Один хотів повернути Беcсарабію та Буковину, інший виступає за припинення транзиту українського зерна через румунські порти.
В травні поточного року відбудеться перший тур президентських виборів в Румунії. Обидва лідери перегонів висловлюють антиукраїнські ідеї. Хто з них кращий для України та у кого більше шансів на перемогу?
Вибори під егідою ЄС та НАТО
У грудні 2024 р. Конституційний суд Румунії скасував перший тур президентських виборів, пославшись на докази втручання з боку Росії.
Нагадаємо, фавориту скасованих виборів від крайніх правих - Келіну Георгеску заборонили балотуватися знову. Крім того, минулого місяця прокуратура порушила проти Георгеску кримінальну справу, звинувативши його в “підбурюванні до дій, спрямованих проти конституційного ладу”, підтримці фашистських угруповань і неправдивих деклараціях про фінансування виборчої кампанії.
Через це нинішні вибори, що пройдуть у два тури: 4 та 18 травня, Румунія проведе під контролем ЄС та НАТО. Вони активно підтримують заходи, спрямовані на забезпечення чесності та прозорості виборчого процесу в країні. Уряд Румунії посилив правила передвиборчої кампанії, вимагаючи від реклами ідентифікувати спонсорів.
Як відомо, посада президента у Румунії є напіввиконавчою роллю. Серед іншого - він головує в раді, яка приймає рішення щодо військової допомоги та оборонних витрат, а також може накладати вето на голосування ЄС, що вимагають одностайності.
Відновити кордони до Другої світової війни
Після того, як Георгеску заборонили балотуватися на виборах президента, ультранаціоналісти перегрупувалися навколо Джордже Сіміона, лідера опозиційного “Альянсу за об'єднання румунів” (AUR), другої за величиною партії Румунії.
AURвходить до однієї групи з “Братами Італії” Джорджії Мелоні та польською партією “Право і справедливість” (PiS).
Сіміон має підтримку Георгеску, але тепер він дистанціюється від колишнього фаворита, який назвав російського президента Володимира Путіна “патріотом” і зразком для наслідування в Румунії.
Свіже опитування показало, що Сіміон має всі шанси набрати 35% голосів у першому турі. Віктор Понта - колишній прем'єр лівих поглядів - набере 21,1% голосів, а мер Бухареста Дан, який балотується як незалежний кандидат, отримає 20,8%. Підтриманий урядовою коаліцією Крін Антонеску - 18,8%.
При цьому у разі виходу в другий тур Сіміон програє як Дану (35% проти 31%), так і Антонеску (33% проти 31%). У випадку дуелі з Понтою голоси респондентів розділились порівну (30% на 30%).
Електоральну підтримку Сіміону надає соціально-демографічна база, що складається здебільшого з мешканців сільської місцевості (58%), з низькими доходами (50%) і загальною освітою (59%).
Головною мотивацією опитаних при виборі Сіміона є бажання змін і антисистемна позиція (32%). Якщо Сіміон виграє вибори, це буде неприємною новиною для України, адже він є не меншим українофобом, аніж знятий з перегонів Георгеску.
Сіміон відомий своєю націоналістичною риторикою та прагненням до зміцнення суверенітету Румунії. Відомо, що він підтримує санкції проти Росії.
“Збереження економічних санкцій проти Росії було надійним способом захиститися від майбутніх вторгнень, подібних тому, що сталося в Україні”, - сказав він.
Водночас він виступає проти подальшої військової допомоги Україні, віддаючи перевагу дипломатичним зусиллям для досягнення миру.
“Я проти подальшої військової чи фінансової допомоги Україні, оскільки це лише марно продовжить війну”,- сказав Сіміон.
Саме партія Сіміона була категорично проти передачі Києву румунських систем ППО Patriot.
Крім того, раніше він обіцяв відновити кордони Румунії до Другої світової війни. До них належать території Болгарії, а також Молдови та України. Через це ці країни оголосили його персоною нон грата. Останнім часом він пом'якшив свою позицію.
За його словами, Румунія не буде говорити про анексію територій.
Сімеон сказав, що звинувачення в історичному ревізіонізмі були брехливими і що він швидко налагодить стосунки з Києвом, якщо виграє президентські вибори в травні.
Водночас він визнав, що довгостроковою метою його партії є об’єднання з Молдовою, хоча він наполягав, що це буде досягнуто лише за умови міжнародного врегулювання та якщо обидві країни проголосують за такий крок на референдумах.
Останнє опитування громадської думки в Молдові, проведене в жовтні інститутом публічної політики IPP, показало, що половина респондентів були проти ідеї об'єднання з Румунією. Лише 35,6% підтримали.
Крім того, AURвиступає проти транзиту українських сільгосптоварів через територію Румунії, раніше партія навіть намагалась організовувати протести на кордоні.
Припинити транзит українського зерна
Інший кандидат в президенти - Віктор Понта, колишній прем'єр-міністр Румунії, також заявив про намір припинити транзит українського зерна через румунські порти, щоб захистити інтереси місцевих фермерів.
“Останніми роками була політика надання переваг українському зерну з точки зору доступу до портових потужностей на шкоду румунському зерну, і це сильно вплинуло на румунських фермерів”, - сказав Понта в інтерв’ю Reuters.
Нагадаємо, Румунія допомогла експортувати приблизно 29 млн тонн українського зерна через свій чорноморський порт Констанца за три роки після вторгнення Москви, ставши основним альтернативним маршрутом для України.
Водночас Понта зазначив, що підтримуватиме інші вже діючі заходи підтримки України, зокрема транзит зброї та підготовку українських пілотів.
Також цікаво, що колишній голова уряду відомий румунам за корупційними скандалами, фальшивим дипломом про вищу освіту та плагіатом у дисертації.
Ставлення до ЄС та НАТО
Келіну Георгеску був проти членства Румунії в ЄС та НАТО, водночас лідери нинішніх перегонів таких ідей не виказують.
“Наша позиція не може бути змінена. Вісімдесят відсотків румунів хочуть НАТО і ЄC. Це не те, про що ми можемо вести переговори”,- сказав Сіміон.
За його словами, без спільного геополітичного блоку, такого як НАТО, очолюваного США, ми у великій небезпеці.
В інтерв’юFinancial Times він сказав, що Росія Путіна була і залишається однією з найбільших загроз для європейських держав, особливо для нас, для країн Балтії та для Польщі. За його словами, нам потрібна єдність, але не лише всредині Європі: нам потрібен однаковий підхід також із США.
Понта теж сказав, що Румунія, якщо він виграє, підтримуватиме перебування в НАТО.
“Ми повинні просто бути прагматичними і розуміти, що у Вашингтоні все змінилося фундаментально, і ... що ми можемо мати відносини, засновані на різних критеріях: прагматизм, спільний інтерес і військова співпраця”, - наголосив Понта.
Понта сказав, що його підхід “Румунія перш за все” буде зосереджений на підтримці вступу до ЄС Молдови і Західних Балкан, а також на стратегічному партнерстві з Польщею і Туреччиною, головною військовою силою в Чорному морі.
Головною проблемою сьогоднішньої Румунії є те, що країна перебуває у періоді безпрецедентної турбулентності, й поки демократи традиційно сперечаються, електоральні бали – на радість Росії – здобувають ультранаціоналісти.
Вікторія Хаджирадєва