Президент України Володимир Зеленський вважає, що проти путінської влади, ослабленої заколотом Євгена Пригожина, невдовзі можлива нова змова. Хто виступить у ролі заколотників та якими будуть її масштаби?
Революційна ситуація у РФ
Про сигнал, що у Росії може початися новий заколот, котрий підтримає велика кількість людей, президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю ABC News, коментуючи похід ватажка російської ПВК Вагнер Євгена Пригожина на Москву.
"Я так думаю, виходячи з даних розвідки... він став політичною фігурою. І для мене це, мабуть, було його головною метою. Чому він зупинився? Ну, я точно не знаю", - сказав президент.
При цьому Зеленський зазначив, що повстання ватажка вагнерівців виявило слабкість путінського режиму.
"Вони вирішили зупинитися самі. У Путіна немає військової сили всередині Росії, а його цивільне населення не захищене. Є сигнал, що у Росії може бути черговий заколот, революція. Більше того, є багато людей, які могли б підтримати такий заколот", - повідомив він.
А раніше в інтерв'ю CNN (уривок якого він оприлюднив у Telegram 6 липня) глава держави зазначив, що військовий заколот Пригожина підтримали 18 чи 19 регіонів Росії, а 21 регіон - діючого президента РФ Володимира Путіна, що демонструє розбалансовані настрої у суспільстві країни-агресора.
"Ми бачимо наступні процеси: половина людей у Росії коливається", - констатував Зеленський.
Втім військовий експерт Іван Ступак вважає, що нині у РФ немає передумов до нового заколоту у стилі Пригожина. Але, можливо, у президента Зеленського є певна таємна інформація, тому він і може робити такі заяви, визнає експерт.
"Бунт у Росії важко спрогнозувати, - вважає Ступак. - Повстання Пригожина західні розвідки помітили за тиждень-півтора до початку, хоча були давні напружені відносини між Пригожиним і міністром оборони Сергієм Шойгу. Проте мало хто очікував, що події набудуть такого характеру. Глава ПВК Вагнер міг просто демонстративно сказати, що не піде на війну в Україні, доки не знімуть Шойгу, але пішов маршем на Москву", - додав він.
Втім під час Другої світової війни на владу Гітлера був запланований не один замах. Та жоден з них, як відомо, не закінчився успішно. То чи можливий зараз у Росії замах на Путіна?
На думку військового експерт та відомого блогера Олексія Арестовича - так, на російського диктатора можливий замах у "ФСБ-шно - ФСО-шному" форматі.
"За тієї системи охорони, котра у Путіна є, скоїти замах може лише сама охорона. Що далеко не зовсім маловірогідно, до речі. Але це залежить від суми факторів. У перш чергу, від позиції Заходу: як вони зуміють з ними (заколотниками - ред.) поговорити, якщо взагалі на подібне наважаться, - сказав він у ефірі YouTube-каналу Василя Голованова. - Тому заколот буде специфічний, ФСБ-шно - ФСО-шний, коли ліпші друзі отруюють, потім складають рученьки на грудях та кажуть, що народ зазнав невиправної втрати".
Тож, за словами Арестовича, існує "від’ємний від нуля процент" вірогідності таких подій. Але його важко оцінити, бо це "суб’єктивне рішення конкретних людей".
Персоналії та масштаби
Між тим, однією з найбільших небезпек при неконтрольованій зміні влади у РФ на Заході вважають потрапляння ядерної зброї у "ненадійні" руки. Цікаво, чому руки Путіна та його оточення там досі вважаються "надійними"?
Та як би там не було, керівник Головного управління розвідки Міноборони (ГУР МО) Кирило Буданов нещодавно розповів в інтерв'ю Reuters, що бунтівники Пригожина дійсно мали намір привласнити невеликі ядерні пристрої радянських часів.
"Бо якщо ви готові боротися до останньої людини, це один із об'єктів, який значно підвищує ставки", - пояснив він.
За словами Буданова, єдиним бар'єром між бойовиками Вагнера та ядерною зброєю виявилися замкнені двері сховища.
"Двері складу були зачинені, і у технічну частину вони не потрапили", - уточнив голова ГУР МО.
Разом із тим Буданов, як зазначає агентство, не надав доказів свого твердження і не повідомив, чи обговорювалося питання із союзниками. Однак джерело, близьке до Кремля, частково підтвердило його слова.
"Контингенту Вагнера вдалося потрапити до зони особливого інтересу, внаслідок чого американці захвилювалися, бо там зберігаються ядерні боєприпаси", - повідомило джерело Reuters.
За словами ще одного джерела, це викликало занепокоєння у Кремлі й послужило імпульсом для укладання угоди між Путіним і Пригожиним за посередництва самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка.
Проте офіційні особи США, пише Reuters, мають сумніви з приводу цієї версії: у Білому домі не змогли підтвердити інформацію про те, що ядерна зброя була у небезпеці під час бунту.
Чи може невдовзі повторитися подібний сценарій, хто стане новими акторами цього дійства? На думку Ступака, єдині, хто може очолити такий теоретичний заколот зараз - це голова Чечні Рамзан Кадиров або хтось з російських військових генералів. Тобто, хтось хоч приблизно "медійно співставний" із Пригожиним.
"Скоріш за все, такий бунт можуть очолити російські військові. Можливо за аналогією з війною у В'єтнамі. Її у США зупинили не цивільні, а військові, які виходили на мітинги біля Білого дому, вони ламали та спалювали свої ордени. Вони змусили президента Ліндона Джонсона завершувати війну та вивести війська", - нагадав експерт.
Олексій Арестович також згоден, що організувати нове повстання може російська військово-економічна еліта, за принципом "ми його (Путіна - ред.) прибираємо, бо він вже всіх дістав".
То чи міг би таке, теоретично, організувати або хоч би каталізувати "колективний Захід"?
"Це грандіозна робота, дуже важка, коли ти не знаєш, чи закінчиться вона успіхом. Бо невідомо, як будуть себе вести люди, з якими ти домовляєшся. А раптом вони бігтимуть до Путіна й все розповідатимуть, аби вислужитися? Тому якщо і ведуться з кимось перемовини, то це - дуже обережне промацування, без конкретних домовленостей, скоріше за все, - зазначив він. - Коротко кажучи, Захід працював на збереження Путіна та його режиму на момент маршу Пригожина. У якій мірі вони зацікавлені у прибранні саме Путіна - невідомо. Тому це скоріше внутрішньо російське питання, ніж західне".
Що ж, думки слушні. Зважаючи й на те, що у випадку "маленького палацового заколоту" військових чи ФСБ із ФСО ядерна зброя, вірогідно, залишиться під більш міцним замком, ніж у випадку, коли нею заволодіють учасники напівбандитського військового формування штибу Вагнера. Вочевидь, цей варіант більше сподобається полохливим західним політикам, ніж бунт Пригожина.
Ірина Носальська