Рішення місцевих рад Сходу та Півдня про надання російській мові статусу регіональної в опозиції називають "руйнуванням вертикалі влади", спрямованим на розкол країни.
Протягом останніх тижнів низка обласних і міських рад Сходу та Півдня України ухвалили рішення про надання російській мові статусу регіональної, у той же час, досі немає жодного рішення стосовно інших мов національних меншин.
Автори закону Про державну мовну політику твердять, що це лише справа часу і що у найближчі три місяці Кабінет Міністрів унормує ситуацію з усіма мовами, на які поширюється дія закону.
Противники закону твердять, що рішення місцевих органів влади свідчать про "повзучий конституційний переворот", і кажуть, що потрібно не удосконалювати закон, як проголосив президент Віктор Янукович, а негайно його скасовувати.
Ради порушили вертикаль влади?
На сьогодні Одеська обласна та міська ради, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька, Донецька, Херсонська облради та міські ради Севастополя і Харкова проголосили російську мову регіональною.
Один із авторів мовного закону Вадим Колесніченко визнав, що всі ці рішення місцевих рад не були обов'язковими, оскільки мовний закон є законом прямої дії. Окрім того, у ньому передбачено, що протягом трьох місяців має зробити уряд для того, щоб новий закон втілили в життя.
"Як на мене, то вони своїми рішеннями лише пришвидшують впровадження закону, не чекаючи, поки Кабінет Міністрів ухвалить рішення про його розвиток. Місцеві ради просто підштовхують виконавчу владу", - сказав Вадим Колесніченко в інтерв'ю ВВС Україна.
Співавтор закону твердить, що ради не перевищили своїх повноважень, а лише виконали одну із норм мовного закону. За словами Вадима Колесніченка, своїми рішеннями вони "інформували населення".
"Відповідно до закону, орган місцевого самоврядування може ухвалити рішення, поінформувавши населення про те, що за результатами перепису населення 2001 року на їхній території є мова чи мови, які підпадають під цей закон, бо нею розмовляє і вважає рідною понад 10% населення", - запевнив він.
Водночас, його опоненти кажуть про інші наслідки рішень обласних і місцевих рад.
"Це загрожує вертикалі влади. Не буде її. Органи місцевого самоврядування беруть верховенство над центральною владою і над президентом, ухвалюючи рішення, що не належать до компетенції рад нижчого рівня", - заявив ВВС Україна голова товариства української мови Просвіта, депутат парламенту Павло Мовчан.
Мовчан, який був одним із авторів статті 10 Конституції, що визначає статус мов в Україні, звертає увагу на ще одну небезпеку рішень місцевої влади і на наслідки дії закону загалом.
"Кожна мовна група, так звана тепер регіональна, буде підконтрольна тим державам, де мови є домінантними, тобто Росії, Румунії, Угорщині і так далі. У цих країн тепер буде право на втручання, право вказувати Україні на те, що держава, мовляв, притісняє ці мовні групи", - додав Павло Мовчан.
Грошей поки що немає, фахівців теж
Перші наслідки провадження мовного закону продемонстрували, що рішення про інші, окрім російської, мови національних меншин поки що не отримали такої підтримки місцевих рад, як російська. Попри те, що згідно із переписом населення 2001 року, вони мають у деяких областях необхідні 10% носіїв.
Автор закону Вадим Колесніченко запевняє: протягом двох-трьох місяців ситуація унормується. У той же час, він визнав, що на впровадження закону у частині прав інших, окрім російської, мов потрібно більше грошей, які у державному і місцевих бюджетах не передбачені.
"У регіонах, де буде дві, три, чотири регіональні мови, проблема також буде вирішена. Якщо, приміром, болгари в Ізмаїльському районі Одещини висловлять бажання навчати своїх дітей своєю мовою, усі вони навчатимуться цією мовою. Але сьогодні – лише виходячи із тих можливостей, які є у бюджеті. А потім переглядатиметься бюджет і визначатиметься порядок запровадження обов'язкової норми про відкриття класів з певною мовою навчання. Бо ж потрібні і вчителі, і підручники певною мовою", - сказав Вадим Колесніченко.
Поки що ж Ізмаїльська міськрада відмовилася розглядати питання про надання болгарській мові регіонального статусу нарівні з російською. Болгари вже пообіцяли скаржитися президенту. Вадим Колесніченко каже, що це - наслідки "юридичного невігластва" населення, оскільки для отримання статусу регіональної мови болгари мають не домагатися від місцевої ради голосування, а лише надати їй офіційну довідку управління статистики про результати перепису населення в їхньому районі.
Утім, навіть відповідно до чинних багато років законів і згідно з Конституцією держава гарантує вільний розвиток мов усіх національних меншин. Проблемою завжди було фінансування у необхідних обсягах розвитку цих мов.
Красномовним прикладом є Буковина, де є повністю румунські села. Однопартієць Вадима Колесніченка Іван Попеску вважає, що румунська мова тут не потребує підвищення статусу, оскільки з її використанням немає жодних проблем.
"У Чернівецькій області, наприклад, в Герцаївському районі, де 97% румуномовного населення, у всіх селах є румуномовні школи, у всіх селах голови сільрад знають мову, міліція знає мову. В принципі, румунська мова функціонує на підставі закону про мови 1989 року, і ніяких проблем немає", - сказав Іван Попеску.
Водночас, він звернув увагу на те, що без додаткових коштів реалізація мовного закону неможлива.
"Ми чекатимемо, поки уряд через три місяці надасть механізм реалізації закону. Наприклад, за рахунок яких бюджетних коштів потрібно його реалізовувати? Місцевих, районних, обласних або державних? Це має з'ясувати Кабінет Міністрів. Протягом трьох місяців, я думаю, всі рекомендації будуть готові, тоді ми приймемо рішення про підвищення статусу румунської", - заявив депутат Партії регіонів.
Відсутність грошей, а також знання мови державними службовцями - це та проблема, з якою напевне стикнуться у Криму, коли йтиметься про кримськотатарську мову. Кримські татари вже
намагалися скористатися твердженнями авторів закону про те, що він є актом прямої дії. Однак у міністерстві юстиції автономії порадили дочекатися, поки кримськотатарська мова стане регіональною, а вже потім звертатися нею до державних органів.
Загалом мовний закон стосується таких мов: російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська та кримчацька. Відповідь на запитання про те, яка мова не потребуватиме спеціальних зусиль органів влади для того, щоб новий мовний закон не залишився на папері, здається, очевидна.
На мовну комісію мало надій?
Президент Янукович обіцяв, що до середини вересня робоча комісія, яку очолила віце-прем'єр-міністр Раїса Богатирьова, підготує зміни до мовного закону з тим, щоб їх розглянув парламент ще нинішнього скликання. Проте вже через кілька днів, перебуваючи у Севастополі, Віктор Янукович сказав, що є сенс подивитися, як діятиме закон і якими будуть його наслідки, а вже потім вирішувати, які зміни потрібні і чи потрібні взагалі.
Павло Мовчан також був включений президентом до мовної комісії, однак тепер він каже, що не бачить жодного сенсу брати участь у її роботі. Оскільки, каже депутат, там збираються люди, не уповноважені ухвалювати рішення, у той час як "голосуватимуть зовсім інші".
Із достовірних джерел в адміністрації президента ВВС Україна стало відомо, що робота комісії поки що не надто ефективна, її члени не мають єдиної точки зору стосовно того, що робити з мовним законом. Там також повідомили, що свої висновки стосовно наслідків закону підготували фахівці Ради нацбезпеки і оборони України і СБУ.
Як вважає Павло Мовчан, закон слід негайно скасовувати.
"Запущено дуже серйозний механізм, це, фактично, повзучий конституційний переворот, найбільший, цілеспрямований державоруйнівний процес за всі понад 20 років незалежності", - переконаний депутат.
Він запевняє, що у мовній комісії, створеній президентом, так вважає чимало людей, тому сподіватися на ефективні наслідки її роботи не варто.
Джерело: BBC Україна