Фото: nato.int
26 листопада відбулося засідання Ради Україна-НАТО
На Раді Україна-НАТО 26 листопада мали обговорювати ракетні обстріли, посилення ППО, оснащення українських бригад і мобілізацію фінансової підтримки. Втім чекали Україну і сюрпризи.
"Термінове" засідання Альянсу
Нагадаємо, застосування для ударів по Україні балістичних ракет середньої дальності або ж міжконтинентальної балістики (як стверджують у Москві) є "типовим шантажем" країн Заходу з боку президента держави-агресорки Путіна.
Так званим Орєшніком Кремль вдарив по українському Дніпру 21 листопада. Й лише 26 листопада Рада Україна-НАТО зібралася на зустріч у зв'язку з першим застосуванням Росією по території України експериментальної балістичної ракети.
Про певні очікування від цього засідання напередодні повідомиляла віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, міністр юстиції Ольга Стефанішина.
"Ми точно знаємо, що очікувати від НАТО - це традиційне занепокоєння. Але для нас майданчик Ради Україна-НАТО - це майданчик, який дає змогу оперативно інформувати союзників і отримувати оперативну інформацію та їхні оцінки ситуації, що дає змогу формувати комплексну картину", - сказала Стефанішина журналістам у понеділок, 25 листопадау Києві.
При цьому окремим пунктом обговорення мала стати мобілізація фінансової підтримки щонайменше 40 млрд дол. на рік, яку гарантували Україні на Саміті НАТО у Вашингтоні.
Ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко теж небагато очікував від цієї зустрічі.
"Скільки вже днів пройшло від удару, от ми екстрено збираємося. То це означає, що механізми, які передбачені – вони насправді ну бюрократичні, вони не такі, які мають бути саме в екстрених ситуаціях. Бо це очевидне загострення з боку Росії, на нього треба хоч якось, але реагувати. Що ми бачимо у підсумку? Ми збираємося тиждень на засідання. Ну куди це годиться? Це нормальна реакція на те, що відбувається?", - розкритикував він у коментарі ЗМІ повільність НАТО-вських чиновників.
На думку Огризка, це перше, що треба змінювати, за таких загроз з боку РФ НАТО має рухатися значно швидше.
"Треба змінювати ці всі регламенти, ці всі процедури. Бо коли йде війна, не можна тиждень збиратися для того, щоб подумати. Друге: на це зібрання треба приходити вже не просто, щоб сказати: "Ви знаєте, відбулася російська атака". А треба приходити з конкретними пропозиціями, що треба робити для того, щоб такої атаки більше не було. І треба таким чином думати про контрдії, а не констатацію факту, що це відбулося", - підкреслив він.
Дипломат також вважає, що обговорення класу застосованої росіянами ракети не дуже доречні, бо від того, була це МБР чи ні, "для нас нічого не змінюється".
"Мабуть, треба говорити не про тип ракети. Хай з цим розбираються військові спеціалісти. Слава Богу, вони є і у нас, і на Заході. Але треба реагувати політично. А ця політична реакція повинна бути уже відразу сформульована. В мене поки що, чесно кажучи, немає відчуття, що ця реакція буде саме такою, якою потрібно. Ну і саме через це я думаю, що наша політична верхівка, наше політичне керівництво повинні дуже голосно стукати у всі двері і на всіх рівнях і дуже чітко і ясно вимагати справді серйозної політичної реакції. Й пропонувати певні речі. Ну чому ми повинні чекати, що хтось за нас щось подумає, зробить?", - порадив він.
За словами фахівця, Україна має вимагати від партнерів надання нам "не десятків, а сотень ракет" для створення справжньої буферної зони захисту від РФ.
Ескалація у відповідь на ескалацію?
Ці слова, здається, були все-таки почуті: 26 листопада Парламентська асамблея НАТО закликала уряди держав-членів надати Україні ракети середньої дальності для стримування та самозахисту.
"Українській делегації вдалося переконати західних колег підтримати мою пропозицію та включити цей пункт до резолюції чергової сесії Асамблеї", - заявив голова постійної делегації України в ПА НАТО, нардеп Єгор Чернєв.
За його словами, йдеться про балістичні ракети дальністю 1000-5500 км, котрі можуть завдавати ударів на стратегічну глибину ворога. Це, наприклад, Tomahawk.
Чернєв також зазначив, що таке рішення - це перший крок, який створює юридичну основу та дає підстави для урядів країн Альянсу для ухвалення рішення про передачу Україні Томагавків.
Окрім того нардеп нагадав, що на минулій сесії українська делегація порушувала питання про удари територією Росії західною зброєю. Й нещодавно США, Великобританія та Франція таки дали таке "зелене світло".
"Сподіваємось на позитивне рішення і цього разу", - додав він.
При цьому у жовтні західні ЗМІ повідомили, що у таємній частині Плану перемоги України містилася пропозиція до США передати нам саме крилаті ракети великої дальності Tomahawk. Президент України Володимир Зеленський різко критикував партнерів за витік тієї інформації.
Втім, на думку голови Громадської ліги Україна-НАТО Сергія Джерджа, резолюція ПА НАТО – це все-таки рекомендаційне, необов'язкове для виконання рішення.
За його словами, Парламентська асамблея НАТО - це платформа для депутатів країн-членів та партнерів: далі вже у своїх парламентах вони переконуватимуть колег підтримати позицію про посилення України ракетами середньої дальності.
Що ж до американських ракет Tomahawk, то навряд чи стосовно них варто чекати конкретних і швидких рішень США.
"Наскільки я знаю, у резолюції (ПА НАТО - ред.) йшлося, що потрібно передати Україні балістичні ракети та ракети середньої дальності від 1 до 2,5 тисяч кілометрів. Думаю, йшлося про середню дальність взагалі. Tomahawk, як правило, морського базування, хоча в США може бути якийсь аналог сухопутного базування", - зазначив Джердж у коментарі РБК-Україна.
Однак, у будь-якому разі, це рішення підтверджує необхідність знищення військових цілей на російській території, підкреслив експерт.
Та як би там не було конкретно з Томагавками, генсек Нато Марк Рютте вважає необхідністю для Альянсу зміну траєкторії війни в Україні.
"Наша підтримка України дозволила їм продовжувати боротьбу, але нам необхідно піти далі, щоб змінити траєкторію конфлікту", - сказав генсек НАТО, повідомляє The Guardian.
Зокрема, за словами Рютте, необхідно забезпечити критично важливу для України протиповітряну оборону й таки виконати зобов’язання, взяті на саміті НАТО у Вашингтоні.
Ірина Носальська