В чому причини того, що рівень офіційного безробіття в Україні падає. Водночас на ринку праці відчувається дефіцит кадрів.
У серпні поточного року рівень офіційного безробіття в Україні впав до чергового історичного мінімуму. У зв'язку з цим потреба роботодавців у працівниках зросла. Що відбувається на ринку праці?
Новий рекорд
В Україні з початку 2023 р. покращується ситуація на ринку праці. У серпні рівень офіційного безробіття в Україні впав до історичного мінімуму. Про це йдеться у звіті Державної служби зайнятості, який оприлюднив Національний банк України (НБУ).
Згідно з даними НБУ, кількість зареєстрованих безробітних впала до 108,7 тис., серед яких 78,8 тис. - жінки. Рік тому було 278,6 тис. безробітних. Також зазначається, що кількість зареєстрованих безробітних, які отримують допомогу з безробіття, впала за рік з 230,5 до 45,4 тис. осіб.
За інформацією Державної служби статистики за серпень, за віковими групами 22% зареєстрованих безробітних були у віці до 35 років; 29% – у віці від 35 до 44 років; 29% – у віці від 45 до 55 років; 20% – понад 55 років.
За освітою: 43% зареєстрованих безробітних мали вищу освіту, 36% – професійно-технічну, 21% – загальну середню освіту.
За видами економічної діяльності: серед зареєстрованих безробітних 19% раніше були зайняті у державному управлінні, обороні, обов’язковому соціальному страхуванні, 18% – у сфері торгівлі, 13% – у переробній промисловості, 10% – у сільському, лісовому та рибному господарствах.
“В Україні дуже велика тіньова економіка, тому у нас взагалі немає проблеми із безробіттям. В нашій країні лише ледацюга не може працевлаштуватись. Роботи було багато і до війни, і зараз. Лише на початку війни були певний час проблеми з працевлаштуванням. Але це вже давно позаду”, - пояснює Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
Причини зниження безробіття
В НБУ зафіксували, що динаміка пропозиції робочої сили в останні місяці практично повернулася на докризову траєкторію. Зайнятість збільшувалася як завдяки поверненню українців до звичних умов роботи, так і завдяки працевлаштуванню на новій роботі.
Зокрема, помітно поліпшилася ситуація із зайнятістю внутрішньо переміщених осіб (ВПО), серед яких безробіття було вищим, ніж загалом в економіці. Це свідчить про адаптацію ВПО на нових місцях проживання.
В НБУ прогнозують, що відновлення економіки зумовлюватиме подальше пожвавлення попиту на робочу силу.
На думку аналітиків НБУ, до кінця цього року рівень безробіття в Україні знизиться до 18,3%, проте все одно залишатиметься вищим ніж до початку повномасштабного вторгнення Росії. Це, зокрема, пояснюватиметься нерівномірним економічним відновленням за секторами та регіонами через наслідки війни.
“За умови відсутності нових значних шоків, у 2023–2025 рр. триватиме відновлення ринку праці на тлі зростання економіки та досить м'якої фіскальної політики. Рівень безробіття поступово знижуватиметься: у 2023 р. – до 18,3%, у 2024 р. – до 16,5%, а у 2025 р. – до 14,7%”, - прогнозують в НБУ.
Водночас в Національному інституті стратегічних досліджень вважають, що кількість офіційно зареєстрованих безробітних зменшилася внаслідок зняття з обліку тих людей, які мігрували за кордон та були мобілізовані до лав ЗСУ. Наведена статистика також не враховує осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Окрім того, не всі безробітні зареєстровані у Державній службі зайнятості.
Реальний рівень безробіття в Україні набагато вищий, якщо його розраховувати за методологією Міжнародної організації праці (МОП). Відзначимо, що згідно з цією методологією людина визнається безробітною, якщо вона протягом чотирьох тижнів: не мала роботи, шукала роботу, або була готова узятися до роботи.
Особливістю безробіття в Україні також є незадекларована зайнятість. Під час війни облік українців, які працюють неофіційно, не здійснюється. За припущеннями Міністерства економіки, під час війни кількість неофіційно працевлаштованих зросла. Наявність неформального сектору зайнятості дещо пом’якшує проблему, проте ускладнює оцінки реального безробіття.
Дефіцит кадрів
Ситуація на ринку праці призвела до потреби роботодавців у працівниках. В НБУ кажуть, що заміщення вільних робочих місць (вакантних посад) у серпні становить 47,5 тис. (збільшення за місяць на 9,9 тис.).
Охрименко, своєю чергою, теж відмітив, що в Україні зараз є навіть дефіцит кадрів і не лише робітничих професій, багато потрібно й офісних працівників. До того ж зарплата в цьому році суттєво зросла, тому що бізнес може дозволити собі платити більше, якщо хоче мати співробітників. У нас через низьке безробіття деяким працівникам платять в конверті близько 700 євро.
За інформацією кадрового порталу Work. ua кількість вакансій на 90% відновилася до довоєнного рівня.
За даними Державної служби зайнятості у регіональному розрізі найбільша кількість вакансій зареєстрована в центрах зайнятості Києва – 10 200, у Львівській області – 8400, у Дніпропетровській – 4300, в Одеській – 3800, у Київській – 3300, у Хмельницькій – 2500 вакансій.
Водночас конкуренція серед шукачів впала й призвела до ускладнень пошуку та наймання працівників. Тренд дефіциту кваліфікованих кадрів укріплюється.
“Work відрапортував про шалену кількість вакансій. Це чудово. Але є проблема. Вакансій 100 тис., а кандидати де? Де немислима кількість кандидатів, що шикуються в черги на вакансію, створюють внутрішню конкуренцію, допомагають компанії зекономити бюджет, бо ладні на будь-які гроші? Хоча б просто радують роботодавця можливістю реалізувати давню мрію “а давай подивимось ще 3-5 кандидатів”. А їх немає.”, - каже про проблеми на ринку Тетяна Пашкіна, експерт ринку праці.
За її словами серед тих, кого бракує багато представників робітничих спеціальностей: кухарів, швачок, слюсарів, монтажників. Пояснюється це тим, що багато чоловіків пішло на фронт, а жінок виїхало з країни.
“Армія відновлення” допомагає боротися з безробіттям
Понад 6 тис. безробітних залучено до виконання суспільно корисних робіт в рамках проекту “Армія відновлення”. Про це повідомила заступник Міністра економіки України Тетяна Бережна.
“На сьогодні до “Армії відновлення” залучено вже понад 6 тис. безробітних у 10 областях. Лідером серед регіонів є Полтавська область, де у виконанні суспільно корисних робіт задіяно майже 2 тис. безробітних. Регіони активніше долучаються до проекту, організовуючи роботи з відновлення”, - каже чиновниця.
За її словами всі, хто долучився до проекту, отримують за свою працю щонайменше 6700 грн від держави. Така оплата є більшою, ніж середня виплата допомоги з безробіття, яку людина отримує, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості.
Найбільше безробітних залучено до “Армії відновлення” в Полтавській області - 1929 осіб, Київській - 1085 осіб, Сумській - 1054 особи, Донецькій - 926 осіб.
Види суспільно корисних робіт залежать від потреб конкретного регіону. Найчастіше безробітних залучають до розбору завалів і відновлення житлових будинків, пошкоджених в результаті бойових дій, облаштування підвальних приміщень під укриття, фасування гуманітарної допомоги, приготування їжі військовим, плетіння маскувальних сіток, надання соціальних послуг в Пунктах незламності.
Вікторія Хаджирадєва