Уряд нещодавно погодив експериментальний проект відновлення водосховища, знищеного при підриві окупантами греблі Каховської ГЕС. Цьому рішенню передувала жвава дискусія серед фахівців та дилетантів, думки розходились.
Величезні збитки для економіки та екології
Шкоду від знищення Каховського водосховища для економіки та екології України переоцінити важко: підрив росіянами Каховської дамби називають найбільшою штучною катастрофою ХХІ століття.
"У перший день катастрофи у коментарі для Financial Times я порівняв катастрофу Каховської ГЕС з Чорнобильською катастрофою, - наголосив голова комітету екомоніторингу Асоціації професіоналів довкілля PAEW Максим Сорока в інтерв’ю Екополітиці. - Чим далі ми заглиблюємося у проблему, глибше розуміємо екологічні наслідки зникнення водосховища і всі вторинні наслідки: для довкілля, економіки, всіх сфер сталого розвитку в Україні, - тим більше я переконуюся, що ця моя оцінка була правильна. Звісно, у катастрофи на Каховській ГЕС наслідки інші, але довготривалий вплив на територію, соціально-економічний розвиток, здоров’я та благополуччя населення буде той самий".
За словами Максима Сороки, змінилася не лише екосистема Каховського водосховища, а й усі екосистеми, що за 70 років адаптувалися до нього.
"Як наслідок, будемо мати: опустелювання, зниження рівня ґрунтових вод, локальні пилові бурі та локальні забруднення, локальні зміни клімату, зміни соціально-економічного розвитку величезної кількості територій Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей, проблеми з питним водопостачанням, погіршення якості води і відповідно погіршення громадського здоров’я (у вищезгаданих областях та Миколаївській області). З суто екологічних моментів: зникнуть декілька особливо цінних природних заповідних територій, до прикладу, Кам’янська січ. Цього заповідника вже нема, бо його екосистема напряму залежала від рівня водосховища та живилася ним. Окрім цього, збільшиться антропогенне та техногенне навантаження на інші області. Наприклад, днями Мінагрополітики звернулося до аграріїв з пропозицією перерозподілити та збільшити вирощування овочевих культур на територіях, де ще є водосховища (вищий та середній каскад Дніпра)", - уточнив він.
Окрім того, всі очисні споруди на цій території та вище по каскаду були розраховані на певний об’єм активної води у Каховському водосховищі, воно було величезним "біологічним фільтром" усіх відходів від Києва до Запоріжжя.
"Хоча Запоріжжя бере воду з Запорізького водосховища вище греблі, воно скидає стічні води у колишнє Каховське водосховище. Вода у цьому водосховищі перебувала декілька місяців, або у випадку гідрологічної посухи, по півроку перед скидом, тому могла пройти доочищення. Зараз Каховського водосховища немає. Відповідно, немає як розбавити стічні води та їх доочистити. Як наслідок, вся ця забруднена маса ринеться у нижній каскад та Чорне море", - пояснив експерт.
Надалі каскадний ефект в екосистемах буде наростати, і наслідки відчуватимуться через 5-10 років, - продовжив Сорока.
Відбудова майже з нуля
Тож на засіданні 18 липня Кабмін погодив реалізацію експериментального проекту будівництва Каховського гідровузла, відбудови після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови..
"… Уряд погодив пропозицію Укргідроенерго щодо реалізації експериментального проекту з відновлення, розрахованого на два роки. На першому етапі будуть здійснені проектувальні роботи та будівництво окремих споруд, необхідних для стабільної роботи Дніпровської ГЕС під час подальших відновлювальних робіт на Каховській ГЕС. Другий етап передбачає проектування та роботи безпосередньо на деокупованій території Каховській ГЕС", - зазначила перший віце-прем'єр - міністр економіки України Юлія Свириденко, повідомив Урядовий портал.
На першому етапі експериментальний проект передбачає наступне: проектування тимчасових гребель верхнього і нижнього б'єфа Каховського гідровузла, споруди для пропуску будівельних та екологічних витрат Каховського гідровузла, підпірної споруди у нижньому б'єфі Дніпровської ГЕС; будівництво підпірної споруди у нижньому б'єфі Дніпровської ГЕС.
Під час другого етапу експериментального проекту, котрий стартує після відновлення Україною контролю над Каховською ГЕС, будуть здійснені: обстеження, демонтаж зруйнованих споруд та конструктивів Каховського гідровузла; розробка проекту будівництва Каховської ГЕС; будівництво тимчасових гребель верхнього і нижнього б'єфа Каховського гідровузла.
Координуватиме реалізацію експериментального проекту Міністерство економіки.
При цьому зазначається, що фінансування проекту здійснюватиметься за рахунок коштів ПрАТ Укргідроенерго, кредитних коштів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Квиток в один кінець
Вже у перші тижні підриву росіянами греблі Каховського водосховища у мережі з’явилося чимало прихильників ідеї відновити не цю величезну штучну водойму, а те, що було на цих територіях до затоплення.
А був тут козацький Великий Луг - лісиста, плавнева місцевість, місце де вигинається Дніпро - територія, що займає частини нинішніх Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей вздовж Дніпра та Каховського водосховища.
Це була справжня "комора" і фортеця Запорізької Сечі. Усе Військо Запорозьке харчувалося рибою й дичиною з Великого Лугу, випасали тут своїх коней. Бувало, що вороги захоплювали й руйнували Січ, але викорінити запорожців їм ніколи не вдавалося, бо козаки закопували в піски гармати й скарби й, подавшись човнами в непролазні пущі Великого Лугу, перебували там доти, аж поки вороги відходили геть.
Зворотньою стороною медалі знищення Каховки стало повернення славної історії: зокрема, на дні виявили рештки старовинної козацької церкви, про яку писав Олександр Довженко і котру малював Тарас Шевченко; на одеському узбережжі знайшли візантійську амфору; на березі Національного заповідника Хортиця, що раніше був затоплений водосховищем, відкопали старовинний дерев'яний човен, котрому може бути до 500 років.
Ці знахідки вразили істориків та археологів. А як же прості люди? Після знищення водосховища нащадки козаків почали "своє робить", а саме… посадили у мул на дні Каховки картоплю.
"Я читала погані прогнози про те, що у нас на цьому місці утвориться пустеля з пиловими бурями. Я довіряю експертам, але трохи сумніваюся. Ну, бо знаю наших селян. Якщо фермери на Херсонщині десь такі, як у нас на Сумщині - а підстав сумніватися немає - і якщо до них "приїхало" величезне нічиє поле, на якому ще сімдесят років тому все прекрасно росло, - то пустеля тут буде навряд чи", - кепкує дописувачка Facebook Тамара Горіха Зерня.
Водночас фахівці кажуть, що залишати Великий Луг навряд чи варто, тому ця мрія може ніколи не здійснитися.
За даними Мінагрополітики, знищенням Каховської ГЕС були затоплені орієнтовно 10 тисяч гектарів сільськогосподарських земель на правобережній Херсонщині, а також в декілька разів більше на лівому березі області, що зараз перебуває під окупацією. Без відбудови дамби поновити зрошення на цих територіях буде "якщо не неможливо, то вкрай складно", - зазначив міністр агрополітики та продовольства України Максим Сольский.
"Я розумію мрію деяких колег про Великий Луг. Як еколог, я б теж хотів повернутися до цієї високопродуктивної екосистеми. Але цього не буде. Свого часу його затоплення - це був квиток в один кінець. Каховське водосховище, на жаль, перетвориться не на Великий український Луг, як всі мріють, а на велике гниюче українське болото. Як наслідок, буде винос азоту та фосфору з товщі донних відкладень, разом з тяжкими металами і всім що там є", - пояснює потребу у відбудові Каховки Максим Сорока.
Втім, за його словами, відновлення біорізноманіття у відновленій водоймі та у всьому регіоні станеться не раптово: на це піде не менше чотирьох років.
Ірина Носальська