За даними Нацбанку, протягом 2022 року збитки власників платіжних карток внаслідок шахрайських дій зросли, порівняно з 2021-м на 46% і становили понад 480 млн грн.
Ціна розголошення таємниць
Минулого року кількість операцій з використанням платіжних карток збільшилася на 1,4%, а сума цих трансакцій зросла на 40,5%. Разом з тим активізувалися і шахраї, які завдали збитків власникам карток на 481 млн грн, що на 46% більше, ніж попереднього року. У 2022 році середня сума однієї незаконної операції становила близько 2 200 грн, що на третину більше ніж у 2021 році, коли вона була на рівні 1 600 грн. А в середньому на один 1 млн грн видаткових операцій із використанням платіжних карток на шахрайські операції припадало 69 грн, тоді як у 2021 році - 65 грн. Близько 86% від загальної кількості випадків платіжного шахрайства 2022 року відбулися в мережі Інтернет, лише 14% - через фізичні пристрої в торговельних мережах, банкоматах, пристроях самообслуговування.
Причиною того, що нечистим на руку людям вдається втілювати свої нечесні схеми, щоб поживитися за чужий рахунок, - необізнаність тих, хто стає їхніми жертвами. Тому Нацбанк розпочав Всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки, яка має нагадати людям про основні правила безпеки під час безготівкових розрахунків, особливо в інтернеті.
"Ми впевнені, що кампанія #ШахрайГудбай особливо актуальна під час війни, коли шахраї використовують вразливість громадян, їх тривогу, скрутний стан. Протидіяти цьому можна лише через обізнаність та критичне мислення. Характерно, що більшість випадків, коли громадяни втрачають свої кошти, виникають через розголошення ними даних своєї картки, одноразових паролів для підтвердження операцій, даних для входу до інтернет-банкінгу. Половина від загальної суми збитків від шахрайства з платіжними картками відбулася через соціальну інженерію (сукупність засобів і методів, що застосовують для впливу на людей з метою отримання конфіденційних даних і грошових коштів - ред.). Їх можна було б уникнути, пам’ятаючи та дотримуючись правил безпечного використання платіжних карток", - зазначив директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Нацбанку Андрій Поддєрьогін під час засідання круглого столу з нагоди старту інформаційної кампанії з платіжної безпеки.
За його словами, завдяки цій кампанії Нацбанк разом із партнерами сподіваються нагадати якомога більшій кількості громадян, особливо молоді, яка є найбільш активним користувачем платіжних карток, важливі правила безпеки, підвищити обізнаність українців та продовжувати формувати в них безпечну культуру поведінки у віртуальному просторі.
У свою чергу начальник Департаменту кіберполіції Нацполіції України полковник поліції Юрій Виходець поінформував, що з початку цього року до Департаменту кіберполіції надійшло вже понад 20 тис. звернень громадян, з них понад 75% щодо шахрайства в Інтернеті. Аналогічні відсоткові показники спостерігалися й минулого року. Тому протидія онлайн-шахрайству залишається одним з основних напрямів роботи кіберполіції.
Обкрадають, обіцяючи "допомогу"
Під час інформаційної кампанії з платіжної безпеки людям нагадають прості базові правила, серед яких - такі:
- необхідність тримати в секреті смс-коди від банків та мобільних операторів, три цифри на звороті картки (CVV-код), логіни та паролі від інтернет-банкінгу;
- перед тим, як вводити в будь-яку форму дані своєї платіжної картки або паролі до інтернет-банкінгу, необхідно перевірити URL-адресу цього ресурсу, адже будь-які відмінності можуть свідчити про те, що користувач опинився на фішинговому сайті (шахрайському вебресурсі, який виманює реквізити платіжних карток під виглядом нібито надання допомоги чи послуг, наприклад, поповнення мобільного рахунку, переказів з картки на картку тощо).
В планах кампанії - проведеннямасштабної просвітницької роботи, зокрема, в навчальних закладах для учнів та вчителів, конкурси відеоробіт та коміксів.
"Ми раді підтримати кампанію з протидії платіжному шахрайству, яку організовує Національний банк України. Молоді, яка активно користуються соціальними мережами та ділиться великою кількістю особистої інформації в мережі Інтернет, вкрай важливо знати про шахраїв та уникати шахрайських схем. Оскільки Україна рухається у напрямі розвитку цифрових фінансів, необхідно розуміти, як захистити дані в мережі Інтернет та перевіряти платіжні операції", - прокоментував старт кампанії керівник Проєкту USAID "Реформування фінансового сектору" Роберт Бонд.
За гратами - не покаялися
Люди з нечесними намірами щодня намагаються виманити кошти у тих, хто втратив пильність. Наприклад, вчора, 4 травня, Сарненська окружна прокуратури Рівненської області скерували до суду обвинувальний акт стосовно чотирьох в’язнів колонії, які з-за грат займалися шахрайством. В ході досудового розслідування встановлено, що четверо чоловіків, засуджених за злочини проти власності, відбуваючи покарання у виправній колонії на Сарненщині, свого стилю життя не змінили, і налагодили кілька схем незаконного збагачення. Вони розмістили в інтернеті оголошення про продаж цигарок, просили перерахувати аванс та оплату доставки, а коли отримували гроші - блокували номери клієнтів. За іншою схемою обвинувачені телефонували потерпілим, і під виглядом родичів або знайомих хворих людей просили кошти на лікування.
"Незаконну діяльність в’язнів викрили у січні цього року. Тоді, в ході обшуків, у них вилучили засоби зв’язку та чорнові записи, які свідчать про їхню причетність до вказаних злочинів. В ході досудового розслідування задокументовано 14 випадків шахрайства, вчинених зазначеними засудженими. Потерпілим завдано майже 130 000 грн збитків", - повідомила пресслужба Сарненської окружної прокуратури.
Санкція статті, яку інкримінують підозрюваним, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
А в березні кіберполіція Полтавщини спільно зі службою безпеки ПриватБанку викрила шахраїв, які привласнили 1 млн грн, видаючи себе за працівників банківської установи. Серед постраждалих - переважно особи старшого віку. Двоє полтавчан представлялися співробітниками банку та повідомляли постраждалим, що доступ до їхніх рахунків отримали шахраї, і для блокування підозрілих операцій просили назвати номер, CVV-код, PIN-код та термін дії картки. Отримавши цю інформацію, вони "прив'язували" її до платіжних систем та з використанням технології NFC знімали готівку в банкоматах, попередньо дізнавшись у громадян код-підтвердження.
Зловмисники затримані, їм оголошено підозру у шахрайстві, що передбачає покарання до восьми років за гратами.
Не варто забувати, що злочинці - вигадливі, намагаються увійти в довіру своїх жертв і приспати їхню пильність. Гідна зброя проти цього - обізнаність та критичне мислення.
Галина Гірак