Українці побоюються підвищення цін через зростання росту курсу долара, проте значного зростання поки не передбачається.
Українці вважають, що їх спроможність купувати продукти та промислові товари знизиться. Чому у них є таке відчуття, що формує такі настрої та наскільки вони об’єктивно обгрунтовані?
Чого бояться українці?
Індекс споживчих настроїв українців в червні 2024 р.знизився на 8 пунктів та становить 64,5 п. Такі дані наводить щомісячне дослідження компанії Info Sapiens. Індекс споживчих настроїв є провідним показником оцінки тенденцій на споживчому ринку, який використовують у всьому світі. Цей показник є прогнозним індикатором потенційної зміни споживчого попиту в наступних періодах.
Погіршились майже усі складові індикатора.
Індекс поточного становища знизився і складає 50,9 п., що на 4,7 п. нижче за рівень цього показника у травні. Індекс економічних очікувань зменшився на 10,2 п. та складає 73,6 п. Індекс інфляційних очікувань зріс на 11,7 п. та складає 188 п. Індекс девальваційних очікувань зріс на 12 п. та складає 167 п. Гарний результат показав лише показник індексу очікуваної динаміки безробіття. Він зменшився на 1,7 п. та складає 124,3 п. Це означає, що безробіття українці не очікують, що не дивно, адже зараз роботодавці полюють за працівниками, багатьох спеціалістів критично не вистачає.
“У червні 2024 р.більшість показників продовжують негативну тенденцію попереднього періоду. Більше того, зниження показує також і індекс поточного становища населення України. Окрім цього, зросли також інфляційні та девальваційні очікування. Відповідно, невизначеність і надалі має суттєвий вплив як на поточну ситуацію серед населення України, так і на складові, які стосуються майбутнього”, - коментують аналітики Info Sapiens.
На думку Максима Орищака, аналітика компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) найгіршеоцінюють свою купівельну спроможністьлюди похилого віку, молоді чоловіки у віці призову, а також мешканці східної частини України.
“Ці категорії найімовірніше, не виявлятимуть оптимістичних настроїв, доки війна не закінчиться”,- вважає експерт.
Водночас кращі настрої у тих громадян, які мають високі заробітні плати та живуть поза зоною бойових дій.
“Вони можуть висловлювати оптимістичні оцінки добробуту. Це, наприклад, працівники сфери інформаційних технологій, які проживають у центральній чи західній частині країни”,- каже він.
Що відбувається з цінами
Побоювання українців щодо зростання цін в майбутньому грунтуються на тому, що в червні інфляція прискорилася. За інформацією Державної служби статистики, зростання споживчих цін в Україні в червні 2024 р. прискорилося до 2,2% з 0,6% у травні.
Статвідомство нагадало, що в червні минулого року зростання цін становило 0,8%, тож у річному вимірі інфляція за підсумками червня поточного року зросла до 4,8%.
За даними Держстату, на споживчому ринку в червні 2024 р. ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,5%. Найбільше (на 15,5%) подорожчали яйця. На 3,2-0,4% зросли ціни на продукти перероблювання зернових, цукор, соняшникову олію, рибу та продукти з риби, хліб, макаронні вироби, безалкогольні напої, рис, олію, овочі. Водночас на 2,6-0,1% подешевшали сало, молоко, м'ясо та м'ясопродукти, кисломолочна продукція, фрукти.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, зокрема на тютюнові вироби - на 1,7% і алкогольні напої - на 0,5%.
Зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 17,4% відбулося головним чином через підвищення вартості електроенергії на 63,6%.
Ціни на транспорт у червні порівняно з травнем 2024 р. піднялися на 0,8%, переважно через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 10%.
Головними причинами зміни цінників є війна та її наслідки - економічне падіння, скорочення виробництва, споживча паніка, девальвація гривні, підвищення вартості енергоресурсів, руйнування логістичних маршрутів. Даються взнаки і глобальні економічна криза та продовольча інфляція, дефіцит в окремих сегментах світового ринку тощо.
Прогнози на майбутнє
Водночас за прогнозами, немає підстав вважати, що до кінця літа ціни зростатимуть ще більше.
Виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив, що у літній період різких стрибків цін на продовольство не передбачається.
“Дефіциту не буде. І зараз, у час збору врожаю, є досить багато продукції і не передбачається різких цінових коливань. Але ситуація може змінитися восени”,– сказав він в ефірі телемарафону.
За його словами, у літні місяці зміна цін на продовольство очікується на рівні інфляції.
Висоцький заявив, що урожай ранніх зернових становитиме 27 млн тонн. При цьому споживання цих культур в Україні коливається у межах 6-9 млн тонн.
За його словами, прогноз на осінні місяці можна буде зробити у середині серпня.
Серед причин, чому ціни можуть зрости восени експерти називають: вичерпання ефектів більших врожаїв минулого року, збільшення витрат бізнесу на заробітну плату, зростання адміністративної складової інфляції.
Також через спеку є можливість, що врожай буде гіршим, ніж планувалося. Проте це може позначитись на наших експортних можливостях, а не на внутрішньому споживанні. Для покриття потреб українців нового врожаю точно вистачить.
Крім того, НБУ у червні поточного року повідомив, що очікує на помірне прискорення інфляції найближчими місяцями та її вихід за межі діапазону в 5% ± 1 п.п. до кінця року.
Зарплати ростуть
Факт зростання середньої зарплати мав би підтримати споживчі настрої українців, водночас цього не сталося.
Наразі українці заробляють в середньому 18,9 тис. грн, що на 22,5% більше, ніж рік тому. Зростання середньої зарплати в Україні спостерігається з початку 2024 р.
Водночас, на жаль, бізнес йде на підвищення зарплат не через збільшення прибутків, а через нестачу кадрів.
Так, Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що до підвищення зарплат бізнес змушує посилення мобілізації.
“Війна триває і відповідно мобілізація посилилась, через що не вистачає працівників. Мобілізація дуже негативно впливає на ринок праці. Вона призводить до нестачі кадрів. Тому бізнес змушений підвищувати зарплати. Він це робить не через підвищення прибутків, тому його очікування від майбутнього знижуються”, - каже експерт.
Сам бізнес теж погіршує свої настрої. Так, за інформацією НБУ, у червні український бізнес другий місяць поспіль негативно оцінював поточні результати своєї діяльності. Економічну активність послабили збереження невизначеності щодо тривалості війни, зростання витрат бізнесу через дефіцит електроенергії внаслідок російських атак на енергосистему та підвищення тарифів, слабкий інвестиційний попит, погіршення курсових очікувань.
Також варто сказати, що попри підвищення зарплат українці своїми доходами не задоволені. Так, за результатами соціологічного дослідження Gradus Research, в Україні більш ніж 80% громадян оцінюють власний рівень доходу, як недостатній, щоб вважати його гідним. При цьому лише чверті вдалося дещо підвищити обсяг заробітку.
Загалом, всі індекси досить суб’єктивні, люди схильні до того, щоб згущати краски, водночас вони формуються не на пустому місці та часто слугують своєрідним маркером потенційної зміни споживчого попиту в наступних періодах.
Вікторія Хаджирадєва