"Мовне питання" розділило Верховну Раду буквально з перших днів її роботи.
У Верховній Раді поставили руба мовне питання. Представники партії "Свобода" дали зрозуміти, що не терпітимуть, аби з парламентської трибуни лунали виступи російської мовою. Представники Партії регіонів, які частіше за інших використовують російську у стінах Ради, кажуть, що двомовність у парламенті збережеться.
І одні, і інші впевнені у власній правоті та не виказують ані найменшого бажання йти назустріч опонентам. А це значить, що мовне питання вчергове з юридичної площини переходить у політичну, і, цілком ймовірно, стане ще одним чинником нестабільності в українському парламенті.
Російській – так!
"Я виступав російською у відповідності з чинним законодавством України та регламентом Верховної Ради", – каже ВВС Україна Вадим Колесніченко з Партії регіонів.
Це саме його виступ з трибуни парламенту минулого четверга став причиною масової бійки між його однопартійцями та опозиціонерами, які вважають, що в парламенті має лунати виключно українська.
Колесніченко аргументує свою позицію, цитуючи 9-ту статтю ухваленого цього річ суперечливого закону про засади державної мовної політики свого ж авторства: "Засідання Верховної Ради ведуться державною мовою. Промовець може виступати іншою мовою. Переклад його виступу, у разі необхідності, забезпечує апарат Верховної Ради".
Парламентар стверджує, що апарат парламенту, якщо на те буде потреба, найме перекладача з російської на українську. Але, найпевніше, цього робити не доведеться: на думку депутата, всі його колеги добре розуміють як українську мову, так і російську.
А тим часом четвергова сутичка, здається, радикалізувала Колесніченка та деяких його товаришів по фракції.
"У переважній більшості випадків я використовуватиму російську доти, доки фашисти не припинять мені заважати. Як тільки припинять – я використовуватиму ту мову, яка буде мені зручною у той чи інший момент", – сказав Вадим Колесніченко у коментарі ВВС Україна про те, якою мовою виступатиме у парламенті в майбутньому.
Його колега по партії Олена Бондаренко пішла навіть далі. У п’ятничному ефірі одного з телеканалів повідомила, що двомовні депутати від Партії регіонів "вирішили, що тепер вони виступатимуть тільки російською мовою".
Втім, перший заступник глави фракції Партії регіонів Михайло Чечетов повідомив ВВС Україна, що фракція не ухвалювала рішення з цього приводу, тож ця заява відображає лише особисту позицію пані Бондаренко.
Але навіть якщо так, нових сутичок на мовному ґрунті у парламенті, здається, не уникнути.
Вадим Колесніченко до них готовий.
"Будуть (заважати виступати – ред.) фізично – зразу отримають кулаком в обличчя, і це відповідатиме законодавству, бо особи, які мені перешкоджатимуть виступати, порушуватимуть закон про статус народного депутата я відновлюватиму відповідно до чинного законодавства, усіма можливими способами, які у мене будуть", – обіцяє він.
"Хай шукають перекладача"
"Ми не дозволимо тим окупаційним послідам накидати на нас свої колоніальні чи російсько-імперські цінності", – відстоює точку зору "Свободи" депутат від цієї партії Ірина Фаріон.
Вона визнає, що скасувати "мовний закон" опозиції наразі не до снаги, тому її політична сила вдасться до іншого способу боротьби з недержавною мовою у стінах парламенту.
"Наші можливості – у площині морального протесту і остракізму. Ми будемо закрикувати, заглушувати виступ кожного доповідача недержавною мовою, вигукуючи "Українська!". І будемо звертатися з такою пропозицією до інших фракцій об’єднаної опозиції", – сказала Ірина Фаріон у коментарі ВВС Україна.
Там цю пропозицію, цілком вірогідно, підтримають, - каже депутат від "Батьківщини" Геннадій Москаль.
Сам Москаль відомий тим, що після набуття чинності закону про мови, аби показати недолугість цього документу, написав кілька депутатських звернень до органів державної влади "регіональними" мовами – наприклад, русинською та на ідиш.
Він каже ВВС Україна, що, аби показово довести мовну ситуацію в парламенті до абсурду, готовий продовжити цю практику у нинішній Верховній Раді – вже у формі усних виступів.
"Я буду по черзі виступати на регіональних мовах. Що я, не вивчу два листочки по-гагаузьки? І хай шукають мені перекладача. Виступлю на ідиш, на угорській, румунській, польській, словацькій. А що робити? Як інакше дурним показати, що вони дурні?", – каже Москаль.
Він уточнює, що вдасться до такого методу "троллінгу" (в інтернеті так називають розміщення завідомо провокаційних коментарів, аби свідомо довести суперечку до абсурду) лише після консультацій з соратниками по опозиції, адже не хоче, аби "Свобода" сприйняла такий крок як антиукраїнський і заглушила його виступ.
Тим більше, що, приміром, Ірина Фаріон вважає, що опозиція не повинна будь-яким чином легітимізувати "мовний закон" – наприклад, вимагаючи передбаченого цим законом синхронного перекладу виступів російською.
Одним словом, форми та методи подальших дій опозиції у цьому напрямі будуть предметом окремого обговорення. Серед таких дій – реєстрація в апараті парламенту постанови про скасування "мовного закону". Хоча, визнають опозиціонери, шансів на ухвалення такого документу практично немає.
"Неповага до Конституції"
Втім, з формально-юридичної точки зору використання української мови у виступах з трибуни парламенту і так є обов’язковим. Принаймні так стверджує суддя Конституційного суду у відставці Петро Мартиненко.
Річ у тім, що ще в грудні 1999 року Конституційний суд у своєму рішенні визначив: "Українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади".
Враховуючи, що жоден закон України не може суперечити рішенню Конституційного суду, чи є порушенням Основного Закону виступ з трибуни парламенту російською мовою?
"Звичайно, це порушення, невідповідність. Це – неповага до Конституції, до парламенту і до цієї держави", – каже Мартиненко.
Втім, так само однозначною є оцінка колишнього конституційного судді тих методів, до яких вдаються борці за виключне використання української у стінах парламенту.
"Жоден закон не дає права парламентарям права кричати в залі", – каже він і нарікає на відсутність у Верховній Раді парламентських приставів, які у разі необхідності могли б наводити порядок у сесійній залі.
Тим часом парламентарі від фракції Партії регіонів відмовляються коментувати протиріччя між "мовним законом" та згаданим рішенням Конституційного суду.
"Ми збережемо (у парламенті – ред.) статус-кво, двомовність… Я вам кажу, як воно є, як представник більшості", – заявив ВВС Україна Михайло Чечетов.
Політичний вимір
У будь-якому разі, питання використання мови у парламенті – це питання, в першу чергу, не юриспруденції, а політики.
Важко очікувати, що представники Партії регіонів, які сьогодні вголос заявляють про те, що принципово виступатимуть російською, раптом перейдуть на українську. Зрештою, для низки політиків від партії влади проросійськість та захист російської мови є невід’ємними елементами їхнього політичного портрету.
Так само навряд чи депутати від опозиції, перш за все, "Свободи", просто "проковтнуть" продовження нинішньої двомовності у стінах Ради.
"Питання мови невідворотно стане одним з головних конфліктогенних чинників нинішнього парламенту", – каже політолог Володимир Фесенко. І додає: використовуватиме цей чинник у своїх інтересах радше провладний політичний табір.
Опозиція після кількох переможних для себе сутичок в стінах Ради почуває ейфорію, пояснює політолог. Зрештою, рішучості та безкомпромісності від опозиції вимагає і суспільство. Проте застосування агресивного, ультимативного підходу до такого дражливого для українського суспільства питання як мовне потенційно, у найближчому майбутньому, здатне відлякати від опозиціонерів частину їхніх помірно налаштованих прихильників.
Фесенко припускає, що "мовне питання" використовуватиметься владою як своєрідний елемент "диригування" парламентом.
"Якщо буде потрібно, щоб Рада працювала – до дисциплінованої фракції Партії регіонів надійде команда, щоб захисники російської не висовувались. А щойно їм потрібно буде заблокувати роботу Ради або відволікти увагу від ухвалення якогось лобістського законопроекту – на трибуну делегують, наприклад, Колесніченка, почнеться бійка і, будь-ласка, конфлікт забезпечено", – прогнозує в інтерв'ю ВВС Україна Володимир Фесенко.
Джерело: ВВС Україна