Невдовзі стане можливим усиновлення дітей, які нині перебувають в евакуйованих за кордон закладах цілодобового утримання. Але для тих, хто може стати батьками вихованців цих інтернатів, є суттєві обмеження.
Чекають на родини 5,5 тисяч дітей
Через повномасштабне вторгнення росіян частину дитячих інтернатних закладів довелося евакуювали. Тому 1 червня цього року Кабмін доручив обласним військовим адміністраціям вивезти дітей із закладів цілодобового перебування, розташованих у зоні бойових дій менше ніж за 50 км від кордону з Росією і менше ніж за 100 км від тимчасово окупованої території.
"Всього із 727 закладів в евакуації зараз 214, з них в межах України - 55, і за кордоном - 168. Це орієнтовно 7125 дітей. Такі заклади мають залишатися у безпечних місцях. Вони не мають повертатися на ті території, де неможливо забезпечити безпеку", - розповіла представник омбудсмана з прав дітей, сім’ї, молоді та спорту Ірина Суслова в інтерв’ю "Радіо Свобода".
За даними Мінсоцполітики, всього в Україні дітей, які живуть в інтернатах і мають відповідний статус, з яким можуть бути всиновленими чи переданими під опіку, - близько 5,5 тисячі. За кордоном, на консульському обліку різних західних країнах перебуває близько трьох тисяч дітей - сиріт, вивезених з України після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
"Майже три тисячі з них сьогодні перебувають за кордоном. Зараз шукаємо нові механізми, які допомогли б дітям та батькам зустрітися одне з одним. І це найбільший виклик сьогодення", - зазначила міністр соцполітики Оксана Жолнович в інтерв’ю "ELLE Україна".
Київ постійно контролює умови перебування дітей-сиріт за кордоном, а також займається організацією їхнього повернення додому, однак для цього висувають жорсткі вимоги.Повернутися в Україну ці діти зможуть тільки після закінчення воєнного стану, коли їхньому життю ніщо не загрожуватиме. Вони мають повертатися додому для возз'єднання з родичами, усиновлення або коли їм буде знайдено сімейну форму виховання. Перевозити назад цілі заклади без розуміння того, в яких умовах діти перебуватимуть на батьківщині, не будуть, щоб не ризикувати безпекою дітей-сиріт. До слова, понад 1700 неповнолітніх українців осиротіли від початку війни через те, що їхніх батьків вбили росіяни.
Знайомство онлайн
Від початку повномасштабного вторгнення усиновлення в Україні було поставлено на паузу, але десь через місяць процес було відновлено. Правда, з однією умовою. Особливість всиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування під час воєнного стану, полягає в тому, що усиновителями не можуть бути іноземці, це право в такий особливий період нашої країни мають лише громадяни України, хоча величезний запит на всиновлення цієї малечі є й від іноземців.
"Багато іноземців звертаються: "Ми хочемо взяти дітей з інтернатних закладів, ми хочемо підтримати Україну, ми хочемо дати краще майбутнє вашим дітям". Але законом забороняється всиновлення іноземцями під час воєнного стану, тому що ми не зможемо відслідкувати долі наших дітей в сьогоднішніх умовах. Існують великі ризики і ми не маємо права ризикувати", - пояснює Суслова. І припускає, що ця позиція держави буде незмінною до кінця дії воєнного стану.
Разом з тим, вже піднімається питання можливості всиновлення тих дітей, які виїхали в евакуацію зі своїми інтернатами за кордон, і перебувають нині в інших країнах. Адже невідомо скільки ще триватиме воєнний стан, а діти мають право на родину.
"Ми зараз працюємо над тим, як запровадити механізм, щоб процес усиновлення відбувався максимально ефективно і швидко, можливо - частково онлайн. Тому що має відбутися знайомство - дитина має познайомитися з дорослим, дорослий має познайомитися з дитиною. Має відбутися контакт", - уточнила представник омбудсмана.
Вимоги до кандидатів
В Україні кандидатом в усиновлювачі може стати подружжя або громадяни України у віці понад 21 року. Вони мають подати письмову заяву до служби в справах дітей, чи електронну через Єдиний державний веб портал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики. Після надходження цієї заяви та всіх інших необхідних документів Служба у справах дітей перевіряє їх щодо відповідності вимогам законодавства, потім обстежує житлово-побутові умови заявників та складає відповідний акт.
Якщо все відповідає вимогам законодавства, працівник служби у справах дітей подає до обласного та місцевого центрів соціальних служб електронні запити щодо проходження заявником курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Далі служба у справах дітей готує висновок про можливість заявника або заявників бути усиновлювачами. Якщо такий висновок буде позитивним, то майбутні батьки стають на облік кандидатів в усиновлювачі з внесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі та Єдиного банку даних.Строк дії цього висновку становить один рік від дати видачі. Він може бути продовжений, але не більше ніж на рік.
Ставши кандидатом чи кандидатами в усиновлювачі, майбутні батьки мають звернутися з заявою про усиновлення до суду за місцем перебування дитини.
У Мінсоцполітики заявляють, що активно працюють над спрощенням процедур усиновлення, а також підвищенням ефективності деяких його етапів. Прицьому головним залишається забезпечення інтересів дитини. Майбутні усиновлювачі тепер мають можливість починати все з подачі заявки на консультацію через "Дію". Також навчання для них стане грунтовнішим.
"Ми збільшили кількість навчань для майбутніх усиновлювачів, адже це важливий етап на якому людина має зрозуміти, з чим вона зіштовхнеться та ухвалити зважене рішення", - зазначила Оксана Жолнович в ефірі загальнонаціонального телемарафону.
Також нині, за її словами, триває робота над спрощенням процедур, яке зробить процес зручним для всіх учасників.
"Завжди потрібно враховувати думку дитини, щоб вона погодилася бути в родині. Також важливо забезпечити потенційним батькам, які хочуть її всиновити, можливість знайомства. Це делікатний процес, який складно зробити дистанційним. Ми працюємо над форматом онлайн спілкування потенційних усиновлювачів з дітьми, аби українці могли усиновлювати навіть тих дітей, які зараз виїхали за кордон", - пояснила очільниця міністерства.
Галина Гірак