У неділю, 28 жовтня, Україна знову переходить на зимовий час, перевівши стрілки годинників на одну годину назад.
Цей час (
другий часовий пояс, UTC +2) вважають природним для 95% території України, і після тривалої дискусії в пресі та суспільстві уряд в листопаді минулого року запропонував залишити саме його впродовж всього року, відмовившись пересувати стрілки.
Тоді на літній час вирішили перейти востаннє - щоб не створювати більшої різниці в годинах для гостей чемпіонату Євро-2012, які мали прибути з Європи.
Але, як заявила ВВС Україна член комітету Верховної Ради з питань освіти і науки Леся Оробець, парламент так і не розглянув урядовий законопроект Про порядок обчислення часу на території України, тому що керівництво комітету, за її словами, останнім часом було зайняте виборчою кампанією, а не обов'язками народних депутатів.
"Проект не потрапив до сесійної зали, тому що Партія регіонів не має в ньому фінансового інтересу, він їм просто нецікавий", - сказала пані Оробець.
Якби законопроект таки ухвалили, він набрав би чинності 1 листопада цього року, а 28 жовтня стало б останнім днем, коли в Україні перевели б стрілки.
Схід і Захід не разом
Голова Державної комісії єдиного часу, академік Ярослав Яцків у коментарі ВВС Україна припустив, що в 2012 році парламентарі вже не встигнуть розглянути документ. До того ж, певності у цьому питанні досі немає.
"Виникли запитання: переводити чи не переводити? В Європі також були дебати. Там це питання досі розгляди кожні 5 років, і скоро цей термін добігає кінця. Але остаточного рішення щодо того, чи буде Європа переходити на літній час, чи ні, немає", - сказав учений.
На думку Яцківа, у разі, якщо в європейських країнах вирішать продовжувати переводити годинники на літній час, то те саме слід робити й Україні, щоб не створювати більшої різниці.
Ідея про переведення стрілок на годину вперед виникла в кінці XIX століття у зв'язку з тим, що жителі міст перестали по-селянськи рано вставати і лягати спати. Першим пропагувати її почав новозеландський вчений Джордж Хадсон в 1895 році.
Однак зараз
проти цього в Україні виступають медики, які стверджують, що часові коливання погано впливають на здоров'я і самопочуття людей, особливо старшого віку. Переведення годинника в будь-який бік збиває біоритми людини, стверджують експерти і пропонують відмовитися від такої практики.
"Тоді виникне інше питання. Україна - дуже консервативна держава, і як повелося ще з радянських часів ходити на роботу о 9-й годині, так ми й ходимо досі. І якщо ми влітку не перейдемо на літній час і ходитимемо на роботу на 9-у годину, то втрачаємо велику частину світлого дня зранку - це невиправдано", - вважає Ярослав Яцків.
"Тому, запроваджуючи той час, який зараз вказаний у проекті закону (залишатися весь рік у другому часовому поясі - ВВС Україна), треба обов'язково запровадити так звані регіональні графіки виходу на роботу. Таким чином, у Києві всі органи влади повинні починати роботу о 8-й годині, в Луганську - 7.00, чи 7.30, а в Львові, Ужгороді вже можна о 9.00-9.30", - вважає Ярослав Яцків.
Іще одна пропозиція - вводити регіональний час для Луганської, Донецької та Закарпатської областей зі зміщенням на півгодини. Таку ідею висловлював міністр з надзвичайних ситуацій Віктор Балога, посилаючись на рекомендації науковців.
"Вічне літо" в Росії хочуть скасувати
Досвід зі збереженням єдиного часу впродовж всього року вже має Росія.
Влітку 2011 року тодішній президент Дмитро Медведєв підписав закон про скасування переходу на зимовий і літній час, пояснивши своє рішення тим, що "необхідність адаптуватися при переведенні стрілок пов'язана і зі стресом, і з захворюваннями".
Таким чином, Росія припинила практику, що існувала з 1981 року, і від березня 2011 року перейшла на постійний літній час.
У результаті, минулої зими
різниця між київським часом та московським вперше в історії СНД становила дві години, а не одну.
Проте відмова від переведення годинників викликала невдоволення у багатьох росіян, які скаржилися після цього на хронічну втому, недосипання і загальну шкоду здоров'ю.
Тепер багато хто в Росії вимагає повернути зимовий час, наприклад, голова комітету Держдуми з охорони здоров'я, депутат від ЛДПР Сергій Калашников, який виніс на парламентське обговорення законопроект про повернення до зимового часу протягом усього року.
Калашников сказав, що розраховує на швидке ухвалення закону, яке дозволило б застосовувати його ще цього року і перевести стрілки на годину назад уже в жовтні.
Прихильники цієї ініціативи говорять, що це буде більш комфортно, ніж постійно жити в літньому часу, і що школярам буде легше прокидатися взимку.
Однак за тиждень до звичної дати переведення стрілок залишається незрозумілим, перейде Росія на зимовий час чи залишиться в літньому.
Хто встановлює час у світі?
Часові пояси на карті Землі встановили у 1884 році на міжнародній конференції.
Її учасники погодили, що у всьому світі день триватиме 24 години, починаючись опівночі на довготі 0º - цю позначку отримав лондонський Гринвіч. Таким чином, довгота 180° - уявна демаркаційна лінія добового часу, яка відділяє два послідовних календарних дні, - пролягає в Тихому океані.
Але чіткої протяжності цієї лінії на конференції не встановили. Тому вона коливається зигзагами посеред суші, чи між островами, вигинаючись на схід, щоб захопити Сибір у той день, в якому живе решта Росії, і на захід, щоб не відділяти у даті Гаваї від континентальної частини Сполучених Штатів.
Як пише у
ВВС Magazine Меган Лейн, відтоді багато країн почали ігнорувати міжнародний часовий стандарт і встановлювати свій власний час. Це робилося, щоб підкреслити національну ідентичність, з політичних міркувань або для запровадження єдиного часового поясу в межах своїх кордонів.
Деякі країни встановлюють місцевий час, орієнтуючись на позицію сонця, розповідає Ребека Хіґіт, яка курує напрямок історії науки і техніки в Королівській обсерваторії у Гринвічі.
Приміром, у 2007 році президент Венесуели Уго Чавес перевів час у всій країні на 30 хвилин. А Франція колись жила за Паризьким часом, який на 9 хвилин випереджає час за Гринвічем, а нині живе у поясі GMT+1.
Джерело: BBC Україна