Фото надане рекламодавцем
Впровадження технології Нoltec на ЮУАЕС
Южно-Українській АЕС в черговий раз випала доля бути в авангарді. І знову в аспекті ядерного палива. Цього разу – відпрацьованого. Його першу партію відправлять до спорудженого в Україні Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) саме з ЮУАЕС. Станеться це навесні 2022 року. Про деталі фахівці не розповідають, адже будь-яка інформація щодо переміщення ядерного палива належить до категорії, що не розголошується. Та все ж багатьох тема цікавить, а НАЕК «Енергоатом» дотримується політики відкритості і поінформованості. На наші запитання відповів заступник головного інженера ЮУАЕС з ядерної та радіаційної безпеки Олексій Арванінов.
Олексію Леонідовичу, яка схема поводження з відпрацьованим ядерним паливом сьогодні, адже Україна перестала вивозити його до Росії?
Так, останнім часом відпрацьоване ядерне паливо до Російської Федерації не вивозиться. Востаннє з ЮУАЕС ми здійснили відвантаження у 2020 році. З наступного року три українські атомні електростанції – Хмельницька, Рівненська та Южно-Українська доправлятимуть відпрацьоване паливо вже до Централізованого сховища, побудованого у Чорнобильській зоні відчуження. Перша поставка на ЦСВЯП буде здійснена саме з нашого енергоблока №3 то ж в черговий раз ЮУАЕС буде першою у здійсненні стратегічних планів компанії та держави.
На ЦСВЯП застосовується принцип «сухого» зберігання. Чи потребувала ця технологія адаптації обладнання енергоблоків для відвантаження палива?
Попередня технологія передбачала перевезення відпрацьованого палива на гірничо-хімічний комбінат до РФ, де паливні збірки мають перебувати визначений час у сховищах так званого «мокрого» зберігання.
Технологія Нoltec International, за якою збудоване ЦСВЯП в Україні, передбачає «сухий» тип зберігання. Паливні збірки після декількох років перебування у басейні витримки завантажать у спеціальний багатоцільовий контейнер (БЦК), у якому вони залишаться на передбачений проєктом термін. БЦК помістять у інші контейнери – для транспортування і майбутнього зберігання. Їх декілька - HI-TRAC, HI-STAR, HI-STORM. У кожного – своє призначення, але спільне завдання – організація безпечного поводження з відпрацьованим ядерним паливом. Щонайменше, упродовж 100 років.
Впровадження технології Нoltec на ЮУАЕС, звісно, вимагало виконання низки заходів: модернізації систем і конструкцій на енергоблоках, модифікації технологічних схем для сумісності обладнання. На енергоблоці №3 ці роботи виконано на 90%. Залишилось провести комплексні випробування і отримати дозвіл Держатомрегулювання на вивезення ядерного палива з використанням технології Нoltec.
На ЮУАЕС експлуатується паливо двох виробників – ТВЕЛ та Westinghouse, чи передбачає технологія Нoltec взаємодію з паливними збірками різного виробництва?
Це є ще однією суттєвою перевагою технології Нoltec для Южно-Української АЕС. Наразі два енергоблоки працюють на паливі Westinghouse – другий і третій. А розпочався процес диверсифікації ядерного палива для АЕС України ще 2005 року, коли в активну зону енергоблока №3 було завантажено шість дослідних паливних збірок компанії Westinghouse. То ж незабаром перед нами постало б питання зберігання відпрацьованого палива. Попередня технологія була передбачена лише для російських паливних збірок. А технологія Нoltec дозволяє працювати з «касетами» обох виробників.
Якщо зважати на економічний аспект, чи вигідно Україні зберігати відпрацьоване ядерне паливо?
Процитую очільника Енергоатому Петра Котіна: «Відмова вивозити на тимчасове зберігання і переробку до РФ паливо українських АЕС дає змогу заощадити до $200 млн на рік».
Моя особиста позиція – наразі принцип «відкладеного рішення» для України найбільш раціональний. Відпрацьоване паливо – це колосальний ресурс, який може бути використаний у майбутньому. Крім того, це зміцнення незалежності нашої держави в питаннях атомної енергетики як в політичному, так і в економічному сенсі.
Олена Резник