В Україні намагаються підняти рівень пенсійного забезпечення та рівень життя пенсіонерів. Які країни ЄС можна наслідувати.
В Україні давно назріла необхідність реформування системи пенсійного забезпечення. Зараз, коли наша країна прагне інтегруватись в ЄС, їй конче потрібно уніфікувати підходи до тих, які існують в Європі.
Змінити підхід
Аби пенсіонери в Україні отримували гідні пенсії попередні уряди мали наважитись на непопулярні кроки. Проте, побоюючись незадоволення населення вони затягували розв’язання цього питання. Як наслідок, ситуація погіршувалась.
Наразі Україні конче потрібно змінювати ту систему, яка в нас існує - солідарна пенсійна система. Її суть полягає у тому, що вона фінансується за рахунок відрахувань (податків, страхових внесків) працездатного населення. Основна її проблема полягає у тому, що та кількість працездатного населення, яка є не може забезпечити наявну кількість пенсіонерів. Дефіцит покривається коштом бюджету і він лише збільшуватиметься, тому що кількість пенсіонерів стійко зростає, а кількість працездатних громадян, навпаки, скорочується.
В Україні давно намагались перейти до іншої системи - накопичувальної, яка полягає у тому, що пенсіонери накопичують собі пенсію самостійно. Вони можуть вкладати кошти у різні фінансові інструменти: акції, облігації, банківські депозити, нерухомість тощо. Були розроблені навіть перехідні етапи до накопичувальної системи, проте цього так і не сталося.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру
каже, що на накопичувальну пенсію ми, якщо хочемо стати членом ЄС, перейдемо, але ми дуже запізнились з цим, це треба було робити, як мінімум 25 років тому. Бо саме стільки потрібно аби ця система запрацювала.
Своєю чергою Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm
вважає, що тільки через 20-25 років навантаження на солідарну систему почне різко знижуватися, тому що фінансування пенсій відбуватиметься з індивідуальних рахунків. Для тих, кому до пенсії залишилося 10-15 років - варіантів накопичити за такою системою на гідну пенсію дуже мало, саме тому держава змушена буде робити свої внески на індивідуальні рахунки. У країнах, які вчасно провели реформу, держава не робила додатково внески до таких фондів, а робітники встигали самостійно акумулювати достатні суми (близько 2% від зарплати).
Наслідувати досвід країн ЄС
Одним зі шляхів розв’язання проблеми, що виникла у пенсійній системі в Україні є напрацювання прозорої системи пенсійного забезпечення. У цьому контексті важливо розглянути досвід країн ЄС, де законодавчі органи та відповідальні національні органи держав-членів спільно створюють законодавство, що стосується пенсійного забезпечення. При цьому важливо враховувати досвід інших країн, а також впроваджувати сучасні технології для нарощування прозорості та ефективності пенсійної системи. Однак, без комплексних реформ, що враховують динамічні зміни в суспільстві, розв'язання проблеми буде скрутним.
Цікаво, що в Європі не має єдиної для всіх системи пенсійного забезпечення. Вони використовують декілька систем одночасно. Серед них: солідарні, накопичувальні, урядові, недержавні, страхові. Пенсіонери можуть брати участь відразу в декількох. Для цього враховується стаж, розмір зарплати, загальний дохід сім’ї, прожитковий мінімум, індексація, посада тощо. У кожній європейській країні різні параметри, які впливають на розмір пенсій.
Проте, так чи інакше, чим більший стаж, тим більший розмір пенсії. Мінімальна пенсія нараховується тим пенсіонерам, у яких стаж не менше 40 років (у Німеччині, Франції, Данії, Швеції, Норвегії), 37 років - в Іспанії, 20-ти - у Польщі.
Найвищі середні пенсії у таких країнах, як Норвегія (2 тис. євро), Данія (1800), Німеччина (1400) та Франція (1200). Водночас найнижчі - у таких країнах, як Болгарія (130 євро), Румунія (175) , Литва (220) та Естонія (230).
Цікаво, що у розвинених країнах ЄС (Франції, Німеччині) пенсії захищені від інфляції, переходу на іншу валюту інших негативних чинників.
В ЄС продовжують реформувати систему пенсійного забезпечення. Реформи в країнах Європи зазвичай пов’язані зі збільшенням пенсійного віку. В Україні теж збільшують вік виходу на пенсію. Проте нам треба враховувати, що середня тривалість життя в європейських країнах більша, ніж у нас (у Норвегії - 90 років, у Франції - 81, у Німеччині - 80). Крім того, В ЄС поширеною практикою є те, що літні люди продовжують працювати попри те, що вже можуть вийти на пенсію. Бо чим довше людина працює, тим більше зароблятиме на пенсії. Роботодавці не лише не відмовляють їм у працевлаштуванні, як то буває в Україні, але й часто надають їм перевагу над молодими працівниками без досвіду роботи.
Європейські країни постійно вдосконалюють пенсійну систему та намагаються забезпечити високий рівень життя пенсіонерам. Україні є що переймати у країн ЄС, особливо у західних.
Що Україна робить?
Останніми роками уряд України вживав заходів для підвищення рівня пенсійного забезпечення. Так, було запроваджено доплати до пенсій за віком. Завдяки цим заходам орієнтовно 4 млн пенсіонерів отримують пенсію в розмірі від 3 до 4 тис. грн.
В березні цього року відбулася індексація пенсій для 10,5 млн українців на рівні 19,7%. Це є позитивним кроком на підтримку пенсіонерів, проте необхідно продовжувати роботу з поліпшення пенсійної системи в цілому.
Так, за словами директорки Департаменту моніторингу дотримання соціальних та економічних прав секретаріату Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Світлани Глущенко, кількість пенсіонерів, які отримують розмір пенсії на рівні, меншому за монетарну бідність, зменшилася порівняно з 2022 р., але проблема залишається актуальною.
Також, пенсійна система України стикається з низкою проблем, пов'язаних із нерівномірністю виплат.
Приміром, в Україні досі існує нерівномірність пенсійних виплат по регіонам. Так, мешканці Тернопільської області отримують середні пенсії, які на 24% менші від середніх виплат по Україні. Водночас пенсіонери у столиці мають виплати на 36% вищі за середній показник по Україні.
Охрименко пояснює це тим, що розмір пенсії залежить від зарплати. У нас пенсія складає 38% від останньої зарплати. Беручи до уваги те, що у Києві зарплата вище, ніж у Тернопільській області, тож і пенсія вища.
Вище середніх пенсій отримують пенсіонери ще у 8 областях: Дніпропетровській (5804 грн), Донецькій (6560 грн), Житомирській (5650 грн), Запорізькій (5416 грн), Київській (5412 грн), Луганській (6049 грн), Рівненській (5488) грн) та Харківській (5249 грн).
Існує нерівномірність щодо розмірів пенсій і у гендерному розрізі. Так, пенсія у чоловіків майже у півтора рази - на 45% - більша, ніж у жінок: 5 701 грн. проти 3 926 грн. Охрименко каже, що справа в тому, що у чоловіків зарплата вища, ніж у жінок, тому і пенсія більша. Якщо ми хочемо це змінити, то треба працювати над тим, аби жінки та чоловіки на одній посаді отримували однакову зарплату.
Загалом, влада країни вживає заходів щодо поліпшення ситуації з пенсійним забезпеченням в Україні, проте, для розв'язання проблеми необхідно нарощувати зусилля в різних галузях, зокрема в галузі напрацювання прозорої системи пенсійного забезпечення, щоб забезпечити гідний рівень життя для всіх літніх людей в Україні.
Вікторія Хаджирадєва