Днями з’явилася заява прем’єра Словаччини Роберта Фіцо про те, що НАТО нібито може відправити війська до України. А потім подібну ж тезу "видав" президент Франції Емманюель Макрон. Чи можливо щось подібне?
Макрон - не перша ластівка
27 лютого у Парижі, на скликаному ним неформальному саміті на підтримку України, президент Франції Емманюель Макрон попередив: дії Москви останніми тижнями свідчать, що Росія може атакувати країни НАТО у найближчі кілька років.
Тому доволі логічною була його заява щодо більш активного залучення західних партнерів до боротьби з РФ. Виступаючи на прес-конференції, президент Франції сказав: союзники зроблять "все необхідне, аби Росія не змогла виграти цю війну", повідомляє Le Monde.
"Все можливе для досягнення цієї мети", - додав він, говорячи про форми підтримки, котрі будуть надані Україні.
У цьому контексті Макрон зазначив, що відправлення західних військ в Україну у майбутньому "не можна виключати", хоча наголосив: "сьогодні немає консенсусу щодо офіційного, прийнятого та схваленого відправлення військ".
Але позицію Франції з цього питання він не деталізував, посилаючись на "стратегічну невизначеність". А згодом міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне уточнив, що західні країни можуть відправити війська до України без "переходу порога війни".
Проте Макрон з його "бомбовою" новиною зовсім не був першим. Ще до нього (і це дійсно пролунало, як грім серед ясного неба) прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо теж заявив, що деякі країни - члени НАТО та ЄС нібито обговорюють можливість відправлення своїх військ на територію України після підписання двосторонніх угод із Києвом. Про це Фіцо розповів за підсумками зустрічі з коаліцією перед самітом європейських лідерів у Парижі з питання підтримки України, повідомляє Pravda.
Але словацький прем’єр підкреслив, що його країна не робитиме цього, однак поважатиме рішення держав, котрі згодяться відправити свої війська в Україну.
"Жоден солдат зі Словаччини не поїде в Україну", - наголосив Фіцо.
Втім і йому не належить пальма першості у цьому питанні: нагадаємо, ще 20 січня ексрадник держсекретаря США, колишній директор до справ Європи та Євразії в Раді нацбезпеки США Метью Брайза розповів, що деякі західні країни можуть відправити до України власні військові сили.
"Думаю, що до фактичного перебування натівських військових на території України не дійде. Однак є деякі члени НАТО, про яких ми говорили, які, не під егідою НАТО, можуть надіслати в Україну свої власні військові сили і засоби", - припустив тоді Брайза.
За його словами, це питання періодично виникає, й поки немає чіткої відповіді, які в цьому межі для певних західних партнерів України.
Парад заперечувальників
Однак ці межі наочно були окреслені одразу ж після заяви Макрона, у вигляді цілої зливи заяв представників різних західних країн із запереченням безпосередньої участі їхніх військових у бойових діях в Україні.
Так, США не відправлятимуть своїх солдатів для участі в бойових діях на території України, - про це заявила представник Ради національної безпеки Едрієнн Вотсон, передає Le Monde.
"Президент Байден ясно дав зрозуміти, що Сполучені Штати не будуть посилати війська воювати в Україну", - наголосила вона.
Вотсон також зазначила: президент США вважає, що перемога України вимагає військової допомоги, що наразі заблокована Конгресом.
При цьому Бельгія, Іспанія та Італія теж виступили проти пропозиції Франції відправити сухопутні війська в Україну, повідомляє The Brussels Times, Reuters та Ansa. Зокрема, речниця уряду Іспанії Пілар Алегрія заявила, що допомога має бути обмежена лише зброєю та іншими матеріалами.
"Єдність була і є найефективнішою зброєю, яку має Європа, щоб протистояти нападу Путіна", - видала вона доволі двозначний у цьому контексті коментар.
Водночас глава МЗС Італії Антоніо Таяні заявив, що можливість відправлення західних військ в Україну - "це ідея Макрона".
"Але коли ви говорите про відправку військ, ви повинні бути дуже обережними, тому що ми не повинні змушувати людей думати, що ми перебуваємо у стані війни з Росією. Ми не воюємо з Росією, ми захищаємо Україну, і, на мою особисту думку, я не є прихильником відправки італійських військ воювати в Україну", - дув він на молоко.
Також міністр оборони Бельгії Людивін Дедондер сказала, що Бельгія продовжить надавати Україні військову та фінансову допомогу, але свої війська на фронт не відправлятиме. За її словами, "Бельгія надає перевагу наданню Україні матеріальної допомоги, а не надсиланню військ". Тобто гроші будуть, ви тримайтеся.
Та немає подібних планів поки й у самого НАТО. Північноатлантичний Альянс не має намірів відправляти бойові війська в Україну, повідомив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, передає Associated Press 27 лютого.
"Союзники по НАТО надають безпрецедентну підтримку Україні. Ми робимо це з 2014 року й активізувалися після повномасштабного вторгнення. Але планів щодо розміщення бойових військ НАТО на території України немає", - пояснив генсек Альянсу.
Схема вже випробувана
Але ситуація мимоволі примушує згадати оксюморон штибу "ніколи такого не було, й ось знову", або ж викликає певне дежавю.
"Я дуже сумніваюся, що якісь війська країн НАТО будуть відправлені до України. Інша справа, можна пограти у історію з "их там нетами" та добровольцями", - зауважив відомий ізраїльський журналіст Сергій Ауслендер в інтерв’ю Олені Курбановій.
Однак, за його словами, перехід до справді потужної підтримки України в Європі правда відбувається, хоч і з великим запізненням - принаймні, з боку еліт.
"В елітах починають розуміти, що Путін не зупиниться, війна триватиме. Й навіть при умовному припиненні вогню, фіксуванні військ на певній лінії зіткнення, Росія переозброїться й все одно полізе далі", - підкреслив він.
Ставлення до цього питання на Заході, за словами Байзи, трансформується зі зростанням агресивності самої Росії.
"Чим більше Росія ескалує, тим більша ймовірність того, що деякі країни-члени НАТО будуть втручатися у ситуацію на місцях. Я також думаю, що чим більше Україна зможе досягти успіху і утримати Чорноморський флот подалі від Чорного моря, тим більше вона зможе підготуватися, за підтримки своїх західних друзів, щоб зруйнувати сухопутний міст між Кримом і Росією. Переконаний, що ми будемо спостерігати ще більше допомоги від країн Заходу", - вказав дипломат.
Можливо, заява Макрона була певним "тестом" суспільної думки, каже Ауслендер.
"Звичайно, всі почали голосити, що ніколи у житті. Але й про танки теж було "ніколи у житті", і про літаки, і про ракети", - підкреслив він.
Ірина Носальська