Конституційний суд почав з’ясовувати, коли мають відбутися наступні вибори до Верховної Ради.
Конституційний суд розпочав розгляд питання конституційності одного із законопроектів Верховної Ради, згідно із яким чергові вибори до Верховної Ради мають проводитися в останню неділю жовтня 2012 року.
Цей законопроект було подано до Конституційного суду з ініціативи Партії регіонів. Проте від часу подання, як виглядає, позиція регіоналів дещо змінилася. Депутат від Партії регіонів, член парламентського комітету з питань правової політики Юрій Мірошниченко заявив, що Конституція залишає для виборів лише одну дату – кінець березня 2011 року.
Експерти пов’язують таку зміну настроїв із переможною хвилею, на якій опинилася провладна партія в результаті місцевих виборів. Проте такий "прорив" не вигідний соратникам регіоналів по коаліції – блоку Литвина і комуністам, а також значній частині опозиції.
Інтрига посилюється, з одного боку, внаслідок розбіжностей у поглядах на проблему дати виборів між центрами впливу всередині самої провладної партії, з іншого – різного тлумачення такої дати в юридичних колах.
Дехто з експертів посилається на Конституцію 1996 року, до якої повернулися після скасування політреформи 2004, інші - на те, що дочасні вибори 2007 передбачали саме п’ятирічний термін для нинішніх депутатів.
Водночас суперечка не стає меншою і в результаті певного політичного протистояння в ЦВК між неформальними прихильниками влади і опозиції.
Заступник голови ЦВК Андрій Магера вважає, що в разі відсутності рішення Конституційного суду щодо дати проведення виборів уже 22 листопада має розпочатися виборча кампанія, а самі вибори можуть відбутися у березні наступного року.
Політичний оглядач Тарас Березовець в інтерв’ю Бі-Бі-Сі теж не відкинув такий сценарій, разом із тим нагадавши, що він не підходить соратникам Партії регіонів у коаліції.
"Такий сценарій найменше вигідний іншим учасникам коаліції – Литвину і комуністам. Користуючись цим короткостроковим успіхом, Партія регіонів спробує провести ці вибори якомога швидше. Адміністративний ресурс дозволить Партії регіонів провести своїх "мажоритарників" не тільки в регіонах своєї традиційної підтримки, а навіть у Центрі і на Заході."
Тим часом спікер Володимир Литвин каже про 2012 рік, нагадуючи, що закон не має зворотньої дії, а депутати, мовляв, обиралися на п’ять років. На думку Литвина, у деяких “гламурних” політиків є постійна “сверблячка” з приводу того, аби вибори були якнайшвидше, бо, мовляв, вони розуміють, що зі своїми рейтингами до планової кампанії вони не дотягнуть.
Між тим представники Партії регіонів відкидають закиди спікера, посилаючись на Конституцію 1996 року.
Разом із тим директор Соціологічної служби “Український барометр” Віктор Небоженко в інтерв’ю Бі-Бі-Сі переконував, що Конституційний суд може підготувати 2 варіанти рішення щодо дати виборів – і на користь 2011, і 2012 років. А потім президент, який, на думку аналітика, має вплив на цей суд, зробить свій вибір.
Конституційний суд визнав розгляд нинішнього питання невідкладним. Такий поспіх обговорення аналітик Віктор Небоженко пов’язує із прагненням влади скористатися успіхами на місцевих виборах і найшвидше на цій хвилі провести перегони до ВР. Використавши, як козир, мажоритарників.
"Є 'нова' Конституція 1996 року, яка дуже посилила президентську владу. І, відповідно, зменшила роль діючих акторів парламентаризму. Через півтора року рейтинги владної партії будуть зовсім іншими. Посилиться вулична опозиційна сила. Тому Януковичу, за його логікою, потрібно скористатися моментом, зокрема, зробити так, аби депутати не були пов’язані з партіями, а з’явилися як мажоритарники. Повернення до президентської форми правління зі змішаною системою виборів вже нині робить Партію регіонів переможницею."
Водночас, на думку Віктора Небоженка, мажоритарники є людьми дуже цинічними. Нагадуючи, як за президентства Леоніда Кучми вони з ним в кабінеті вирішували матеріальні питання, а потім у сесійні залі не дотримувалися своїх обіцянок. Експерт вважає, що таке саме може статися і з Януковичем.