Чим та з ким торгує Україна. Що ми продаємо та що купуємо. Як змінились торгові партнери.
Показники зовнішньої торгівлі України за перший квартал поточного року знизилися. Що Україна експортує, а що імпортує?
Що продаємо, а що покупаємо?
За підсумками першого кварталу поточного року, згідно з інформацією Держстату, зовнішня торгівля України знизилася на 7,4 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Експорт товарів скоротився на 26,1 %, а імпорт зріс на 11,2 %.
Негативне сальдо склало 5,4 млрд дол. У першому кварталі воно теж було негативним, але цифри були кращими – 208 млн дол.
Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) вважає, що динаміка експортної діяльності країни є негативною через логістичні проблеми та інфраструктурні руйнування. Також далося взнаки уповільнення дії “зернового коридору”, його постійне блокування.
Своєю чергою Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm пояснює просідання тим, що Україна втратила частину свого експорту - сильної шкоди завдано металургійній галузі. Також, “зерновий коридор” працював гірше, ніж раніше.
Найбільше Україна експортувала: зернові культури, жири та олії, електричні машини, чорні метали. Показники по всім позиціям просіли.
За словами Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру зменшення експорту продажу зернових сталося через постійну блокаду “зернової угоди” з боку РФ, а також через відмову східних країн Європи від низки сільськогосподарських товарів з України. Продаж олії впав тому, що одним із її найбільших покупців була Індія, а зараз через порушені ланцюги постачань експорт до цієї країни ускладнений. Чорними металами Україна торгує менше через те, що частина металургійних підприємств опинилась на окупованій Росією території, а інша через бойові дії не має можливості нормально працювати.
Водночас у Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД) кажуть, що вагоме місце в товарній структурі експорту попри блокаду “зернового коридору” посідали жири й олії та насіння і плоди олійних рослин. Також тут порахували, що попри скорочення експорту металів та виробів з них на дві третини, у товарній структурі експорту України ці товари зберігають друге місце з часткою в 9 %. Порівняно меншим було скорочення експорту машин, устаткування та транспорту.
Найбільше імпортувала Україна: засоби наземного транспорту (крім залізничного), електричні машини, палива мінеральні, нафту та продукти її перегонки, ядерні реактори, котли, машини.
Зростання імпорту в НІСД пояснили наслідком негативного впливу на виробництво товарів для внутрішнього ринку України масштабних бойових дій.
Як змінились торгові партнери?
Провідними партнерами України з експорту товарів у першому півріччі поточного року були Польща (14,6 %), Китай (9,8 %), Румунія (9,7 %), Туреччина (8,2 %) та Німеччина (4,7 %). Провідними партнерами України з імпорту товарів були країни ЄС (51,4 %), Китай (13,6 %), США (5,9 %) та Туреччина (5,6 %).
“До війни головним торговим партнером України був Китай, зараз він поступово здає позиції Польщі”, - каже Охрименко.
Загалом, за словами експерта, експорт до ЄС зріс на 4% порівняно з тим, яким був до війни. Хоча продавати у ЄС стає дедалі складніше через позицію східних країн ЄС. Найменше ми стали експортувати зерна до арабських країн. Загалом експорт упав через війну на 25%.
Якщо говорити про імпорт, то ми купуємо, як правило, нафтопродукти та зброю. Переважно у ЄС, частково у США. У Китаю, як і раніше, купуємо дуже багато побутової техніки. У Росії не купуємо нічого через її агресію, а до війни вона входила до топ-10 головних імпортерів України.
В НІСД кажуть, що в умовах стабільної географічної обмеженості зовнішньої торгівлі України цілком логічним стало зростання ролі ЄС як нашого провідного торговельного партнера. У географічній структурі експорту товарів України частка ЄС зросла з 47,1 % за підсумками першого кварталу минулого року до 62,7 % за підсумками аналогічного періоду поточного року.
Вагому роль у збереженні обсягів експорту до ЄС на рівні тих, що були до початку повномасштабних військових дій, зіграло рішення ЄС скасувати всі мита, квоти й збори з українського експорту на європейський ринок. Це сприяло нарощуванню експорту української сільськогосподарської продукції до країн ЄС, насамперед зернових культур.
Проте таке значне зростання постачань призвело до політико-економічних ускладнень у квітні 2023 р. – внутрішній ринок країн Центральної та Східної Європи виявився неготовим до цього. Як наслідок, це призвело до односторонньої заборони деякими країнами-членами ЄС імпорту українського зерна й інших видів сільськогосподарської продукції.
В НІСД помітили, що за підсумками першого кварталу 2022 р. Україна мала позитивне сальдо в торгівлі з країнами ЄС, а також у торгівлі з іншими, крім ЄС та СНД, країнами та негативне сальдо у торгівлі з країнами СНД. За підсумками ж першого кварталу 2023 р. склалась абсолютно відмінна картина. У торгівлі з ЄС та іншими країнами отримано негативне сальдо натомість у торгівлі з країнами СНД позитивне сальдо.
Україна почала більше купувати харчів
Цікаво, що у галузевому розрізі у першому кварталі 2023 р. зафіксовано зростання імпорту продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції (на 21,9 % порівняно з першим кварталом 2022 р.). Лідером серед європейських імпортерів є Польща.
За минулий рік польський бізнес заробив на постачаннях продовольства в Україну 881 млн дол.
“Доволі дивно, що за таких обставин польські фермери здійняли галас щодо українського експорту. Ніхто ж не нав’язував нашого зерна. Якщо його хтось купував, то йому (читай – державі) це було вигідно”, – зазначила експерт інформаційно-аналітичного центру “Агро перспектива” Лариса Гук.
Крім того, у відповідь на експорт зерна Польща продає Україні макарони – продукцію з високою доданою вартістю, вироблену з української сировини. Те ж саме стосується м’яса та молочних продуктів. Торік польські фермери в рази наростили й поставки цибулі в Україну. За чотири місяці поточного року ріпчастої цибулі завезли від сусідів на 11 млн дол, капусти – більш як на 4 млн дол, моркви та буряку – на 3,7 млн дол.
Чимало харчів Україна купує в Туреччині, Німеччині, Італії, Нідерландах, Франції та Норвегії. Домінують плоди, ягоди й горіхи, риба, морепродукти, алкоголь, молочні вироби та овочі. Імпортуємо і морожені овочі (броколі, цвітну капусту), каву, чай, кондитерські вироби та шоколад, м’ясні паштети, ковбаси, сало та м’ясо птиці.
Водночас частка країн СНД в географічній структурі експорту продуктовими товарами скоротилася з 7,4 % за підсумками першого кварталу минулого року до 3,7 % за підсумками аналогічного періоду поточного року. Експорт зменшився на 63,1 %. В НІСД це пояснюють з відсутністю постачань до Російської Федерації та Республіки Білорусь.
Вікторія Хаджирадєва