Майже рік тому мільйони українців виїхали через війну за кордон, мріючи невдовзі повернутись додому. Але минуло 12 місяців, і деяким вже нікуди вертатись, а деякі знайшли себе на чужині.
Як Європа приймає мігрантів
Отже, за останніми даними, в Європі проживає близько 8 млн біженців з України. Загалом від початку повномасштабного вторгнення Росії до країн ЄС виїхали понад 17 млн українців. 9 млн із них вже, попри масштабні ракетні атаки з боку Російської Федерації, повернулися додому.
Лідери серед країн, що надали допомогу українцям в ці важкі часи - Польща, Німеччина, Чехія.
ЗМІ пишуть, що Польща розмістила понад 1,5 млн осіб. І від початку лютого, українці, які проживають у цій країні, зможуть стати учасниками програми 500 плюс. Це виплати 500 злотих на місяць за кожну неповнолітню дитину.
В свою чергу, Німеччина прийняла понад 1 млн українських біженців. Майже кожен п’ятий із них уже знайшов роботу. З кожним місяцем працевлаштованих українських біженців стає дедалі більше.
За даними Федерального відомства у справах міграції та біженців, більшість українців, які приїхали до Німеччини, а це близько 80%, — жінки, половина з них — з неповнолітніми дітьми.
"Один із найдивовижніших висновків нашого дослідження полягає в тому, що тільки 9% українських біженців живуть у так званих гуртожитках. 74% живуть у приватному житлі. Серед них добра чверть мешкає у членів сім’ї, друзів чи знайомих. А 60% живуть у власній квартирі", — каже директорка Федерального інституту демографічних досліджень Каріна Шпіс.
І дійсно, як свідчить статистика, українці активно шукають роботу за кордоном та підіймають економіки країн, куди вимушено виїхали рік тому. За розрахунками ЄЦБ, від 25% до 55% українських вимушених мігрантів працевлаштуються або активно шукатимуть роботу в країнах-реципієнтах. Це збільшить робочу силу ЄС на 0,2-0,8% або на 0,3-1,3 млн осіб. Відтак, біженці з України можуть стати поштовхом для розвитку економік деяких країн ЄС.
"Завдяки внеску українських мігрантів випуск товарів та послуг в Естонії, Польщі та Чехії у 2026 році буде на 2,2-2,3% більшим, ніж у базовому сценарії без міграції, у Німеччині – на 0,6-0,65%", – резюмують у Нацбанку.
Також вклад українців в місцеві економіки вже "окупає" витрати на утримання мігрантів. Наприклад, у Польщі суми сплачених українськими біженцями податків сягнули 2,4 млрд дол. Це перевищує обсяги наданої польським урядом допомоги українським біженцям, не враховуючи додаткові видатки на освіту та медицину.
В свою чергу, литовський політолог, керівник литовського офісу Freedom House Вітіс Юрконіс зазначає, що у Литві українські біженці адаптуються, наповнюють ринок праці і, хоча зросли ціни на оренду житла — не лише через приїзд українців, а ще й білорусів — існує взаємна вигода.
"Вони [українці] і працюють, і платять податки, і самі заробляють, хтось пересилає гроші в Україну… Навіть представники Національного банку, Міністерства економіки визнають, що відчувається, що українці є на ринку праці, й частина з них напевно повернеться з новими навичками, контактами, і ці людські зв’язки лише зміцнюють нашу дружбу", — наголосив він в етері телеканалу FREEДОМ.
Але мусимо визнати, що деякі країни втомлюються від прийняття біженців з України. Нажаль, серед них є наші друзі. Наприклад, зараз у польському суспільстві міняється ставлення до вимушених мігрантів з України. Готовність приймати українців через майже рік війни знизилася на 20%.
За даними опитування дослідницької групи Openfield від 14 лютого 2023 року, наразі лише 67% респондентів погоджуються приймати біженців з України, тоді як у березні 2022 року підтримку виявляли 88%.
Водночас, виганяти українців з Європи ніхто не планує. Віцепрем’єрка з питань євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі Всеукраїнського телемарафону повідомила, що статус тимчасового захисту для українців у Євросоюзі діятиме щонайменше до весни 2024 року.
За словами Стефанішиної, під час зустрічі з єврокомісаркою внутрішніх справ Ільвою Йоханссон було домовлено, що статус тимчасового захисту, який вже отримали понад 5 мільйонів українців, діятиме до весни 2024 року. Стефанішина та Йоганссон також зазначили, що обмежень для українців, які повертаються до ЄС, не буде — з’явиться окреме роз’яснення щодо процедури реєстрації таких громадян.
Як повернути громадян в Україну
Та найголовніше завдання для влади України, теперішньої та майбутньої - повернення українців додому. І про це треба думати вже зараз, кажуть експерти.
Оксана Коляда, керівник проєктів ГО Простір можливостей пише, що з України вже виїхало 25% усього населення, серед них 40% дітей. Українська економіка втратила у купівельній спроможності до 30%. Темпи падіння економіки складають від 30 до 40% (в залежності від експертної оцінки).
"Але і це не все. На думку демографів, якщо війна завершиться у 2023 році, Україна не дорахується щонайменше 2 мільйонів громадян. Якщо війна продовжиться, то ця частка буде суттєво збільшуватися", - пише Коляда в блозі для УП.
Тетяна Богдан, директорка з наукової роботи Growford Institute вважає, що після закінчення війни в Україні можна сподіватися на повернення більшості біженців та отримання позитивних ефектів від збільшення обсягу трудових ресурсів і нової якості їх включення до економічної діяльності.
"Експерти Міжнародної організації з питань міграції ототожнюють стійке повернення мігрантів та їх успішну реінтеграцію в країні походження. При цьому реінтеграція поширюється на економічні, соціальні і психологічні аспекти пристосування мігрантів до життя на батьківщині. Успішна реінтеграція передбачає наявність безпекових умов, вільного доступу до освіти, охорони здоров′я, соціального забезпечення, наявність можливостей для працевлаштування та отримання житла на ринкових чи пільгових умовах", - пише Богдан у своїй колонці для УП.
Також, пише експертка, міжнародний досвід свідчить, що мігранти повинні отримати якісну інформаційно-консультаційну підтримку в питаннях пошуку житла на ринку чи отримання доступу до соціального житла.
Не слід забувати і про трудову зайнятість після повернення на батьківщину. Богдан пише, що допомога з пошуку роботи і стимулювання зайнятості є ще однією важливою складовою політики реінтеграції українських біженців. Така допомога повинна мати цільовий характер і будуватися на основі потреб місцевого ринку праці.
"Продумана багатовекторна політика реінтеграції мігрантів, що повертаються, повинна підтримати процес стійкого повернення українських біженців після війни, їх успішну адаптацію до суспільного життя, а також зробити помітний внесок у відновлення й модернізацію української економіки", - пише Богдан.
Щодо оцінок на майбутнє, за словами Елли Лібанової, директорки Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України, наше суспільство сьогодні переживає безпрецедентну хвилю патріотизму, через яку складно навіть самому собі зізнатися, що людина залишиться жити за кордоном.
"Не варто мріяти про нездійсненне: 90% біженців до України не повернуться", - каже вона в коментарі Суспільному.
Щоб люди повернулися потрібно щоб було стрімке економічне зростання, робочі місця з гідною заробітною платою та умовами праці, зазначила Лібанова.
"Люди приїжджатимуть до України з двох причин: або рівень їхнього життя нижчий, ніж в Україні, або з ідеологічних міркувань", — додала вона.
Валерія Шипуля