що в Україні дефіцит цього товару виник з самого початку війни. На його думку причин декілька. По-перше, заборона на продаж алкоголю. Нагадаємо: від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у різних регіонах країни почали впроваджувати “сухий закон”, встановивши обмеження або ж повну заборону продажу алкоголю. Тож люди почали активніше і в більших масштабах готувати самогон, для якого потрібні дріжджі.
По-друге, деякі українці почали вживати їх у їжу в чистому вигляді, оскільки вони за харчовою цінністю аналогічні свинині. У період нестачі м'яса у раціоні люди стали замінювати його дріжджами. Ціни на м’ясо зростають, тож не всі можуть дозволити собі його купити, а підтримувати життєдіяльність потрібно. Тож люди змушені перекривати потреби організму іншими продуктами. Тому зараз дріжджі стали продуктом підвищеного попиту, раніше майже ті самі обсяги поставок і запасів були достатніми. По-третє, існують перебої з постачанням, адже через війну виникли логістичні проблеми.
Відчувається також нестача м’ясних консервів. Їх шукають користувачі платформи з Київської, Житомирської, Миколаївської, Дніпропетровської, Хмельницької та Харківської областей.
Дефіцит виник, на думку М. Орищака, оскільки їх активно постачають в армію аби нагодувати захисників Батьківщини.
На третьому місці у списку дефіцитних продуктів - борошно. Цей товар потребують учасники платформи з Житомирської, Миколаївської, Харківської, Київської, Дніпропетровської, Одеської, Луганської, Львівської, Полтавської та Вінницької областей.
За словами М. Орищака, борошно, як і дріжджі, є продуктом підвищеного попиту. Саме за рахунок цього продукту багато українців планують пережити цю зиму. Не дивлячись на непоганий врожай зернових цього року, люди вважають за потрібне робити запаси борошна. Їх наявність, на думку українців, дозволить протриматися, якщо будуть голодні часи. Адже борошно - це свого роду стратегічний продукт.
На четвертому місці за запитами - гречана крупа. Не вистачає її у мешканців Миколаївської, Дніпропетровської, Київської, Одеської, Житомирської, Рівненської, Харківської, Чернівецької та Чернігівської областей.
На думку М. Орищака, гречана крупа потрапила до списку дефіцитних, як товар довгострокового зберігання, а отже, попит на неї в період війни такий самий підвищений, як і зазвичай. Дістати гречку стало непростою справою ще з весни 2022 р., а влітку ситуація погіршилася. Причина в тому, що дізнавшись про початок війни, люди стали формувати продуктові запаси, і почали з гречки, цукру та борошна. Новим закупівлям крупи заважають логістичні проблеми та високі ціни на паливо.
На п’ятому місці - дизельне паливо. Його нестачу відчувають мешканці Сумщини, Вінниччини, Миколаївщини, Одещини та Волині.
На думку М. Орищака, дизельне паливо у дефіциті, оскільки його зараз купують і везуть лише за обсягом, який було передплачено. Є залишки або додаткові обсяги, але в невеликій кількості. Ризикувати своїм бізнесом та везти паливо до країни, де йде війна, наші бізнесмени вважають зайвим.
Дефіцит більше там, де активні бойові дії
Якщо говорити про територіальний дефіцит, то логічно, що він вищий там, де більш активно йдуть або донедавна йшли бойові дії.
“Потрібно постачати армію, і люди сильніше побоюються того, що виникнуть перебої з поставками, тому запасаються. Бізнес, у свою чергу, також не має бажання везти товари заздалегідь, оскільки є ризик руйнування магазинів і складів, а отже – будуть втрати”, - каже М.Орищак.
На його думку, перспектива на осінь не виглядає оптимістичною. Навпаки ситуація погіршуватиметься, оскільки до високих цін на бензин і паливо, війни, що триває, виснаження наших потужностей, інфляції та руйнувань додасться сильний сезонний фактор тиску. В холодну пори року споживання бензину буде вищим, і є опасіння, що західні країни менш охоче надаватиме нам фінансову допомогу, оскільки їм потрібно буде вирішувати свої економічні проблеми.
Отже є велика вірогідність того, що зростання цін продовжиться, а дефіцит товарів у магазинах збільшуватиметься.
В той же час Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру пропонує не драматизувати ситуацію. Той факт, що в деяких регіонах виникли проблеми з деякими товарами, до того ж їх не можна назвати дуже великими та катастрофічними (адже мова йде лише про 50-70 запитів на платформі) не означає наявності дефіциту у масштабах країни. На його думку в Україні не може бути дефіциту продуктів навіть під час війни, адже наша країна виробляє продуктів у кілька разів більше, ніж споживає. Інша справа дизпаливо та взагалі паливо. Це, як правило, імпорт і зрозуміло, що ситуація залежить від поставок з-за кордону. В Україні зараз палива досить, хоч ціни і високі, але вони залежать від світових цін і від курсу долара, тому тут важко щось змінювати.
“В Україні ринкова економіка і тому не має дефіциту товарів. Якби була плановою, як в СРСР, то був би голод і картки”, - резюмує експерт.
Для чого створена Нацплатформа продбезпеки?
Нагадаємо в нашій країні на базі Держпродспоживслужби створена Національна платформа продовольчої безпеки.
Її мета - об'єднати зусилля військових адміністрацій, виробників харчових продуктів, торговельних мереж та міжнародних організацій для забезпечення харчовими продуктами й товарами першої необхідності мешканців громад, учасників Збройних Сил України та територіальної оборони в умовах війни.
“За допомогою платформи можна швидко сформувати потребу в тих чи інших товарах та побачити пропозиції інших учасників ринку. В часи, коли кожна хвилина має значення, ми створили інструмент, який допомагає забезпечити наших захисників та населення найнеобхіднішими продуктами, - каже виконуючий обов’язки Голови Держпродспоживслужби Анатолій Вовнюк.
Цим майданчиком користуються агрофірми, виробники, торговельні мережі та органи влади.
Учасники, зареєстровані на платформі, мають змогу напряму контактувати та укладати угоди з постачання необхідних товарів.
Вікторія Хаджирадєва