Уряд Кіпру: наступні години "вирішать долю країни"

Речник кіпрського уряду Христос Стиліанідес заявив, що найближчі години мають показати, як розвиватиметься ситуація в країні надалі. Але, як запевнив представник уряду, "будь-яке рішення буде болючим".

Нині парламент країни обговорює, де знайти 7 млрд євро для того, аби отримати 10 млрд євро допомоги від ЄС та МВФ. Попередні домовленості із "трійкою" позичальників (Єврокомісією, ЄЦБ та МВФ) про запровадження податку на депозити викликало бурхливе невдоволення в країні, жорстку критику з боку Росії, і було відкинуто парламентом Кіпру.

Проте без суми у 7 млрд євро фінансування порятунку банків країни з боку ЄС може бути призупинене.

"Косметичні поправки"

Канцлер Німеччини Ангела Меркель попередила, що у інших країн-членів єврозони уривається терпець, коли мова йде про виділення допомоги Кіпру. Під час зустрічі із німецькими парламентарями вона також заявила, що Кіпр не повинен "випробовувати терпіння країн-партнерів у єврозоні".

Німецький міністр фінансів Вольфганг Шаубле також висловив сумніви у здатності кіпрського уряду знайти 5,8 млрд на порятунок банків без запровадження податку на вклади.

"Косметичні поправки" є недостатніми, заявив німецький урядовець.

Раніше кіпрський парламент відмовився запроваджувати податок на банківські депозити. Депутати вирішили розглянути законопроект, який передбачає, що 5,8 млрд євро надійдуть від випуску спеціальних державних облігацій, а ще 1,2 млрд євро - від приватизації.

Голова парламенту Кіпру Яннакс Оміра заявив, що запропонований план порятунку банківської систему Кіпру буде ухвалено незалежно від того, чи схвалюють його у Брюсселі. Він також підкреслив, що Кіпр має шукати вихід із кризи "без парасольки "трійки".

У п'ятницю президент Кіпру Нікос Анастасіадес провів переговори із представниками "трійки" позичальників.

Переговори щодо можливої допомоги Кіпру з боку Росії, яка є ключовим інвестором країни, завершилися безрезультатно.

Хаос і тиск

Кореспондент ВВС у Нікосії Кріс Морріс каже, що ситуація на Кіпрі нині є абсолютно хаотичною - з одного боку, партнери країни у єврозоні чинять досить жорсткий тиск, а з іншого боку, Росія також відмовляє в екстреній допомозі.

Кореспондент ВВС також зауважує, що тиск, що чиниться нині на країну - члена єврозони, є безпрецедентним за останні роки.

Країни-партнери у єврозоні вважають, що Кіпр має докорінно змінити свою банківську систему, яка досі надто залежала від іноземних вкладників, гроші яких мають залишити кіпрську банківську систему у той чи інший спосіб.

Перед початком обговорення законопроектів, що мають вказати, яким чином Кіпр має подолати банківську кризу, уряд закликав парламентарів "ухвалити серйозні рішення", що дозволять відвернути фінансову катастрофу.

"Ми всі маємо усвідомити ступінь своєї відповідальності", - заявив речник уряду Христос Стиліанідес у телевізійному зверненні.

Допоки триває банківська криза, кіпрські бізнесмени і працівники торгівлі відмовляються приймати картки і чеки та змушують клієнтів розраховуватися виключно готівкою.

"Ми також перебуваємо під тиском від наших постачальників, які вимагають лише готівку", - каже менеджер ресторану у центрі Нікосії Демос Строутос.

Джерело: ВВС Україна