У ЄС з’явились розбіжності з приводу мит у відповідь на товари зі США, а самі США змінюють стратегію щодо тарифів.
ЄС відклав до середини квітня прийняття мит у відповідь на товари зі США. Це викликано розколом усередині ЄС з приводу того, як слід діяти і надією на те, що США “зменшать оберти”. У той же час самі США змінюють стратегію: вони планують зосередитись не на секторах, а на країнах. Як проходить торговельна війна і як вона позначиться на Україні?
ЄС відклав контрзаходи проти США
Влада ЄС відклала до середини квітня ухвалення контрзаходів на американський імпорт у відповідь на 25% мита США на імпорт сталі та алюмінію з ЄС.
ЄС збирався відновити дію заходів, які були узгоджені ще у 2018 та 2020 рр. Мита планували запровадити у два етапи: з 1 квітня на американський експорт на 4,5 млрд євро, з 13 квітня - ще на 18 млрд євро.
“Ми зараз розглядаємо можливість узгодження термінів двох наборів контрзаходів ЄС, щоб ми могли одночасно проконсультуватися з державами-членами за обома списками, і це також дасть нам додатковий час для переговорів із нашими американськими партнерами”, - повідомив єврокомісар з торгівлі Марош Шефчович.
За словами чиновника, йому вдалося досягти невеликого прогресу в переговорах з представниками США щодо пропозиції щодо зниження імпортних мит на промислові товари.
Агентство Reuters вважає, що відстрочка дозволить скоригувати перелік американських товарів, на які ЄС запровадить мита.
Експерти кажуть, що причиною відстрочення заходів у відповідь є розкол серед ЄС і надія на те, що президент США Дональд Трамп пом'якшить позицію з цього питання.
“У ЄС немає єдності з цього питання. Одні країни виступають за сильні контрзаходи, інші - проти, вважаючи, що це лише ще більше “розлютить” Трампа, їм потрібно виробити єдину лінію поведінки, а на це потрібен додатковий час, тому вони перенесли терміни підвищення мит на товари із США. Плюс деякі політики все ще сподіваються на те, що зі США вдасться домовитися та пом'якшити їхню політику щодо тарифів”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
Розкол у ЄС щодо мит
Ситуація з торговим митом США викликала розкол усередині ЄС.
За даними Politico, проти ескалації “торгової війни” виступають, зокрема, Франція, Іспанія, Італія, Ірландія та Нідерланди - країни ЄС, які найбільше експортують алкоголь до США.
Вони сподіваються у такий спосіб уникнути торгової війни зі США.
Нагадаємо, після того як ЄС пригрозив ввести заходи у відповідь проти США, зокрема на американський віскі, Трамп пообіцяв ввести мита у розмірі 200% на постачання з країн ЄС алкогольних напоїв.
За введення мит виступає Єврокомісія, яка “розмахує великим ціпком”, намагаючись відповісти США дзеркальними заходами.
Експерти вважають, що такий розвиток подій був очікуваним.
“У європейській єдності виникли розриви, коли справа дійшла до торгівлі, тому що не всі країни однаково постраждають від потенційної торгової війни або мит США”, - вважає старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин Агата Демаре.
Цікаво, що найактивнішими у відстоюванні своїх торгових інтересів є французи.
“Французи - найгучніші. Вони найбільш агресивно захищають свої інтереси, тому отримують більше ударів у відповідь. Це класичний випадок захисту своїх економічних інтересів”, - заявив Politico неназваний дипломат ЄС.
Крім того, відомо, що французька сторона звернулася до представників ЄС з пропозицією використовувати найпотужніший торговий інструмент проти США. Про це повідомляє Bloomberg. Цей захід стане відповіддю на дії Вашингтона, якщо він ухвалить рішення ввести мита для тиску на Брюссель.
За даними ЗМІ, йдеться про так званий антипримусовий інструмент. Передбачається, що заходами у відповідь стануть обмеження торгівлі та обмеження прямих іноземних інвестицій.
Такі заходи можуть бути запроваджені не лише проти США. Вони торкнуться всіх країн, які намагатимуться вдатися до торгових та економічних заборон.
США змінює стратегію
Білий дім планує змінити свою стратегію щодо тарифів, які мають набути чинності 2 квітня.
Тепер адміністрація Трампа, ймовірно, зменшить кількість галузей, на які будуть накладені тарифи, зосередивши увагу на країнах із найбільшими розбіжностями у торгівлі зі США.
За даними джерел WSJ, Білий дім зосередиться на країнах із торговим дисбалансом, серед яких Австралія, Бразилія, Канада, Китай, ЄС, Індія, Японія, Південна Корея, Мексика, Росія, В'єтнам та інші. Однак поки що адміністрація США не надала чіткої інформації про точний список країн, на які будуть накладені нові мита.
Нагадаємо, президент Дональд Трамп оголосив 2 квітня “Днем визволення” для США, коли мали бути запроваджені взаємні тарифи, що зрівнюють американські митні ставки з тими, що стягуються торговими партнерами, а також спеціальні тарифи на такі сектори, як автомобільна, фармацевтична та напівпровідникова промисловість. Це рішення може бути змінено, і, ймовірно, галузеві тарифи не будуть оголошені на заплановану дату.
Як позначаться торговельні війни на Україні
Торгова війна, ініційована США, може вплинути на різні сектори економіки України. Металургія вже зазнала прямих наслідків через введення 25% мит на сталь та алюміній. Для України це мито має суттєві наслідки, оскільки металургійна продукція становить 57,9% загального обсягу українського експорту до США, що еквівалентно 503,3 млн. дол. Основними статтями експорту є чавун (940 тис. тонн на 363,4 млн. дол.) та труби (92 тис. тонн на 112,9 млн. дол.). Введення мит безпосередньо впливає на провідні українські підприємства, такі як ArcelorMittal Кривий Ріг та група Interpipe, що спеціалізуються на виробництві сталі та труб відповідно.
Міністр економіки Юлія Свириденко висловила стурбованість цими заходами і планує співпрацювати з міжнародними партнерами для пошуку оптимальних рішень до набуття чинності мит.
Інші галузі теж можуть відчути негативний вплив.
Так, торгова війна може позначитися на сільському господарстві та харчовій промисловості. Україна є великим експортером аграрної продукції. Загострення торговельних конфліктів може призвести до зниження світового попиту та цін на сільгосптовари, що негативно вплине на доходи українських аграріїв. Зокрема, це може ускладнити доступ української продукції до зовнішніх ринків.
Також тарифна війна позначиться на машинобудуванні та автомобільній промисловості. Українські підприємства, що постачають комплектуючі чи обладнання для міжнародних компаній, можуть зіткнутися зі зниженням замовлень через уповільнення світової економіки.
Нестабільність на світових ринках, викликана торговельними війнами, може призвести до відтоку капіталу з ринків, що розвиваються, включаючи Україну. Це ускладнить доступ до зовнішнього фінансування, підвищить вартість кредитів та знизить інвестиційну привабливість країни.
Зміни глобальних торгових потоків можуть вплинути на ціни та доступність енергоносіїв. Якщо США запровадять обмеження на імпорт енергоресурсів із певних країн, це може призвести до перерозподілу енергетичних потоків та вплинути на енергетичну безпеку України.
“Загалом, уповільнення темпів зростання світової економіки внаслідок торгових конфліктів може призвести до зниження попиту на український експорт, погіршення торговельного балансу та зниження валютних надходжень. Це, у свою чергу, може вплинути на курс національної валюти та рівень інфляції”, - каже Охрименко.
Хоча прямий вплив торгової війни США на деякі сектори української економіки може бути обмеженим, опосередковані наслідки через глобальні економічні зміни можуть бути відчутними. Тому важливо стежити за розвитком подій на міжнародній арені та адаптувати економічну політику відповідно до нових викликів.
Вікторія Хаджирадєва