Після розміщення в себе російської тактичної ядерної зброї Білорусь почала будувати так звану Лінію Хреніна біля Бресту. Що так лякає Лукашенка, і чи може прийти по нього полк ім. Калиновського?
Система окопів, траншей та бліндажів
Попри те, що голова правлячого режиму Білорусі Олександр Лукашенко назвав "фейком" контрнаступ українських військ, він про всяк випадок наказав збудувати фортифікаційні споруди. Цю лінію оборони прозвали на честь міністра оборони Білорусі Віктора Хреніна.
Тож білоруси почали зводити в Брестській області РБ фортифікаційні споруди - так звану Лінію Хреніна. Як повідомляє моніторингова група Беларускі Гаюн у своєму Telegram-каналі 20 червня, на околицях села Саки Жабинківського району Брестської області розпочалися роботи з інженерного обладнання вогневих позицій. Відстань до кордону з Польщею від місця будівництва становить 28 км, а до кордону з Україною - 47 км.
Будівництво включає систему окопів, траншей і бліндажів. Судячи з його масштабів, можна зробити висновок, що поки йдеться про опорний пункт, що може бути елементом цілого укріпленого району. На зведенні опорного пункту задіяно, у тому числі й важку будівельну техніку: екскаватори та автокрани.
Опорний пункт планують обладнати укріпленнями, що мають назву "зуби дракона", автомобільними покришками, дошками, колодами та бетонними блоками.
Як гадає моніторингова група, створення опорного пункту в Жабинківському районі може бути пов'язане з підготовкою до проведення навчання з територіальною обороною або з підготовкою до оборони від потенційної зовнішньої військової агресії.
Й це - не перша фортифікаційна військова споруда у Білорусі. Лукашенко вирішив побудувати фортифікаційні споруди й біля траси М8 у напрямку до кордону з Україною: існує відео, де в Гомельській області Білорусі, за 20 км від кордону з Україною, теж з’явилися бетонні "зуби дракона".
Тобто, захищаються білоруси як від ДРГ з території України, так і з боку Польщі.
Визнання державою-агресором
Між тим, у Верховній Раді України 16 червня був зареєстрований проєкт постанови про визнання Білорусі державою-агресором. За словами народного депутата Ярослава Юрчишина, цей крок потрібен для притягнення білоруського режиму до відповідальності та майбутніх репарацій на користь України.
"Ми пам’ятаємо про допомогу білорусів у війні проти російської навали і вдячні бійцям полку Калиновського. Однак Білорусь як країна має нести юридичну відповідальність за злочини, скоєнні на нашій території. Зрештою, в свідомості суспільства Білорусь Лукашенко вже давно агресор. Треба довести це і в юридичній площині. Щоб і світ не сумнівався, накладаючи санкції", - підкреслив він у своєму Telegram-каналі.
Як відомо, агресія Росії проти України 24 лютого 2022 року розпочалася, у тому числі, з території Білорусі. Окрім того, росіяни обстрілювали українськи міста і села з літаків, котрі базувалися на білоруських аеродромах, однак Олександр Лукашенко вміло уникав прямої участі білоруських військ безпосередньо у бойових діях.
Проте самопроголошений президент Білорусі підтримав розміщення на своїй території російської тактичної ядерної зброї: 25 травня міністри оборони РФ та РБ підписали відповідні документи, того ж дня Лукашенко повідомив, що ядерну зброю РФ уже почали переміщувати до Білорусі, а 14 червня запевнив, що вже отримав російську "ядерку".
Втім член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, представник президента у парламенті Федір Веніславський 19 червня заявив, що Україна наразі не має доказів розміщення Росією ядерної зброї на території Білорусі.
"Ми на засіданні комітету в закритому режимі заслуховували представників розвідувального співтовариства України. Наразі достеменної доказової бази про те, що ядерна зброя вже передислокована на територію Білорусі, ми не маємо", - сказав він.
Водночас Веніславський підкреслив, що сховища для розташування ядерної зброї в Білорусі ретельно підготовлені.
Складна гра
Тож поки вояки полку ім. Калиновського вдаються до психологічних спецоперацій. Зокрема, 19 червня на усіх переходах на українсько-білоруському кордоні прозвучало звернення полку до білоруських силовиків із закликом кидати зброю і ні за яких обставин не йти на війну проти України. В іншому випадку, за словами полку, на них чекає смерть.
Полк також наголосив, що у нинішньої влади Білорусі немає майбутнього, оскільки міжнародна ізоляція і розрив економічних зв’язків із цивілізованими країнами призведуть до спаду білоруської економіки.
Крім того, полк Калиновського заявив, що має великий бойовий досвід, проти якого білорусам не протистояти. І нагадав, що в умовах повномасштабної війни їхні військові пройшли багато битв, обороняючи Київ, Ірпінь, Бучу, Сєвєродонецьк, Бахмут та інші міста.
Але це - лише слова, хоча й доволі загрозливі. Утім політтехнолог Михайло Шейтельман припускає, що у разі серйозного погіршення здоров’я або смерті Лукашенка вояки полку Калиновського можуть висунутись у сторону Мінська з півдня, а з півночі - уряд у вигнанні. Якщо опозиція Білорусі одразу не зробить спробу взяти керування країною, Росія не пропустить такий шанс, вважає він.
"Лукашенко організував таку систему влади, що ніхто й не поворухнеться без нього. Всі чекатимуть, коли з’явиться хтось кмітливіший і візьме владу до своїх рук", - зазначив політтехнолог у коментарі 24 каналу.
Тож недавно Світлана Тихановська заявила, що може звернутися до Зеленського за військовою допомогою для звільнення Білорусі. Але з її ініціативою усе складно, вважає Шейтельман.
"Коли ми чули такуж розмову про Майю Санду (президента Молдови - ред.), то можна було допустити, що Україна звільнить Придністров’я. Але Україна не визнає її (Тихановську - ред.) президентом Білорусі, це юридичний факт. І ніхто у світі не визнає. Тому навряд чи на її прохання хтось може відгукуватись. Ми можемо ставитись до неї з повагою, але не більше. Як ми бачили, навіть коли у президента Зеленського була можливість з нею окремо зустрітися, він не став цього робити, потиснув руку і все. Але вона дійсно виграла вибори", - підкреслив політтехнолог у інтерв’ю Андріані Кучер.
При цьому пояснив точку зору України у цьому питанні: в українській владі вважають позицію Тихановської щодо війни в Україні недостатньо чіткою, бо вона лише одного разу сказала, що Білорусь окупована Росією, системних заяв з цього приводу немає.
"Чи закликала вона білорусів до партизанської боротьби з росіянами? Теж ні, жодного разу. То чом ми маємо дослухатися до її прохань? Вона прислухається до різних соцопитувань, а ми воюємо, тому ми з ними навряд чи підемо на такий варіант", - прогнозує він.
То чи можливий "белгородський" варіант у Білорусі? Можливо, так. Але ніяких українських військ там, вочевидь, не буде.
"Є один нюанс: я передбачаю, що в України та білоруського режиму (маю на увазі Лукашенка) є негласна домовленість про те, що не нападати один на одного, досягнута десь минулого літа. З території Білорусі на нас давно вже не летять Іскандери, літаки, не заходять російські війська", - обгрунтував він свою точку зору.
Ірина Носальська