На тлі щоденного "брязкання" ядерною зброєю з боку Росії Київ прийняв рішення подати заявку на вступ до НАТО. Друзі України в ЄС закликали не зволікати із цим рішенням.
Чого хоче Україна
На оголошення Росією анексії українських територій Україна відповіла подачею заявки на прискорений вступ до НАТО. Президент Володимир Зеленський зазначив, що прискорений порядок можливий, тому що цього року Фінляндія та Швеція розпочали приєднання до Альянсу без плану дій щодо членства.
"Де-факто ми вже пройшли свій шлях до НАТО. Де-факто ми вже довели сумісність зі стандартами Альянсу. Вони реальні для України – реальні на полі бою та у всіх аспектах нашої взаємодії. Ми довіряємо один одному, допомагаємо один одному, і ми захищаємо один одного, це і є Альянс, де-факто, сьогодні Україна подає заявку, щоби зробити це де-юре", - заявив Зеленський.
Заявку на членство України в НАТО на камеру підписали президент Володимир Зеленський, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
У свою чергу президенти дев'яти країн Північноатлантичного Альянсу з Центральної та Східної Європи в неділю опублікували спільну заяву, в якій засудили анексію Росією українських територій та закликали НАТО суттєво збільшити військову допомогу Україні.
У заяві зазначається, що президенти восьми держав Альянсу були в Києві вже під час повномасштабної війни і "на власні очі побачили наслідки російської агресії".
"Ми підтверджуємо нашу підтримку суверенітету та територіальної цілісності України. Ми не визнаємо і ніколи не визнаємо спроб Росії анексувати якусь українську територію", - наголошують вони.
Заяву підписали президент Чехії Мілош Земан, президент Естонії Алар Каріс, президент Латвії Егілс Левітс, президент Литви Гітанас Науседа, президент Північної Македонії Стево Пендаровський, президент Чорногорії Міло Джуканович, президент Польщі Анджей Дуда, президент Румунії Клаус Йоханніс і президент Словаччини Клаус Йоханніс.
Зазначимо, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг фактично ухилився від відповіді на запитання, чи він підтримує заявку України на прискорений вступ до Альянсу.
"Кожна демократія в Європі має право подати заявку на членство в НАТО. Ми поважаємо це право, і останніми роками ми говорили, що двері Альянсу відчинені. Члени НАТО на саміті в Мадриді чітко заявили, що поважають право України обирати власне майбутнє", - сказав Столтенберг.
Рішення про членство повинні приймати всі члени НАТО, воно ухвалюється консенсусом. Наразі фокус стоїть на негайній підтримці України, щоб вона захищалася від брутального вторгнення Росії, і це головне, додав він.
У Кремлі вже встигли прокоментувати наміри України. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Росія уважно стежить за реакцією країн НАТО.
"Всі (члени НАТО) посилаються на правило про консенсус, тому ми дуже уважно спостерігаємо це рішення і пам'ятаємо, що саме орієнтація України до НАТО та підтвердження майбутнього членства України в НАТО стали однією із причин спеціальної військової операції", - заявив Пєсков.
А тим часом серед самих українців підтримка вступу до НАТО є безпрецедентною. На референдумі цю ініціативу підтримали б 83%, проти – 4%, не проголосували б 9%.
"У червні 2022 р. підтримували вступ до Альянсу 76%. На відміну від вступу до ЄС, вступ до НАТО дещо обережніше сприймається мешканцями сходу країни (69% – за вступ, 9% – проти, 17% – не прийшли б на голосування). Незважаючи на це, порівняно з попереднім опитуванням динаміка у підтримці вступу до Альянсу серед мешканців цього макрорегіону дуже позитивна (у червні – за 55%, проти – 20%, не прийшли б голосувати – 22%)”, – йдеться у повідомленні групи "Рейтинг", яка провела опитування.
Коли Україна зможе приєднатися до Альянсу
Заявка на прискорений вступ до НАТО застала зненацька західних партнерів України. На думку Лії Шойнеманн, заступника директора Ініціативи трансатлантичної безпеки в Центрі стратегії та безпеки Скоукрофта, той факт, що партнери України з НАТО не знайшли нових слів на заявку Києва, свідчить про те, що цей крок був некоординованим.
"Він став відповіддю на фіктивні незаконні референдуми, які є спробою Москви налякати Україну для припинення вогню", - сказала вона.
На її думку, на відміну від Фінляндії та Швеції, про які згадував Зеленський у виступі, НАТО не готове позитивно відповісти на заявку України. Як переконана дослідниця, перспектива членства в НАТО для України не лише не наблизилася, а й віддалилася протягом останніх місяців.
"Справа в тому, що Україна перебуває у стані війни з Росією, а ті ж члени НАТО, які ще не роблять усе, що в їх силах, щоб забезпечити перемогу України, не збираються підтримувати вступ до формального союзу, який би вимагав від них юридичних зобов'язань щодо захисту України", – пояснила дослідниця.
Але Шойнеман вважає, що це не повинно зупиняти українців. Члени НАТО можуть запропонувати Україні гарантії безпеки, як багато хто зробив для Швеції та Фінляндії. Але найголовніше зараз – Захід має посилити військову підтримку України.
Політичний та економічний експерт Валерій Клочок також припустив, що українська заявка стала для Заходу несподіванкою. Відразу три чиновники в США: Джейк Салліван, Ентоні Блінкен та Ненсі Пелосі, зробили абсолютно однакові заяви. Вони наголосили на тому, що варто зосередитися на гарантіях безпеки для України.
"Але ніхто не відмовив, зрештою. Цей процес потрібно пройти", – сказав політолог у коментарі ЗМІ.
Швидше за все, інтеграції України до НАТО чинитимуть опір наступні країни: Угорщині, Туреччині, Болгарії та іншим.
"Будуть торги всередині, політичні пертурбації, і ми рано чи пізно вийдемо на формат членства", – зазначив Клочок.
Сьогодні популярність України зросла у рази. Однак важливо розуміти: найближчі кілька років нас до НАТО не примуть, зазначив політолог Олександр Антонюк. Але дискусія, що вже зародилася, дозволить просунути певні гарантії безпеки країн, які свого часу були підписантами "Будапештського меморандуму". Насамперед йдеться про Британію та США. Це країни, які мають ядерну зброю.
"Нам потрібна ядерна парасолька цих країн, у тому числі й НАТО", – наголосив політолог.
Водночас було б непогано, щоб проміжні етапи були оформлені хоча б у такі гарантії безпеки, які дозволять нам швидше вибити ворога з наших територій та відповідно розвивати тему українського членства в Альянсі на умовах переможця, вважає експерт.
Втім, є й оптимістичніші оцінки. Наприклад, екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант запасу Ігор Романенко зазначає: з усіх європейських країн Україна найбільш близька до виконання вимог, які висуваються до членства у Північноатлантичному альянсі.
"Немає жодної країни-члена НАТО, яка б у повному обсязі відповідала вимогам щодо вступу до Альянсу, а стандартів понад 2 тисячі. У значної частини учасників Альянсу у виконанні цих вимог прогрес менший, ніж в України. Історія прийому до НАТО показує, що питання не так відповідно до формальних вимог, як у позиції держави-претендента на членство", — підкреслив він в ефірі ЗМІ.
Експерт вважає, що керівники країн-членів Альянсу, європейські та світові лідери найчастіше відстають із оцінками ситуації у сфері глобальної безпеки.
"У 2014 році Україну підштовхували до того, що не варто протистояти Російській Федерації, що всі питання будуть вирішені мирним шляхом. Саме тому у нас виникли проблеми, які переросли у повномасштабну війну", - вважає він.
Романенко наголосив на важливості рішення керівництва України про подання заявки на вступ до НАТО у прискореному порядку.
"Керівництвом країни було виявлено ініціативу, яка підтримується більшістю українців про те, що процес вступу до НАТО необхідно прискорити. Що й було юридично оформлено підписанням відповідного документа", - наголосив Ігор Романенко.
Валерія Шипуля