Фото: Армія.інформ (ілюстративне фото)
Дехто з мешканців Курщини прозріває, розуміючи, що по телевізору - брешуть
Після того, як частину Курської області взяли під контроль ЗСУ, місцеве населення своїй країні стало не потрібним. Людей покинули, їх не евакуювали і не надали зеленого коридору для самостійного виходу з зони бойових дій.
Тактика випаленої землі
Одне з завдань Курської операції досягнуто: ворог б’є по власній території замість того, щоб обстрілювати українські міста та села.
"У них така тактика, що вони зовсім не розділяють, де українська територія, а де власне російська. Єдина тактика у них просто випаленої землі - вони стирають населені пункти з лиця землі і більше ніякої нової тактики застосовувати не можуть",- зазначив речник Оперативно-тактичногоугруповання (ОТУ) "Сіверськ" Вадим Мисник в ефірі національного телемарафону "Єдині новини".
За його словами, Курська операція дала можливість убезпечити прикордонні регіони Сумської області від обстрілів з мінометів та артилерії.
Тим часом Росія цілеспрямовано і холоднокровно знищує власне населення, яке проживає на території Курської області, підконтрольній Збройним Силам України.
"Зараз, за словами президента України Володимира Зеленського, українська армія контролює понад 1300 квадратних кілометрів російської землі, та більше 100 населених пунктів. На цій території залишилися тисячі росіян - місцевих мирних жителів, переважно - люди літнього віку. Також є чимало дітей - в тому числі новонароджені (на наших сторінках у Facebook та YouTube ви можете подивитися відео про те, як ми допомагали родині новонародженої дівчинки). Усі ці люди були кинуті напризволяще як місцевими чиновниками і власною армією, так і російською владою. Вони відкрито кажуть, що їх навіть не попередили, що треба евакуюватися. Усе, що вони могли зробити - це мовчки спостерігати, як "вторая армия мира" тікає від українських військових. Та ще й по дорозі грабує магазини та своїх співвітчизників", - повідомив представник військової комендатури в Курській області Олексій Дмитрашківський.
За його словами, є навіть ті, кому вже понад 90 років. Майже усі вони потребують медичної допомоги чи догляду. Є лежачі хворі, таких більше півсотні. Наприклад, місяць тому в Суджі українські військові врятували прикуту до ліжка бабусю, яку кинули всі, навіть власні родичі. Є діти, яких забули або залишили батьки чи опікуни - деяких з них наші військові розшукали на прохання їхніх рідних.
"Усі ці люди - і діти, і хворі, і старі, й молоді - зараз перебувають на повному забезпеченні України. Армія привозить їм їжу, воду, ліки, засоби гігієни – усе, що потрібно для життя. Військові лікарі щодня їздять по селах і лікують місцевих жителів, часто - зі значним ризиком для життя. Усе це робиться не тільки задля дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Ми це робимо ще й тому, що інакше просто не можемо. Україна не воює з мирним населенням! Ми не воюємо з жінками і дітьми! Ми - не росіяни! Зате Росія воює. Російська армія ганебно втекла, кинувши своїх же громадян напризволяще. А тепер - методично та цілеспрямовано знищує їх. Ракетами та керованими авіабомбами, так званими КАБами. Офіційно ці удари начебто завдаються по "штабам и пунктам управления противника", насправді ж - все це летить на голови місцевих жителів. Громадян Росії", - розказав Дмитрашківський.
Він звернув увагу на те, що з 28 серпня по 17 вересня Суджа пережила 145 авіаційних бомбардувань, під час яких росіяни скинули на місто 206 КАБів. Це, в середньому, по 7 важких авіаційних бомб щодня. Внаслідок цієї атаки в місті знищено більше сотні житлових будинків та об’єктів інфраструктури, зокрема й дитсадок та льодовий стадіон, а головне, що загинули 23 мирних жителі.
Проте останнім часом у російських соцмережах активно поширюються дописи начебто "очевидців" про те, як українські військові "расстреляли всех жителей села", "загнали всех в клуб и сожгли, а детей - убили". Цю маячню так само активно передруковують російські офіційні ЗМІ. Таким чином росіяни легітимізують удари по своїх власних громадянах, знімаючи відповідальність з льотчиків, артилеристів та ракетників - мовляв, там все одно усі вбиті та закатовані.
Криве дзеркало пропаганди
Як не дивно, але перебування кинутого напризволяще місцевого населення на тимчасово контрольованій українськими військовими території Курської області сприймається в Росії як тавро зрадника. Адже місцеві мешканці стали свідками ганебних поразок російської армії, а зараз ще й контактують з українськими військовими.
"Зараз, коли ми показуємо їм записи їхніх новин, що про них там кажуть на російському телебаченні, то вони дуже здивовані, що їх просто кинули, не здійснили евакуації. І зараз не дають зеленого коридору, щоб мешканці могли з активної зони бойових дій виїхати", - пояснив Мисник.
І дехто з мешканців Курщини прозріває, розуміючи, що по телевізору - брешуть.
"Росія віддзеркалює у своїй пропаганді те, що вона сама робить і робила. Вони це, перевертаючи, показують і хочуть заплямувати цим Сили оборони України, українських воїнів. Але воно тут вже не працює", - зазначив представник ОТУ "Сіверськ".
Виявляється, що більшість "героїв" сфабрикованих російськими пропагандистами матеріалів добре відома українським військовим.
"Річ у тім, що ми багато знаємо про всіх персонажів цих змонтованих відео, бо дуже багато спілкуємося з місцевим населенням", - пояснив він.
І на тих жителів Курщини, котрі бачили та знають реальний стан справ, російська пропаганда не діє.
У свою чергу представники Сил оборони на тимчасово контрольованих територіях РФ показують місцевому населенню документальні фільми та фотодокази злочинів російських військових в Україні.
"Ми постійно спілкуємося з місцевими мешканцями Курщини. Сили оборони України забезпечують їх, згідно міжнародного гуманітарного права, всім необхідним для їхнього життя - це продукти, медикаменти, ліки, доступ лікарів до них і так далі", - зазначив Мисник.
А з тими місцевими жителями, які не вірять, що Росія напала на Україну і що російські окупанти скоювали і продовжують скоювати злочини на території України, організовують роз’яснювальну роботу.
"Ми одразу почали роз’яснювати і показувати тим, хто казав, що вони не знають, що відбувається в Україні, яка насправді війна. Показували їм світлини та документальні фільми про те, що робили росіяни, які злочини вчиняли на нашій території", - сказавпредставник ОТУ "Сіверськ".
Їхня реакція була різною, хтось навіть категорично не вірив показаному і відмовлявся дивитися на свідчення воєнних злочинів російських військових. А загалом вони не могли повірити побаченому та почутому, дехто був в істериці.
А ось більш притомні місцеві мешканці, які в змозі критично ставитися до російської пропаганди, визнали, що війна Росії в Україні - жахлива, і кремлівські пропагандисти ніколи не розкажуть про неї правду.
Галина Гірак