Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну світ зрозумів, що третя світова війна стає реальністю. Багато країн проводять аудит своїх армій, а деякі вже заявляють про збільшення збройних сил.
Хочеш миру - готуйся до війни
Днями стало відомо, що з 1 січня 2027 року в Данії планують ввести обов’язкову строкову військову службу для жінок, а також збільшать загальну кількість призовників.Обов'язкова служба поширюється тільки на чоловіків віком від 18 років. Проте через достатню кількість добровольців не всіх молодих людей призивають до армії. Серед бажаючих стати на захист країни навіть розігрується лотерея. Жінки теж мають право служити, але - за бажанням. Торік вони склали чверть від загальної кількості з 4700 призовників.
Як повідомило Danmarks Radio, проти призову жінок виступили партії Ліберальний альянс та Данські демократи. Але за те, щоб зобов’язати жінок служити у війську призивати нарівні з чоловіками проголосували представники більшості політсил - партії SF, De Konservative, De Radikale та Dansk Folkeparti.
Нововведення має набути чинності після наступних загальних виборів, призначених на 1 січня 2027 року. Разом з тим всі партії погодилися з необхідністю збільшення щорічної кількості призовників до 7500 та збільшенням терміну військової служби з чотирьох до 11 місяців. Передбачається, що п'ять місяців триватиме базова підготовка, а наступні шість строковики проходитимуть оперативну службу.
На нову модель призову планують виділити 16 млрд данських крон (понад 2 млрд євро). А загалом країна інвестує в оборону рекордні 95 млрд крон (12 млрд євро).Якщо 2023 року Данія витратила на оборону близько 1,4% свого валового внутрішнього продукту, то протягом наступних п'яти років планує збільшити свої оборонні витрати на 5,4 млрд євро, щоб досягти встановленого НАТО показника у 2%, пише Politico.
"Жорсткіший призов, включаючи повну гендерну рівність, має сприяти вирішенню оборонних проблем, національної мобілізації та комплектуванню наших збройних сил", -заявив на прес-конференції міністр оборони Данії Троельс Лунда Поульсен.
Данська влада пояснює, що зміцнює збройні сили не задля війни, а заради миру.
"Ми переозброюємось у Данії не тому, що хочемо війни, руйнувань чи страждань. Ми переозброюємося зараз, щоб уникнути війни у світі, де міжнародний порядок поставлено під сумнів",- сказала прем'єр-міністр Метте Фредеріксен.
А міністр закордонних справ Ларс Лекке Расмуссен зазначив, що такі кроки є формою стримування.
"Хоча Росія не становить загрози для Данії, ми не доведемо себе до такого стану, коли вона зможе це зробити", - зазначив він.
Привид бродить Європою
Данія стала третьою країною Європи, яка ввела жіночу військову службу. Норвегія та Швеція зробили це у 2015 та 2017 роках, відповідно.Схоже, що приклад армії Ізраїлю, де служать нарівні з чоловіками жінки, тепер, коли привид третьої світової війни окреслюється все чіткіше, перейматимуть у багатьох країнах.
У Норвегії до збройних сил набирають за певними квотами, що дозволяє задіяти у війську найбільше мотивовану й кваліфіковану молодь. Схожу систему призову запровадила і Швеція - через недостатню кількість охочих служити в армії за контрактом.
Про можливість організації призову за певними квотами (за моделлю Норвегії і Швеції) заявив і уряд Нідерландів. Там теж бракує охочих служити у війську за контрактом: нині у збройних силах Нідерландів аж 9 тисяч вакансій - близько чверті від кількості, передбаченої за штатом.
Російська агресія проти України змушує передусім держави Європи повертати обов’язкову військову службу за призовом. Її зберегли лише у шести країнах-членах ЄС: Австрії, Греції, Данії, Естонії, Кіпрі, Фінляндії, а також у Норвегії, Туреччині та Швейцарії, пише elperiodico.com.
Про можливе відновлення строкової військової служби вже заявили в Німеччині, Іспанії, Італії та Франції. Призов до війська у цих державах скасували після завершення Холодної війни, яке, вважається, відбулося на початку 1990-х років.
У Латвії вже відновлено призов. Там відмовилися від обов’язкової військової служби 2006 року, невдовзі після вступу цієї балтійської країни до НАТО. Нині в Латвії 7,5 тисячі військових, крім того, - дислоковано ще 1,5 тисячі вояків Північноатлантичного альянсу. За розрахунками уряду, після відновлення призову чисельність війська може бути доведена до понад 60 тисяч осіб. Для цього на обов’язкову військову службу призиватимуть чоловіків віком 18-27 років, а з 2028-го, можливо, запровадять строковий вишкіл і для жінок.
"Маємо бути в такому стані готовності, щоб російські генерали і російський політичний клас чітко бачили, що європейський напрямок є безперспективним", – зазначив міністр закордонних справ Латвії Кріш'яніс Каріньш у коментарі The Telegraph.
За його словами, зараз пройти рік військової підготовки мають усі чоловіки, включно з тими, хто проживає за кордоном.
"Хто відмовиться служити, бути оштрафований або ув'язнений, хоча передбачені деякі винятки, зокрема для тих, хто має проблеми зі здоров'ям, одиноких батьків і подвійних громадян, які вже служили за кордоном", - додав міністр.
Строковики мають отримувати місячну зарплату до 300 євро, житимуть вони в армійських казармах. Їм дозволять брати відпустку максимум - на місяць.
А ось інша прибалтійська країна, Литва, кілька років тому частково повернула призов: там визначену кількість строковиків обирає жереб.
Ухилянтам скрізь несолодко
Важко повірити, але є такі країни, які взагалі не мають своїх збройних сил, а деякі не оновлюють армію у мирний час.
"Приміром, в Ісландії, Гаїті, Гренландії та Коста-Риці взагалі немає власної армії. Ніколи не існувало призову в Саудівській Аравії, але там діє контрактна армія. Немає призову в Індії, ПАР та Японії. Відмовилися від призовної армії у мирний час Канада та Австралія. У Великій Британії призов запроваджувався під час світових воєн, а останні призовники демобілізувалися з армії у 1960-х", -повідомила Армія Інформ.
США скасували призов всередині ХХ століття - після війни у В’єтнамі, проте там всі чоловіки у віці з 18 до 26 років мають ставати на облік у Системі військової повинності. Тим, хто ухиляється, загрожує п’ятирічне тюремне ув’язнення та штраф 250 тисяч доларів.
У Франції з 2001 року щорічний призов замінили на День підготовки національної оборони, в якому обов’язково беруть участь усі чоловіки та жінки від 16 до 18 років. Нинішній президент Еммануель Макрон повернув призов строковиків, пояснивши це нагальною потребою в підготовці мобілізаційного ресурсу в умовах гібридної агресії.
В Австрії та Швейцарії питання призову 2013 року винесли на референдум, і більшість австрійців та швейцарців висловилися за збереження строкової служби. У Швейцарії чоловіки служать із 20 років строком від 18 до 21 тижня. Після проходження обов’язкової служби громадян до 34 років (офіцерів до 50) залишають в запасі, вони періодично мають проходити військові збори тривалістю до 21 дня. Загалом необхідно відслужити 300 днів (офіцерам 600).
У Китаї до армії призивають у віці від 18 до 22 років на два роки. Ті, хто відслужив, залишаються в запасі до 45 років. Ухилянтам загрожує великий штраф або виправний трудовий табір.
У Південній Кореї чоловіки у віці від 18 до 31 року служать 24 місяців. Студентам дають відстрочки, а єдиною можливістю повністю уникнути призову є медичні протипоказання. За невиконання цього обов’язку загрожує в’язниця на термін до 10 років.
Майже в всіх країнах Латинської Америки є обов’язковою строкова служба в армії. В Перу та Чилі солдатів набирають добровільно, а у Венесуелі, Болівії, Мексиці, Аргентині та Бразилії - через повномасштабний призов.
У Туреччині мають служити всі чоловіки віком від 19 до 40 років. Громадяни без вищої освіти вишкіл у війську проходять протягом 12 місяців рядовими, а випускники вишів - 12 місяців офіцерами або 6 - рядовими. Ухилянтам загрожує ув’язнення на термін до 10 років.
Галина Гірак