Як ставляться до вступу України в ЄС різні країни Союзу та як виконують вимоги наші конкуренти: в чому випереджають, а в чому програють.
Після того, як Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори про вступ України до ЄС, ми чекаємо рішення Європейської ради, яке має бути прийнято в грудні. Його формують лідери країн-членів ЄС. Хто з них на боці України, а хто вагається та як йдуть справи у країн, які разом з Україною хочуть долучитися до ЄС?
Союзники приєднання України до ЄС
Після позитивного рішення Єврокомісії щодо України, президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн заявила, що Єврокомісія готова розпочати підготовку рамки переговорів і скринінг українського законодавства, щойно отримає “зелене світло” від Європейської ради в грудні цього року.
Рішення Євроради формують лідери країн-членів ЄС, тож варто знати позицію країн заздалегідь.
На думку аналітиків Українського центру європейської політики (УЦЄП) багато чого залежить від того, що думають про успіхи Києва в Берліні та Парижі, не секрет, що їх рішення буде ключовим. Обидві столиці погоджуються з тим, що Україна має бути членом ЄС, проте по-різному ставляться до того, як це має відбуватися.
В Парижі наразі лише пізнають Україну, натомість Берлін дивиться критичним поглядом і ставить гострі запитання.
Франція наголошує на підході на основі заслуг щодо розширення та просуває підхід “регати” - протилежний підходу вступу країн до ЄС групами. Для України це - сприятлива позиція, оскільки в разі групування країн рух до ЄС однієї країни-кандидата може гальмуватися через проблеми іншої. Та водночас у Франції є наративи щодо повсюдної корупції в Україні й мало хто згадує про зусилля в антикорупційній сфері, яких доклала Україна.
Водночас Берлін скептично налаштований щодо поступової секторальної інтеграції України до внутрішнього ринку, допоки не буде здійснено реформи у сфері верховенства права. Берлін прискіпливо стежить за якістю виконання євроінтеграційних реформ в Україні, а тому навряд чи заплющуватиме очі на половинчасті кроки, як це було під час виконання Угоди про асоціацію.
Так чи інакше, але обидві країни налаштовані на позитивне рішення щодо України.
Противники вступу України до ЄС
Водночас є країни, які не хочуть бачити Україну в ЄС. В першу чергу йдеться про Угорщину, яка не перший раз ставить палиці в колеса нашому євроінтеграційному процесу.
Так, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти початку переговорів щодо вступу України до ЄС.
“Європейський Союз не повинен розпочинати переговори про членство з Україною. Це “чітка позиція” Угорщини щодо цього питання”, - заявив він.
Орбан сказав, що суперечка між Брюсселем щодо мільярда євро коштів ЄС, призупинених для Угорщини через питання верховенства закону, жодним чином не може бути пов'язана з підтримкою Угорщиною переговорів про вступ України до ЄС.
“Я хотів би дуже ясно дати зрозуміти, що відмова Угорщини від початку переговорів з Україною про членство в ЄС не є предметом комерційного правочину... Це не може бути пов'язане з питанням про кошти, які Угорщина має право отримати”, - сказав він.
Мало того, уряд Угорщини планує провести консультації з населенням, основним питанням яких буде підтримка членства України в ЄС.
“Чи вважаєте ви, що Україна має місце в Європейському Союзі? Висловіть свою думку під час національної консультації, яка незабаром розпочнеться!”, – сказав державний секретар угорського уряду Тамаш Менцер.
Текст представника уряду підіграє російським наративам і спонукає громадян відповісти “ні” на основне питання консультацій стосовно вступу України в ЄС.
“Зараз в Україні йде війна, тому, якщо країна буде прийнята до Європейського Союзу, то війна буде перенесена в спільноту”, - сказав Менцер.
На думку Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру проведенням опитування уряд Угорщини хоче продемонструвати, що антиукраїнська позиція підтримується всім народом країни.
Водночас політики та експерти впевнені, що у ЄС є важелі впливу на Угорщину.
Так, за словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, один співрозмовник президента Зеленського сказав, що в ЄС достатньо сили, щоб на них не впливали рішення і рукостискання Орбана з Путіним.
На думку Кулеби, позиція Угорщини це “штучно створена нервозність”.
“Членство України в ЄС стратегічно вигідне Угорщині, але зараз вона “витискає максимум”, - заявив Кулеба.
На його думку, Угорщина переслідує цілком конкретну власну мету у цьому питанні. Вона пов’язана з цілком відомими вимогами угорської сторони щодо осіб, які належать до угорської меншини в Україні. Вони ведуть свою гру.
Були побоювання також щодо позиції Словаччини щодо вступу України до ЄС. Відомо, що новий прем'єр-міністр цієї країни Роберт Фіцо симпатизує Росії. Водночас посол ЄС в Україні Катаріна Матернова у Братиславі зустрілась із представниками нового словацького уряду Роберта Фіцо. Словацькі посадовці запевнили, що підтримають початок переговорів ЄС з Україною щодо вступу нашої держави у блок.
“Всі вони запевнили мене, що Словаччина продовжуватиме підтримувати Україну як політично, так і фінансово. Словаччина підтримуватиме ініціативи Європейського союзу, у тому числі відкриття переговорів про вступ України до ЄС”,- наголосила Матернова.
Як справи у конкурентів
Європейська правда проаналізувала звіт ЄК щодо кандидатів на вступ до ЄС та прийшла до висновку, що Україна не є лідером серед держав-кандидатів.
У 2023 р. в регулярний звіт вперше увійшла Україна.
Всього на вступ до ЄС наразі претендує 10 держав, які умовно можна розбити на три групи.
Перша група – це три держави Східного партнерства: Україна, Молдова, Грузія.
Друга група – це держави Західних Балкан, з якими ЄС офіційно веде переговори про вступ: Сербія, Чорногорія, Північна Македонія та Албанія.
І третя група – проблемні держави. Це Туреччина, з якою ЄС ще кілька років тому офіційно зупинив переговори через недемократичні процеси у цій країні. Це Боснія з недієвою повоєнною системою влади. І Косово, незалежність якого досі не визнають п'ять держав ЄС. Варто додати, що в Україні до “проблемних” часто зараховують також Сербію, проросійськість якої вбиває її шанси увійти до ЄС; але це політичне питання, а технічно, Сербія має непогані показники.
Ми з Кишиневом розділяємо лідерство серед держав Східного партнерства. Наша сила та наш потенційний рецепт успіху – у швидкості реформ. Тут у нас непогані результати, але все одно не найкращі, бо за цим показником лідером є Молдова (яка, втім, трохи позаду нас за рівнем євроінтеграції). Водночас Грузія відверто провалилася. Політика уряду Тбілісі стає дедалі більш проросійською.
Але наша нинішня швидкість не дає надії на завершення переговорів за два роки. Щоб досягти членства в осяжній перспективі, нам треба рухатися вдесятеро швидше.
Наразі ми з Молдовою позаду усіх інших держав, з якими ЄС веде переговори – а це Албанія, Чорногорія, Північна Македонія та Сербія, рівень яких зараз приблизно однаковий. Причому Албанія, на яку в Україні зазвичай не звертають уваги, лишилася єдиною державою Балкан, яка продовжує просуватися до членства.
“Нашими конкурентами за “приз” у вигляді членства в Євросоюзі є Чорногорія, Північна Македонія та Албанія. Остання трішечки відстає від колег за рівнем інтеграції. Однак Албанія є єдиною державою стагнуючого регіону, яка продовжує активно проводити реформи”, - про це свідчить аналіз ЄП.
Загалом, на думку ЄП, Київ має орієнтуватися на те, щоб обігнати усі інші держави-кандидатки та стати лідером у питанні зближення з ЄС.
Вікторія Хаджирадєва