Росія заплатить: що дасть реєстр збитків, який відкриють у Гаазі

Наступного тижня в Нідерландах відкриють для прийому заяв постраждалих Міжнародний Реєстр збитків, завданих російською агресією проти України. Хто і як зможе ним скористатися?

Рішення ухвалюють за власними переконаннями

Прецеденти судового відшкодування українцям моральної шкоди через російську воєнну агресію у нас вже є. Зокрема, Славутський міськрайонний суд частково задовольнив позов місцевої жительки до Росії в особі посольства РФ у Польщі, стягнувши на користь позивачки 500 тис. грн моральної компенсації із заявлених нею 49,8 млн грн. Суд дійшов висновку, що саме через війну, розв'язану державою-відповідачкою, жінка зазнала душевних страждань, стресу і повністю обґрунтованих побоювань за свою безпеку, а також втратила рідного брата, який загинув у серпні 2023 року під Бахмутом. Суд оцінив розмір моральної шкоди у пів мільйона гривень "достатнім та справедливим". А Хмельницький апеляційний суд задовольнив скаргу мешканця Хмельницької громади та постановив стягнути з РФ на його користь 200 тис. грн моральної шкоди. Чоловік заявляв про поганий сон через постійні повітряні тривоги, тривале перебування в укритті, дискомфорт від споглядання руйнувань після обстрілів.

Ці рішення уже набрали законної сили, та чи будуть вони виконані?

"Судова практика в Україні про стягнення за індивідуальними позовами моральної та матеріальної шкоди з РФ не поодинока. Однак поки що немає прямого механізму фактичного стягнення з Росії такої грошової компенсації. Зараз Україна і міжнародні інституції посилено працюють над цим. Як варіант - відшкодування через майбутні репарації. Також є достатньо арештованих російських активів. За міжнародним правом, на такі доходи можуть бути стягнення",- пояснив керівник адвокатської контори Андрій Місяць у коментарі Укрінформу.

За його словами, в Україні поки що немає єдиної методики визначення справедливого розміру компенсації моральної шкоди, тому суди визначають суми, виходячи з практики та власних переконань.

Проте згодом все має змінитися, і рішення про стягнення компенсації збитків з РФ не залежатиме від доброї волі судді, а ухвалюватиметься за єдиною методикою. Адже вже менше ніж за тиждень на Міжнародній конференції "Відновлення справедливості для України", що відбудеться в нідерландському місті Гаага, в присутності міністрів іноземних справ та міністрів юстиції країн Євросоюзу планують оголосити про старт технічного запуску Міжнародного Реєстру збитків. Цей реєстр - система обліку заяв фізичних, юридичних осіб та держави Україна про відшкодування збитків, втрат, шкоди від агресії Росії проти України. Загалом він налічуватиме 40 категорій заяв, які включатимуть: втрату життя, катування та сексуальне насильство, а також тілесні ушкодження, примусове переміщення та примусове переселення осіб, втрату майна та доходу, інші форми економічних збитків, пошкодження критичної інфраструктури та інших державних об’єктів, збитки, завдані історико-культурній спадщині, збитки навколишньому середовищу тощо. Кожна з категорій має свої правила подання, окрему затверджену Статутом Реєстру форму претензії. Для прийому заяв створено цифрову платформу, адже передбачається, що всі заяви надходитимуть тільки у цифровому форматі.

Очікують 10 млн заяв

Реєстр заснований під егідою Ради Європи, до нього вже приєдналися 43 держави (зокрема й США, Канада, Японія) та Європейський Союз. На першому етапі він прийматиме заяви лише щодо пошкодженого та знищеного житла, адже ця категорія є найбільш підготовленою стосовно наявності доказів руйнацій. Пізніше планують приймати заяви від фізичних осіб, які найбільше постраждали від війни, а також заяв, пов’язаних із пошкодженням або руйнуванням об’єктів критичної інфраструктури України. Далі можна буде подавати інші категорії заяв. Припускають, що загалом до Реєстру може бути подано понад 10 мільйонів заяв від постраждалих українців.

"Міжнародний Реєстр збитків - це лише перший крок на шляху виплат репарацій, завданням якого є зібрати і систематизувати всю інформацію про збитки від постраждалих українців. Реєстр не буде опрацьовувати заяви з погляду розв’язання питання про надання компенсації. Наступним кроком має бути заснування Міжнародної Компенсаційної комісії та Спеціального Фонду, який акумулюватиме кошти для виплат. Створення Компенсаційної комісії очікуємо до кінця цього року, а наповнення Компенсаційного фонду може відбуватися за рахунок конфіскації заморожених російських суверенних активів",- зазначив народний депутат Павло Фролов на міжнародній конференції "Відшкодування збитків, втрат та травм, спричинених агресією Російської Федерації проти України", організованій Радою Європи, Міжнародною організацією з Міграції та програмою Агентства США з міжнародного розвитку USAID.

Хто визначатиме вартість збитків

В Мін’юсті наголошують, щоРеєстр збитків є першим компонентом міжнародного компенсаційного механізму. Його завдання - приймати та опрацьовувати заяви і пов'язані з ними докази та інформацію. Заяви оцінюватиме спеціальна комісія, і ті з них, що будуть прийнятні, передаватиме для подальшого розгляду та оцінки.

Керівними органами Реєстру збитків є конференція учасників, рада та секретаріат, роботу якого очолює виконавчий директор. Усі члени Ради Реєстру - незалежні, не представляють жодної організації: голова Роберт Спано, його заступник К’яра Джорджетті, а також Вейо Хейсканен, Юлія Кирпа, Олександра Менжиковська, Люсі Рід, Норберт Вюлер.

Головний офіс Реєстру збитків розташовуватиметься в Гаазі, а його представництво буде і в Києві - для координації з Урядом України та сприяння інформаційно-консультаційній роботі.

Заяви про збитки, завдані росіянами з 24 лютого 2022 року, зможуть подавати фізичні та юридичні особи і держава Україна, включаючи її державні органи та органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності.

Подання заяв безкоштовне. Вони мають бути написані українською мовою. Пізніше, можливо, буде додано технічну можливість писати такі заяви також і англійською.

Рішення Ради стосовно подальшої долі заяв є остаточними і не підлягають оскарженню.

"Важливо розуміти, що Реєстр збитків не є судом, трибуналом, компенсаційною комісією або компенсаційним фондом. Він не розглядає отримані заяви по суті, не оцінює їхню вартість і не призначає жодних виплат. Це будуть функції комісії з розгляду заяв у рамках майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який ще належить створити. Реєстр збитків є лише першим кроком на шляху до такого механізму",- пояснюють у Мін’юсті.

Подаючи свої заяви, заявники повинні розуміти і прийняти той факт, що створення компенсаційного механізму займе певний час, а оскільки це складний багатосторонній процес, то поки що неможливо прогнозувати його строки.

"Авторитетність міжнародних інструментів підрахунку збитків набагато більша, ніж якби ми рахували самостійно - органи влади чи українським самоврядуванням. Зараз докази збитків збираються міжнародними організаціями, довіра до яких є вирішальними з точки зору доказової сили",- пояснив міністр юстиції Денис Малюська.

Він також зазначив, що є прогрес у перемовинах щодо створення компенсаційної комісії, яка вирішуватиме про розмір компенсацій, та фонду, який накопичуватиме ресурси для виплат.

Галина Гірак