Корреспондент.net,
10 листопада 2023, 16:56
В Україні відкривають другий табір для утримання військовополонених, які прийшли "звільняти" українців в складі армії країни-агресора.
Понад 3 млн грн - на новий табір
Відомо, що на заході України вже є один табір для полонених військових з Росії. Але найближчим часом планується відкриття ще одного такого табору, а невдовзі після цього почне функціонувати ще й третій таких заклад. Отже, потреба в ліжкомісцях у таких "хостелах" зростає.
"Збільшення кількості військовополонених пов'язане як із ситуацією на фронті, зниженням рівня мотивації російських солдатів, так і через блокування обмінів військовополоненими російською стороною", - пояснив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Він зазначив, що за гарним прикладом вже функціонуючого табору Захід-1, умови у новому закладі відповідатимуть усім вимогам норм міжнародного гуманітарного права. Російських військових забезпечать медичною допомогою, триразовим харчуванням, зв'язком із рідними, а також постійним доступом до представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Сам табір знаходиться в глибокому тилу, оскільки це передбачено Женевськими конвенціями.
Омбудсман наголосив, що утримання військовополонених виключно у спеціально відведених для цього місцях передбачене Женевськими конвенціями. На відміну від РФ, Україна дотримується міжнародних гуманітарних норм. У той час як російська сторона утримує українських військових у звичайних в'язницях та виправних колоніях разом із ув'язненими, часом у нелюдських умовах, не поважаючи і фактично не визнаючи їхнього статусу військовополоненого.
Разом з тим усі військовополонені, які не поранені й не відбувають лікування, у такому таборі - працюють.
"Це не складна праця - плетіння меблів з лози, склеювання різноманітних матеріалів. Тобто, це проста фізична праця, разом з тим вони зайняті. А з точки зору ставлення до праці й дисципліни, безумовно, з ними працювати простіше, ніж зі звичайними в'язнями, які вчинили злочин. Тож там дисципліна на вищому рівні й, відповідно, ефективність праці краща. Жоден військовополонений, який перебуває у нашій системі, не байдикує, всі працюють", - розповів міністр юстиції Денис Малюська в ефірі Українського радіо.
Новий табір створюють у приміщеннях Могилів-Подільської виправної колонії, Вінницької області. Раніше у цій колонії утримували вперше засуджених до позбавлення волі чоловіків. Нині її відповідно перепрофілюють, на що, згідно з розпорядженням Кабміну, Мін’юсту виділено з резервного фонду держбюджету майже 3,2 млн грн.
До слова, згідно з постановою Кабміну, у період воєнного стану та протягом двох років після його припинення чи скасування табори для тримання військовополонених виконують функції виправних колоній для військовополонених, засуджених до позбавлення волі на певний строк або до довічного позбавлення волі. Але тримання засуджених військовополонених здійснюється окремо від інших військовополонених відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.
Полонені задоволені
У вересні цього року російських військовополонених у таборі на Львівщині відвідали представники ООН.
"Українська влада докладала зусиль, щоб шанобливо ставитися до російських військовополонених. Військовополонених розміщують у будівлях казармового типу, їх забезпечують постільною білизною, одягом, засобами гігієни та харчуванням", - зазначила спецдоповідач ООН з питань катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання Еліс Джил Едвардс на пресконференції у Києві.
За її словами, російські військовополонені під час спілкування позитивно відгукувалися про ставлення до них у місцях утримування в Україні. Напевно, через те, що росіяни до українських полонених ставляться зовсім інакше.
Едвардс також відзначила, що заклад, де утримуються полонені, охайний, там добре харчування, тим, хто потребує, надають медичну допомогу. Полонені виконують оплачувану роботу, мають змогу відвідувати бібліотеку, перебувати на відкритому просторі. Крім того, їм забезпечили можливість підтримувати телефонний зв’язок зі своїми родинами.
"Полонені, яких я опитала, були загалом задоволені, а деякі здивовані ставленням до них. Деякі переживали через те, що не знають, коли зможуть повернутися додому та чи включать їх до обміну", - зауважила спецдоповідач.
І додала, що вона мала повний і безперешкодний доступ до всіх об’єктів та могла проводити конфіденційні інтерв’ю будь з ким, хто бажав із нею поговорити.
Як неодноразово зазначав Дмитро Лубінець,ключова мета обмінів полоненими - обмін "всіх на всіх". За міжнародними правилами, відповідно до Женевських конвенцій, повернення військовополонених, за винятком важкопоранених, має відбуватися після завершення збройного конфлікту. І те, що вже повернулися додому з російського полону 2,6 тисяч українців, більшість з яких - саме військовополонені, можна вважати історичним досягненням. І це при тому, що російська сторона, як може, чинить цьому опір.
Розстрілюють, щоб не заважали здатися в полон
Тим часом російські військові все частіше здаються у полон. Якщо раніше це були поодинокі випадки, то останнім часом таке рішення окупантів набуває все масовішого характеру.
Наприклад, як сказав на початку жовтня речник об'єднаного прес-центру Сил оборони Таврійського напрямку Олександр Штупун в ефірі телемарафону, лише за останні п'ять діб було зафіксовано на Таврійському напрямку 28 таких випадків. Він пояснив, що це відбувається в основному через бойові дії. Проте частина окупантів користується проектом Хочу жити. Як повідомили у ГУР, після спецоперації з вертольотом Мі-8, який за попередньою домовленістю російський льотчик Максим Кузьмінов перегнав до України і залишився тут,оскільки вважає війну проти України геноцидом та не схвалює дій своїх співгромадян, все більше росіян мають намір здаватися в полон.
А днями стало відомо, що у Херсонській області командир розстріляв трьох підлеглих і здався в полон українцям разом із 28 бійцями, повідомляє Інформаційний спротив. І додає, що, за даними трьох джерел, що воюють у Херсонській області, ця надзвичайна подія сталася через "бардак", який виник після поранення командувача угрупуванням окупаційних військ Днепр Михайла Теплинського. Оскільки правду про його долю від військових приховували, один з офіцерів вирішив "не гробити людей" і здатися в полон.
"Дуже відповідальний офіцер, я його добре знаю. Він був незадоволений тим, що від усіх нас приховують долю Теплинського. І що командування не може організувати нормальну роботу військ у Херсонській області. Надіслав нам повідомлення: раз Шойгу та Герасимов не шукають заміну генералу, лише би ніхто не дізнався про його поранення, він краще здасться в полон, збереже своє життя та життя людей", - розповів співрозмовник у штабі угруповання військ Днепр.
Інший російський військовий повідомив, що серед підлеглих офіцера-дезертира було троє бійців, які не хотіли здаватись. Тому він їх розстріляв "щоб не порушували дисципліну", після чого здався українцям разом із 28-ми бійцями.
Український проєкт Хочу жити - це державний проект Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Він створений за підтримки Міністерства оборони України та Головного управління розвідки - для російських та білоруських військовослужбовців, які мають намір добровільно здаватися в полон. Його легко знайти в усіх соцмережах, де є детальна інструкція, як діяти тим, хто не хоче воювати у загарбницькій війні.
Галина Гірак