Які нововведення щодо соцвиплат та пенсій чекають на українців в новому році, як зміняться податки для бізнесу та якими будуть тарифи на комуналку.
Введення воєнного стану в Україні через повномасштабне вторгнення Росії ускладнило економічну ситуацію країни. Уряд був змушений оптимізувати витрати на цей рік. Які зміни чекають українців у плані соцвиплат, які податки сплачуватимуть підприємці та що буде з тарифами на комунальні послуги?
Соціалка - пріоритет номер два
Високопосадовці кажуть про те, що у зв’язку з війною з Росією на перший план вийшли витрати на оборону країни від зазіхань агресора. Проте соціалка - пріоритет номер два.
“Ми називаємо бюджет 2023 р. бюджетом перемоги, де 50% усіх існуючих видатків спрямовується саме на оборону. Це перший пріоритет. А друга позиція – це соціальні витрати”, - каже міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович.
Водночас експерти кажуть, що в питанні соціальних виплат Україна повністю залежить від західних партнерів.
“Наші західні партнери висунули умову, що їхні кошти не повинні витрачатися на оборону. Тому соціалку ми фінансуватимемо за рахунок міжнародної допомоги та інвестиційних джерел НБУ, тобто прямої емісії гривні”, - каже Олексій Кущ, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”.
Мінімалка без змін, пенсії індексують
Уряд не зможе цього року підвищити мінімальні зарплату та пенсію, проте обіцяє залишити їх на тому ж рівні, на якому вони були в грудні минулого року на весь 2023 р. – 6700 та 2093 грн відповідно.
Водночас, на думку експертів ринку праці, у 2023 р. українці можуть розраховувати на зростання середньої зарплати від 8 до 30%, тож її розмір може зрости приблизно до 20 тис. грн.
Є гарна новина й для пенсіонерів: у березні цього року їм обіцяють провести індексацію пенсій.
За словами заступника міністра соціальної політики України Віталія Музиченка, індексація пенсій у 2023 р. відбудеться з урахуванням розміру інфляції та динаміки заробітної плати. За його прогнозами вона становитиме 5,4 %.
Своєю чергою, в Мінфіні вже заявили, що на індексацію пенсій в державному бюджеті передбачили майже 40 млрд грн.
Соцвиплати не скасують
Попри війну з Росією уряд намагається піклуватися про найбідніші прошарки населення. За словами О. Жолнович не скасовано жодних соціальних виплат.
“Якщо ми говоримо про обов’язкові виплати, тобто ті напрямки, які дозволяють людям пережити всі труднощі воєнного часу, якимось чином уникнути бідності, отримати додаткову підтримку, коли є ризики малозабезпеченості, у сім’ї багато дітей – жодну з цих програм не зменшено та не зупинено”, – наголосила О. Жолнович.
За її словами питання пенсій, субсидій, всіх виплат та допомоги, зокрема малозабезпеченим, дітям тощо – безперечно зберігається.
Уряду навіть вдалося трохи збільшити допомогу цього року у бюджеті – у межах 5%. Проте це не перекриває інфляцію.
“Розуміємо, що це не покриває наявну інфляцію. Але суттєво збільшити допомогу зараз немає можливості”, - каже вона.
Вона сказала, що соціальні виплати, які залежать від статусу, у тому числі для внутрішньо-переміщених осіб автоматично продовжуються. Щоб отримати допомогу, не потрібно надавати документи про свій матеріальний стан, оскільки отримання такої допомоги не залежить від доходу та є безстроковим. Водночас тим, чиї виплати залежать від доходу, потрібно подавати документи.
За словами віцепрем'єрки Ірини Верещук масові перевірки, не проводитимуть. Вони можливі лише у випадках звернення правоохоронців до органів соцзахисту за наявності підозри на неправомірне одержання допомоги.
Також обіцяють зберегти субсидії для всіх, хто потребує допомоги при оплаті комунальних послуг, але розмір виплат зменшиться до 1800 грн на міс.
Гарною новиною є те, що в Україні з 1 січня багатодітні сім’ї можуть отримати фінансову допомогу від ЮНІСЕФ. Кожна багатодітна родина отримає приблизно 830 дол. На фінансову допомогу можуть розраховувати сім’ї з чотирма і більше дітьми, або дітьми з інвалідністю.
Новий податок для аграріїв, малий бізнес поки не чіпатимуть
З 1 січня набув чинності ухвалений ще 2021 р. законопроєкт №5600, який запроваджував для аграріїв новий земельний податок - мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ). Його передбачалося встановити приблизно у розмірі 1500 грн за 1 га, але аграріям вдалося знизити його розмір приблизно на 300 грн з га, а також розробити формулу, яка б враховувала розмір інших податків, що сплачуються ними. У результаті для кожного аграрія податкова нараховуватиме розмір МПЗ, виходячи із встановлених законом пільг та формул, і якщо мінімальне зобов’язання виявиться більшим за сплачені раніше податки, аграріям доведеться доплатити різницю в скарбницю.
Податок на землю поширюватиметься на власників та користувачів земельних ділянок сільгосппризначення, які розташовані за межами населених пунктів, а також у їх межах. Однак останнє стосується лише тих, у кого розмір ділянки становить 0,5 га і більше.
Власники ж земельних ділянок у населених пунктах чи дачних кооперативах від сплати податку звільняються.
Поки що у кращому становищі опинився малий бізнес, який працює на єдиному податку. Податок та єдиний соціальний внесок для них не зросте.
Водночас у планах уряду на цей рік є підвищення податків для малого бізнесу через вимогу МВФ. Однією з умов для отримання фінансової підтримки фонду є підвищення податкових надходжень в Україні та встановлення прозорості адміністрування податків.
В Україні з 1 липня цього року планують ввести в дію цілий ряд законів стосовно податків для бізнесу. Серед них: “Про відміну мораторію на проведення податкових перевірок”, “Про скасування спрощеної системи оподаткування та поновлення довоєнного режиму сплати податків”.
“Від західних партнерів були сигнали, що Україна повинна самостійно збирати максимально багато податків. Для бізнесу це не стане сильним ударом, і Україна може на це піти”, - каже Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm.
Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що якщо цього не зробити, то західним партнерам буде складно пояснити, чому Україна просить допомоги на фінансування своїх витрат і при цьому не намагається зібрати хоча б частину необхідної суми самостійно.
Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) вважає, це рішення держави грамотним. Якщо цього не зробити, то виконати бюджет наступного року буде важко.
Тарифи на комуналку: подорожчає тільки вода
В липні 2022 р. Верховна Рада встановила мораторій на зростання тарифів на газ, тепло та гарячу воду, який діятиме до закінчення війни та 6 міс. після скасування воєнного стану.
Проте подібне рішення не було ухвалено за тарифами на електроенергію та воду. Втім, тарифи на електрику в умовах її частої відсутності влада поки що міняти не має наміру, тож українці, як і раніше, платитимуть 1,44 грн за 1 кВт при споживанні до 250 кВт і 1,68 грн - якщо вищі. А ось за воду споживачам доведеться платити водопостачальним компаніям більше вже з 1 січня. Тарифи залежать від регіону.
Вікторія Хаджирадєва