Що тримає малий та середній бізнес на плаву, як на нього впливає війна та що на нього чекає в майбутньому.
Український бізнес адаптувався до роботи під час війни. Разом з тим на нього чекає ще багато викликів, в чому вони полягають та чи в змозі він їх подолати?
Бізнес розпочав відновлення
Український бізнес на початку війни пережив велике потрясіння. Проте згодом багато підприємств зуміли адаптуватися до нових умов та відновитися до довоєнного рівня.
Згідно з дослідженням Європейського банку розвитку та реконструкції (ЄБРР), до кінця минулого року більша частина українських підприємств малого та середнього бізнесу (МСБ) зуміла повернутися до довоєнних обсягів виробництва, і лише 6% не змогли впоратися з новими обставинами.
“Є дослідження ЄБРР, згідно з яким до кінця 2022 р. більшості МСБ вдалося стабілізувати свою діяльність, і 57% продовжують працювати як до війни. Проте 37% скоротили обсяги виробництва, 6% - призупинили діяльність”, - прокоментував голова комітету ВР з питань бюджету, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Своєю чергою голова комітету Верховної ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк теж каже, що український бізнес і підприємства здебільшого адаптувалися до роботи під час війни, але більшість досі працює, щоб вижити”.
На думку банкірів малий та середній бізнес розпочав відновлення першим і саме він завдяки своїй гнучкості залишається драйвером економіки під час війни.
“Малий та середній бізнес найбільш чутливий до того, що відбувається в країні та економіці. Він першим реагує на всі тенденції. Але він і першим відновлюється. МСБ планує розвиватися, планує розширювати діючий бізнес та створювати нові бізнеси”, – розповіла директорка департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку Тетяна Корнієнко під час круглого столу “Фінансового клубу”.
Позитивні тенденції
Є і інші позитивні для бізнесу тенденції.
Так начальник управління розвитку кредитного бізнесу ПУМБ Віктор Харковець зазначає, що попит на кредитування не падає.
“Перша причина – дуже сильно виросли ціни та курс. Відповідно попит в обігових коштах у клієнтів зростав у зв’язку із інфляцією. По-друге, зменшилися товарні кредити в економіці, тому підприємці приходили до банків із запитом за обіговими коштами. Третє – у клієнтів з’явилися додаткові потреби: генератори, старлінки, екофлоу. Відбувалася адаптація бізнесу під нові реалії”, – розповів банкір.
Позитивним фактом є і те, що більшість представників малого та середнього бізнесу не залишили Україну через війну. Релокувалися на безпечні території не більше 5-10% українських бізнесів. Після часткового звільнення окупованих територій охочих вивозити підприємства стало набагато менше серед малого та середнього бізнесу.
“Десь 5% клієнтів мали потребу в релокації. Основна проблематика стосувалася клієнтів, які потрапили в окупацію. Усі інші клієнти, які знаходяться на підконтрольній Україні території, так чи інакше продовжують працювати”, – зазначив Харковець.
Ще одна гарна тенденція полягає у тому, що лише невелика кількість бізнесменів потребувала відстрочки у виплаті раніше взятих кредитів.
“Ми готові були йти на реструктуризацію кредитів, але більшості клієнтів, навіть відстрочка, реструктуризація не потрібні були. Їм достатньо було на три місяці відстрочити погашення тіла кредиту”, – каже перша заступниця голови правління банку “Глобус” Олена Дмітрієва.
Прогнози на майбутнє
Цікаво, що згідно з дослідженням Європейської бізнес асоціації (ЄБА) очікування бізнесу на майбутнє оптимістичні: 76% опитаних планують цього року розширення бізнесу. Це своєю чергою надихає банкірів на співпрацю з бізнесом.
“МСБ – це завжди драйвер економіки. ЕБА дослідила очікування бізнесу, і 76% опитаних планують цього року розширення бізнесу. І буде дуже добре, якщо банківська система буде їм в цьому допомагати”, – сказала Дмітрієва.
Попри оптимістичні сподівання бізнесу на шляху до його розвитку може бути багато перешкод. Якщо війна затягнеться надовго, багато підприємств ризикують розоритися і згорнути свій бізнес.
Так, Гетманцев вважає, що говорити зараз про терміни і перспективи відновлення економіки країни в цілому та підприємництва зокрема, передчасно.
На його думку, визначальне значення матиме підсумок війни, а також строки її закінчення. Чим довше триватиме війна, тим менше перспектив у вітчизняного бізнесу, і тим більше ФОП ризикують остаточно розоритися і вже ніколи не відновити своє підприємство.
“Якщо війна завершиться в найближчі півроку, то стабільно працюватимуть, як зараз, 79% опитаних представників малого та середнього бізнесу, якщо триватиме більше року - то 62%, а згортатимуть активність або припинять діяльність - 15% і 30%”, - каже він.
Отже, для економіки України дуже важливо, щоб війна закінчилася якнайшвидше. Інакше, якщо військові дії затягнуться ще на рік чи більше, то економічна ситуація буде скрутною.
Крім того, бізнес очікує зміни в системі оподаткування на вимогу МВФ. Додатковий податковий тягар ляже каменем на плечі бізнесменів.
З 1 липня поточного року, податкову систему України повернуть до довоєнного стану - будуть відновлені практики податкових перевірок та нарахування штрафів за порушення податкового законодавства.
“Планується відновлення документальних перевірок та покарань за невиконання податкових обов'язків на тих територіях, де не йдуть бойові дії”, - сказав Гетманцев.
Крім того, за його словами, пропонується скасування 2% податку з обороту, який ввели навесні минулого року та який є альтернативою загальній системі оподаткування.
”Ми вважаємо, що він відіграв свою роль, і погоджуємося з МВФ, що його треба скасовувати”, – сказав депутат.
Робити це потрібно через необхідність грошей на ведення війни з РФ. У в середньому на місяць держбюджет отримує податків 80 млрд грн, а на війну йде 130 млрд грн.
”Тобто решту ми збираємо коштом запозичень, облігацій. Наші партнери не дають грошей на безпеку та оборону, це ті гроші, які ми повинні збирати всередині країни”, – сказав він.
Водночас після війни для українського бізнесу відкриється широке вікно можливостей.
За словами Шуляк, Україна прагне, аби 60% усіх робіт з відновлення виконували місцеві компанії.
Вже зараз слід проаналізувати, які матеріали необхідні для повноцінної відбудови країни, а також визначити, де можна зменшити долю імпорту.
До прикладу, в Україні немає виробництва скла, тому варто забезпечити сприятливі умови для того, щоб виробники мали можливість безперешкодно зайти на український ринок.
Також в Україні не виробляється електротехнічне обладнання, гумове покриття, ліфти. Тому необхідно розглянути можливості запуску таких виробництв.
“Щодо інших матеріалів - то в контексті відбудови їх потрібно буде дуже багато. Зокрема, в Україні виробляється арматура, цегла, бетон, щебінь, асфальтобетон, фарба, кабель, керамічна плитка тощо. Тому уряд має захистити вітчизняного виробника, запровадити програми для пожвавлення підприємницької діяльності. Зокрема, це може і має стосуватися системи пільгового кредитування для бізнесу”, - додала народний депутат.
Вікторія Хаджирадєва