"Мені здається, що свято футболу вдалося", - заявив Віктор Янукович, щойно Євро-2012 в Україні та Польщі підійшло до завершення.
На думку Президента, підрахувати економічний ефект від проведення чемпіонату нині неможливо, але основним підсумком цього дійства є доведення Україною того, що вона - сучасна європейська держава.
Упевненості організаторам може додати й звіт Державної прикордонної служби, згідно з яким Україну з 5 червня по 2 липня відвідало понад 8 мільйонів людей - щоправда, прикордонники не деталізують, скільки з них прибули саме на футбол.
Євро-2012 справді відбулося без значних ексцесів, заробивши багато хороших відгуків від міжнародної спільноти. Втім, тепер приймаючі міста намагаються підрахувати не лише прибутки, але і збитки від проведення Євро та всього, що цьому передувало.
Серед найбільших приводів для критики - проблеми із транспортним сполученням під час чемпіонату, через які вболівальникам не завжди вдавалося прибути на місце до початку матчу. Що стосується витрат бюджетних коштів - ще до початку чемпіонату за зловживання під час будівництв в Україні порушили понад 100 кримінальних справ.
У той час, як влада одностайно говорить про успіх, дехто вказує на можливі прорахунки та аналізує, що господарі турніру отримають у спадок.
Київ
Київ в ході Євро-2012, за попередніми розрахунками, заробив 84 мільйони гривень - про це вже на наступний після фінального матчу день заявили у міськдержадміністрації.
Цифра неповна - статистика охоплює лише гроші, які надійшли від розселення приїжджих та сфери торгівлі до 22 червня. Основна частина цих грошей надійшла від продажу ліцензій на право торгувати алкоголем і тютюном. Також за рахунок туристичного збору місто заробило на третину більше, ніж за той самий період минулого року.
Це значно менше, ніж витратили на підготовку міста - за словами голови міської адміністрації Києва Олександра Попова із бюджету для цього виділили 5 мільярдів гривень, а разом із інвестиціями з боку бізнесу ця цифра становить 18 мільярдів гривень. Але влада запевняє, що і не планувала одразу повернути ці гроші:
"Я вважаю, що справжнім переможцем Євро-2012 став Київ та кияни. Цей чемпіонат – наша спільна гордість", - заявив Олександр Попов.
Від Євро Києву, серед іншого, залишиться відреставрований НСК Олімпійський, новий термінал в Аеропорту Бориспіль, 50 нових автобусів та тролейбусів, куплених за гроші ЄБРР, а також рекорд - найбільша за історію чемпіонатів Європи з футболу кількість відвідувачів фан-зони.
В українській столиці збільшилася кількість готелів, зокрема, п'ятизіркових. Але, за словами президента Асоціації готелів і ресторанів Дмитра Заруби, результати могли б бути значно кращими:
"Безумовно, очікування не виправдалися з огляду на те, що не було побудовано тієї кількості готелів, яку спершу заявили. В першу чергу, ідеться про низькі категорії готелів. Наступний момент – інформаційна кампанія, яка вплинула на рішення вболівальників, їхати, чи не їхати до України, спричинила те, що готелі на період Євро були завантажені на 30-40%", - твердить фахівець.
Окрім того, Київ постраждав ще й через те, що сюди через Євро не приїхала велика кількість "звичайних" туристів, які відвідують місто щороку.
Зустріч культур
Головним здобутком Києва, який лише відкриває свій туристичний потенціал, може стати саме досвід. Представники готельного і ресторанного бізнесу досі не стикалися із такими масштабними подіями - втім, як і правоохоронці, медики, комунальники та працівники всіх інших служб.Однак зусилля того вартували: наприклад, газета New York Times назвала Київ одним із найяскравіших міст 21 століття, яке стало "магнітом на вікенд" для туристів.
А ще Євро-2012 дозволило українцям дізнатися більше про різні культури і розширити власні уявлення.
"Це особистісний розвиток. Я багато дізналася про інші культури, інші народи, інших людей. Іноземці, в свою чергу, також багато цікавого дізналися про нашу державу. Я, на приклад, допомагала туристові розмальовувати крашанку", - розповіла ВВС Україна волонтер Ольга, яка працювала в центрі Києва під час чемпіонату.
Чи не найбільше теплих відгуків від киян заробили шведські фани, чий табір звели на Трухановому острові. Попри те, що містечко віддали гостям у
недобудованому стані, стосунки шведських фанів із киянами склалися дуже тепло:
"Я люблю вас, я люблю Україну, ви такі люб'язні люди - ми
обоє жовто-сині", - емоційно вигукував один зі шведських фанів у пабі перед матчем Україна-Швеція.
"Рідко буває така можливість, коли, йдучи вулицею, можна зустріти людей з іншою культурою, іншими поглядами. Сумно, що вони всі їдуть... ", - розповів волонтер Олександр, який після завершення Євро-2012 повертається до написання наукової роботи.
Гра тільки починається
Після фінального свистка останнього матчу чемпіонату справжня гра лише починається, вважає заступник гендиректора уряду провінції Західний Кейп Південно-Африканської республіки Лорін Плацькі, яка прибула до Києва на фінал Євро-2012.
Для її країни проведення футбольної першості світу у 2010 році стало поштовхом для розвитку транспортної системи, охорони здоров'я, працевлаштування та промоції.
"Ми несподівано налагодили зв'язки із новими ринками. Люди з Кореї, чи Мексики, які ніколи не мали наміру їхати до ПАР - їхні команди прибули, вони побачили все на власні очі, і це цілий новий ринок".
Для Києва і України в цілому Євро-2012 стало сплеском інтересу до футболу та спорту загалом. Тепер важливо не втратити цей імпульс, вважає член комітету УЄФА з масового футболу Євген Столітенко:
"Я дуже сподіваюся, що слідом за інфраструктурою професійного футболу будуть створювати і майданчики для масового футболу, майданчики лдя дітей у дворах, для дитячо-юнацького футболу".
Залучення якомога більшої кількості людей до занять спортом, на його думку, може допомогти вирішити багато соціальних проблем - наркоманію, зловживання алкоголем та кримінальну активність. Для цього потрібно залучати якомога більше інвестицій, вважає фахівець.
"Приймання спортивних мега-подій передбачає довготривалу спадщину, навіть якщо фінальний свисток вже пролунав, - розповів директор німецького товариства міжнародного співробітництва Андреас фон Шуман. - Я думаю, що тепер буде складно ізолюватися від подальших великих інвестицій і сконцентруватися лише на днях чемпіонату. "Час свята" - подія сама по собі - це лише віха, інструмент забезпечити тривалий розвиток".
Львів
150 тисяч туристів, які побували у місті за час Євро, залишили у Львові щонайменше 40 мільйонів гривень - за проживання, харчування та розваги.
Тепер міська влада сподівається, що ці люди стануть живою промоцією міста на заході і допоможуть привабити нових гостей до Львова, для якого туризм є одним з пріоритетів розвитку.
Водночас львів’яни, хоч і потішилися з великого футбольного свята, але при цьому не приховують радості від закінчення футбольного чемпіонату і можливості повернутися до звичного ритму життя.
Надія на новий туристичний бум
Влада міста і бізнесмени бачать Євро-2012 інвестиційним проектом, головною метою якого була промоція Львова у заможних європейських країнах на кшталт Німеччини та Данії. Адже десятки тисяч туристів з обох країн таки побачили і відкрили для себе цілком європейське на вигляд місто з не найгіршим рівнем сервісу та можливостями розважитися, а водночас – з дуже низькими, як для Європи, цінами.
На сайтах і в соціальних мережах можна прочитати численні захоплені відгуки про Львів та привітність людей, які тут живуть. А також запевнення від гостей, що вони обов’язково повернуться. До прикладу, два юнаки з Мюнхена, з якими довелося поспілкуватися кореспондентові ВВС Україна дорогою на матч Німеччина-Данія, в один голос заявляли, що очікували побачити більш "радянське" місто, а виявилося, що це цілком європейський центр, подібний для них на Будапешт.
Тому багато хто вважає, що слова мера Львова Андрія Садового про те, що Євро стане поштовхом для подальшого розвитку туризму, мають під собою певний ґрунт. Однак його треба живити промо-кампаніями та цікавими акціями, поки ще жива пам’ять про перебування в Україні.
Фани, напевно, добре запам’ятають дешеве і смачне пиво, так само як і гостинність жителів Львова. Хоча Євро і продемонструвало, що персонал барів та ресторанів, а також таксисти, продавці та представники інших видів сервісу мусять вчити бодай англійську і не намагатися "наварити" більше грошей на іноземцях. Приміром, таксі від стадіону до центру коштувало щонайменше утричі дорожче, аніж у звичайні дні.
Полегшення життя вже сьогодні
Натомість відчуття значної частини жителів Львова не можна описати інакше, як полегшення. Це не тільки двірники, що прибирали у фан-зоні та в центрі міста і регулярно робили це посеред ночі. Не тільки працівники міліції, швидкої допомоги чи пожежники, які місяць провели у посиленому режимі служби, а й жителі прилеглих до фан-зони вулиць, яким довелося звикати до футбольних децибелів:
"Ми живемо із зачиненими вікнами в задусі, а в брамі постійно хтось "відзначається". Я мрію, про час, коли це все закінчиться", - розповів ВВС Україна Ігор, житель однієї з центральних вулиць Львова.
Врешті, з видимим полегшенням звістку про закінчення Євро сприймають і львів’яни, яким доводиться регулярно їздити у справах через центр міста. Адже на проспекті Свободи влаштували фан-зону, і більшість маршрутів пустили по вулицях Підвальній та Городоцькій, які задихаються в постійних корках.
"У центр не було як заїхати – перекрили понад 50 вулиць, а головне – проспект Свободи. Тепер, щоб прохати з одного боку міста до іншого треба витратити набагато більше часу і бензину. А кому в корках хочеться стояти? То я вже тішуся, що все це скінчиться і можна буде нормально їздити. Але те, що у нас побувало стільки людей з усієї Європи, також дуже добре – хтось іще повернеться, буде більше туристів", - поділився своїми враженнями підприємець Богдан.
Однак повернення до нормального ритму забере ще якийсь час, адже фан-зону розбиратимуть приблизно з тиждень, а потім на її місці ще проводитимуть відновлювальні роботи.
Донецьк
П'ять матчів Євро-2012 в Донецьку відвідали 300 тисяч людей. Із них приблизно по 15 тисяч
французів та англійців, майже 40 тисяч росіян та 44 тисячі українців із інших регіонів.
Одним із основних результатів приїзду великої кількості гостей стало подолання стереотипів, причому взаємних, зазначали мешканці Донецька:
"Насправді, як у нас є стереотипи про іноземних уболівальників, так і у них – про нас. Я дуже люблю футбол, але коли вперше ішла до фан-зони, було страшно. Мовляв, англійські фанати, вони ж усе рознесуть! А приходиш – атмосфера така дружня, кожен уболіває за своїх. У півфіналі ми з друзями вболівали за Іспанію. Здавалося б, ну що нам та Іспанія? Однак підтримували від душі. По місту йдеш, крикнеш: "Віва, Іспанія!" – а тобі відповідають радісні іспанці. І навіть мови не треба знати, спорт – це універсальна мова", – пригадує Даша Мельник, продавець сувенірів у парку кованих фігур.
А бармен Юлія із кафе неподалік міськвиконкому зізнається, що із усіх туристів найсильніше враження на неї справили англійці: "Запам'яталося те, що іноземці дуже хотіли з нами поспілкуватися. Їм було цікаво ходити по місту, все подобалося. Хотілося би, щоб Англія ще раз до нас приїхала. Шкода, що цього не буде".
Донецьк став синьо-жовтим
Донецьком досі їздять авто із українськими прапорцями. Напередодні двох матчів за участі збірної України місто стало синьо-жовтим: символіку можна було побачити на будинках, автомобілях, в одязі вболівальників і навіть на дитячих візках. На ігри з'їжджалися групи фанів із усієї України. Такої кількості національних прапорів та такого сплеску патріотизму в місті не було навіть у найбільші державні свята.
"Із Західної України приїхало багато вболівальників, ходили у красивих вишиванках, – пригадує Даша Мельник. – Ми переконалися, що всередині країни немає жодних суперечностей, це все політики нагнітають ситуацію. І вразило те, що росіяни дуже підтримували Україну до фінального свистка. Це було так приємно. А те, що кажуть, що не окупилися витрати, - але ж від нас не вивозять ці нові вокзали та аеропорти. Якби не Євро, ми би їх ще років десять не побачили".
Футбольний чемпіонат пройшов у Донецьку комфортно, і це – головне досягнення приймаючого міста, упевнений міський голова Олександр Лук'янченко.
"Визначення міста як приймаючого дало потужний економічний і технологічний поштовх у розвитку міської і спортивної інфраструктури. За найпершими підрахунками, до економіки міста додатково ззовні надійшло приблизно 300 мільйонів гривень. Кожен, хто приїздив, залишав певну кількість грошей".
Харків
Сотні прийнятих літаків в аеропорту, десятки тисяч вболівальників, сотні тисяч відвідувачів фан-зони, декалітри випитого пива - такими цифрами описують результати проведення турніру у Харкові.
Навіть кількість влучних пророцтв місцевого віщуна – тхора Фреда – краща, ніж у київського кнура Фунтика: 17 із 30 правильних прогнозів. Наголошують також на відсутності надзвичайних пригод та кримінальних новин у стрічках, високому рівні організації, іміджевих дивідендах і економічній вигоді.
Хоча, по суті безпосередньо від Євро харків’янам залишаться англомовні оголошення станцій в підземці та "пам’ятник м’ячу" – так там називають двотонний постамент у вигляді футбольного м'яча – із автографами європейських фанів.
Він встановлений в історичному для Харкова місці, на "Брехайлівці" – так називається алея в саду Шевченка, яка споконвіку була осередком прихильників футболу. Ще за радянських часів там стояли стенди зі свіжою спортивною пресою. Згодом на цьому місці почали збиратися і вирушати на стадіон вболівальники. І, як кажуть знавці футбольних прикмет, голландці тому і програли у Харкові, що знехтували цією традицією.
Помаранчеве щастя
Але, як вважають у Харкові, головний здобуток міста від Євро – "імпорт" небаченої досі місту європейської, карнавальної культури вболівання. "Пощастило з голландцями" – одностайний висновок-враження і харків'ян, і організаторів, і сторонніх спостерігачів.
Через це видалося, що турнір у Харкові завершився не 1 липня, із фінальним свистком, і не 19 червня, із вибуттям із чемпіонату української збірної, а ще тоді, коли на харківському стадіоні Металіст третій й останній матч програла команда Нідерландів, а її
веселі яскраві фани поїхали, заливши місто понурим.
Позбавлені агресії і масової розлюченості переможених, вони навчили Харків гідно приймати поразку. Засмучені черговою невдачею, фани Нідерландів, повертаючись з втретє нещасливого для них стадіону, вигукували "Україна!".
Вже після від'їзду голландців, на вулицях з'явились рекламні щити із подякою: від імені гостей місту віддячило посольство Нідерландів в Україні. У відповідь харків’яни влаштували фотосесію під назвою "Дякуємо за помаранчеве щастя", пообіцявши розмістити світлини на сайті вболівальників голландської збірної.
Харків'яни також жартома пропонують здійснити у відповідь візит до голландців – не менш масовий. А в харківській мерії всерйоз розмірковують над тим, аби знайти місто-побратима у Королівстві Нідерландів.
Джерело: ВВС Україна