Фото: ДПСУ (ілюстративне фото)
В ЄС вже підрахували, скільки може втратити наша країна від торговельного компромісу
Посли ЄС підтримали скасування торгових мит на агропродукцію з України ще на рік. Але врахували позицію Польщі та Франції.
Ініціатива послів далі повинна пройти в Європейському парламенті. Водночас відомо, що лібералізація торгівлі схвалена за умови, що квоти та мита в рамках захисного механізму будуть запроваджувати враховуючи обсяги імпорту не лише у 2022 та 2023 рр., а й у довоєнному 2021 р. Скільки втратить Україна грошей через цей нюанс?
Новий компроміс
“Посли ЄС домовилися про новий компроміс щодо розширення торгових заходів для України, забезпечивши збалансований підхід між підтримкою України та захистом сільськогосподарських ринків ЄС”,– йдеться у повідомленні головування Бельгії.
Водночас, за інформацією “Радіо Свобода”, яке посилається на власне джерело серед апарату ЄС, лібералізація торгівлі схвалена за умови, що квоти та мита в рамках захисного механізму будуть запроваджувати враховуючи обсяги імпорту не лише 2022 та 2023 рр., а й другого півріччя 2021-го. Попередній проект домовленості, погоджений із Європарламентом, передбачав, що квоти на наступний період, котрий почнеться з червня цього року, розраховуватимуть, виходячи з обсягів українського агроімпорту за 2022-2023 рр., коли для нього вже діяли пільги – відсутність мит і квот. Нова угода - це компроміс із Францією та Польщею, які вимагали включити до розрахунків увесь 2021 р.
“Базовий період, що використовується для активації захисного механізму, буде продовжено до другого семестру 2021 р. Комісія також посилить деякі формулювання у своїй декларації… Це дуже делікатний баланс, якого держави-члени могли б досягти сьогодні в прекрасному дусі компромісу”,– повідомив журналістам РС на умовах анонімності чиновник, знайомий із перебігом дискусій.
Польща та Франція зуміли знайти підтримку й інших країн ЄС, зокрема Італії, Угорщини, Австрії. Вони наполягали на необхідності враховувати весь довоєнний 2021 р., обчислюючи дозволені обсяги імпорту. Проти поправок були Німеччина, Нідерланди, Фінляндія, країни Балтії, Люксембург. Вони виступали за надання Україні можливості самостійно заробляти кошти на продажі своєї агропродукції. Водночас компромісу досягнуто на тому, що до уваги братиметься половина 2021 р.
Угодою передбачено також екстрене гальмування для особливо чутливих категорій сільськогосподарської продукції – мʼяса птиці, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, крупи, меду. Якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги за період з період з другого півріччя довоєнного 2021 р. та 2023 р., то передбачається запровадження тарифів.
Рішення ще має знову схвалити Європарламент, оскільки воно відрізняється від попереднього. Це має статися у квітні - в останню пленарну сесію перед виборами.
Скільки втратить Україна
В ЄС вже підрахували, скільки може втратити наша країна від торговельного компромісу з Союзом.
Пільговий режим, а також заблокований морський коридор і поява сухопутних шляхів до ЄС, якими з України вивозили агропродукцію, сприяли збільшенню її потоку до ЄС. У довоєнному 2021 р., цих факторів не було, тому обсяги постачань суттєво відрізнялися.
За оцінками Єврокомісії, які було оголошено на закритому засіданні послів країн-членів ЄС, яким презентували оновлений проєкт угоди, Україна втратить 86 млн євро у разі того, що друге півріччя 2021-го братимуть також за основу розрахунків. Загалом же обмеження, що базуватимуться на оцінках імпорту за половину 2021, 2022 і 2023 рр., оцінили у 331 млн євро втрат для українського бюджету.
Нагадаємо, 5 червня 2024 р. спливає термін дії заходів ЄС із лібералізації торгівлі для України в умовах війни з боку Росії. Нині тривають дискусії довкола їхнього подовження. Є попередня згода Ради ЄС і Європарламенту зробити це на умовах, що ЄК швидко реагуватиме, якщо український імпорт спричинить значні викривлення на ринках країн ЄС.
У Польщі дають задню щодо заборони транзиту
У Польщі йшли розмови про повну заборону транзиту агропродукції з України. Водночас через побоювання дзеркальних відповідей з боку України є шанс на те, що Польща на цьому не наполягатиме.
Так, у Міністерстві сільського господарства та розвитку села Польщі сподіваються, що потреби в зупинці транзиту агропродукції з України не буде.
“Наші переговори з представниками українського уряду йшли в цьому напрямі. Й це були пропозиції з української сторони, що, згідно з тим фактом, мовляв, що 95% торгівлі та потік зерна йде через морський канал і річку Дунай, що це фактично виконання останніх домовленостей… Тож транзит повинен припинитися до нуля. Будемо сподіватися, що потреби в такому рішенні не буде”, - зазначив міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський.
Він також додав, що, заборонивши транзит в односторонньому порядку, можна отримати зустрічну дзеркальну реакцію з українського боку.
“Ми також повинні пам’ятати, що торгівля йде в обох напрямках. Польща є експортером молочних продуктів, тому інша сторона може вжити заходів у відповідь. Тому тут виступили і польські виробники та переробники молока”, - пояснив Секерський.
Крім того, Україна та Польща підписали протокол розбіжностей. Це було зроблено під час зустрічі урядів Польщі та України у Варшаві. Особливу увагу приділили розбіжностям, що існують між польським та українським урядами стосовно експорту агропродукції з України до Польщі.
“Потрібно буде чесно сказати, де ми можемо допомогти, а де потрібно скласти протоколи розбіжностей. Найбільшою помилкою уряду “Права і справедливості” було те, що він обманював польських жінок, поляків і, напевно, самих себе, що не було проблем, наприклад, із сільськогосподарською продукцією”,- сказав заступник глави МЗС Польщі Анджей Шейна.
Він упевнений, що відносини з Україною мають ґрунтуватися на конкретних діях, адже важливо, щоб “відбулася відлига польсько-українських відносин, щира розмова і переговори”.
Вікторія Хаджирадєва