Більшість професійних сфер не знижує оплату праці, знайти роботу стало легше ніж на початку війни, кого шукають роботодавці.
Порівняно з літом фахівці ринку праці спостерігають збільшення вакансій, відмічають позитивні тенденції в оплаті праці та кажуть про дефіцит деяких спеціалістів.
Робітничі спеціальності в ціні
Восени кількість вакансій в Україні зростає порівняно з літом.
У Мінекономіки кажуть, що значного падіння ВВП вже не буде. Прогноз міністерства про падіння на 37% не справдився, ВВП впав на 30% і цифра зафіксувалася. Річ у тому, що бізнес почав адаптуватися до воєнних реалій. Про це свідчить і ринок праці. Вакансій хоч і менше ніж минулого року, та їхня кількість зростає.
“Ті роботодавці, які вижили на початку війни, зараз навіть непогано почуваються, пропонують роботу, і не завжди на “військових умовах”, - каже Тетяна Пашкіна, експерт ринку праці.
За її словами ринок ІТ приростає, попри роботу в підвалах, без інтернету. Врожай ми зібрали на підконтрольних територіях, незважаючи на війну, відмінний. Вакансії в агросекторі були, доки тривав сезон. Центр зайнятості на них “зробив касу”, бо 36% працевлаштованих були залучені саме в агросекторі.
Ринку праці особливо потрібні люди робітничих спеціальностей.
“Виробництва потребують людей. Швачок не вистачає скрізь - від сходу до заходу. Зарплати не найвищі, але стабільну роботу, регулярний заробіток, допомогу із житлом роботодавці обіцяють. Особливо потребують фахівців виробництва, що релокуються”, - каже Т. Пашкіна.
Також українці задіяні у сфері туризму та організації свят. Вони допомагають людям подорожувати, одружуватися, святкувати дні народження.
Якщо говорити про географічний розріз, то до війни роботодавці найактивніше шукали працівників у Харкові, Дніпрі, Одесі, Запоріжжі. На сьогодні найбільше робочих місць у Київській області (16 тис. вакансій). На другому місці за кількістю вакансій у листопаді – Львівська область (6,5 тис.). У місті багато переселенців і вони мають великий шанс влаштуватися на роботу.
Зарплати стабілізувалися
Різких стрибків зарплат, як влітку восени не спостерігається, дав взнаки бізнес-сезон.
“Бізнес-сезон показав стримано оптимістичну ситуацію із зарплатами. Дві третини професійних сфер або утримали зарплати на попередньому рівні, або підвищили оклади у відкритих вакансіях”, - каже Руслана Березівська, керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.
Традиційно лідерами з оплати праці є ІТ-сфера та вищий менеджмент. А от на третьому місці за розміром середньої заробітної плати восени опинилася сфера закупівель, витіснивши консалтинг на четверту сходинку. На п’ятій позиції галузь мас-медіа та мистецтва.
Проте є й негативні явища - найбільш оплачувані сфери восени зазнали падіння заробітних плат. У сфері інформаційних технологій відбулося незначне “просідання” окладів. У сфері вищого менеджменту відкривалися вакансії з набагато нижчими окладами, тому за місяць падіння середньої зарплати директорам відбулося аж на 40%. Консалтинг, який зазвичай був у трійці сфер з найвищими зарплатами, зазнав зниження середньої зарплати більш ніж на половину.
Зазнали зниження середньої зарплати спеціалісти сфери будівництва та нерухомості, бухгалтери та спеціалісти з управлінського обліку, представники сфери маркетинг, реклама та PR, водії та логісти, а також працівники бьюті-сфери та галузі спорту.
Проте негативну динаміку зарплат восени відчула лише третина професійних сфер. Переважна більшість галузей не лише утримала оклади від падіння, але й дещо підвищила щомісячну компенсацію новим співробітникам.
Найбільше підвищення зарплат у вакансіях відбулося у декількох сферах. Адміністративний персонал відчув підвищення зарплат новим працівникам майже на 50%. Працівникам автомобільного бізнесу стали пропонувати на 40% більше. Позитивна динаміка від 30% до 35% у середніх зарплатах новим працівникам відбулася також у сфері управління персоналом, сфері “видобуток сировини”, більше почали заробляти представники домашнього персоналу.
Загалом середня зарплата в Україні, за даними аналітиків work.ua, у жовтні склала 15 тис. грн. Однак на фоні інфляції доходи українців стали меншими на 30%. Найвищий середній оклад залишається у Київській області – 17 500 грн. Найбільше за місяць зарплати зросли у Львівській області (на 5%), але вони не перевищують середні по країні.
Як працевлаштуватися безробітним
Попри те, що з початком бізнес-сезону з’явились позитивні тенденції на ринку праці, через війну значна кількість українців залишилася без роботи.
Дехто залишився без роботи через окупацію, хтось через вимушену евакуацію в більш безпечні місця, декому не має де працювати через фізичне знищення підприємств, співробітником якого був, є й такі, які потрапили під хвилю скорочень.
“Ми можемо констатувати факт, що з початку війни втратили роботу близько 3 млн осіб”, - заявляє заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна.
Проте до служби зайнятості у пошуках роботи дійшли не всі - наразі зареєстрували лише 250 тис.
“Зараз не всі мають можливість стати на облік, тому що вони перебувають, або на окупованих територіях, або виїхали за кордон, або не бачать потреби реєструватися”, - пояснює Т. Бережна.
Загалом війна знижує й активність роботодавців, тому є багато людей, які стикаються з проблемою пошуку роботи.
“Ринок праці зараз орієнтується на добрий десяток показників, більшість яких змінюється згідно із законом випадкових чисел. Це знижує ефективність роботодавців та активність ринку праці. Який сенс набирати співробітників, якщо не впевнений, що зможеш забезпечити їхньою роботою?”, - каже Т. Пашкіна.
Негативно впливають на ринок праці й аварійні відключення світла. “ Звісно, відключення мають свій негативний вплив, і важко порахувати його долю зараз”, - каже експерт.
Магазини, супермаркети, банки, ресторани змушені переривати роботу під час відключень електроенергії. Через це багато підприємств скорочують тривалість робочого дня та звільняють робітників. Поки що бізнес намагається адаптуватись до нової реальності. Біля магазинів розміщують дизельні генератори, перукарні працюють “при свічках”, у спортивних залах встановлюють прожектори. Але чи довго вони зможуть працювати у такому режимі, невідомо. За даними аналітиків work.ua, у жовтні, у період активних відключень електроенергії, було 56,7 тис. вільних вакансій. Це на 0,3% більше, ніж у вересні. Однак до масових відключень щомісяця кількість вакансій зростала набагато швидше.
Тим не менш, є спеціальності, яких країні не вистачає. У Державному центрі зайнятості кажуть, що у ціні нині робітничі професії.
“Потреб найбільше у робітниках, які володіють інструментом - це токарі, фрезерувальники, водії, трактористи, кухарі, представники сфери торгівлі та фармакології”, - розповідає заступниця директора Департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості Олена Мельник.
Вікторія Хаджирадєва