У той час як галас, пов'язана з банківською кризою, ущухає, ми починаємо усе більше розуміти, що наша увага була відвернена від важливішої теми. Інвестори знову оцінюють нефінансовий корпоративний світ. Картина виглядає безсторонньою, пише Fіnancіal Tіmes.
Найбільш незначною ознакою нещастя можна назвати індекс Baltіc Dry, що показує фрахтову ставку для перевезення великої партії вантажу. У цьому місяці він зменшився вдвічі й упав на 90 % щодо свого піку в травні.
Це якоюсь мірою пов'язане зі зменшенням попиту на залізну руду тощо.
Попит на каву більше стійкий. Проте, ціна, отримана виробниками в Індонезії, за два місяці впала на сорок відсотків.
Головною причиною є те, що відправники не можуть узяти комерційний кредит. Ця процедура, при якій експортери одержують гарантію оплати від банку, за винагороду, поки не оплатить кінцевий споживач.
Система експортних кредитів стосується як до залізної руди, так і до кави. Якби її не було, торгівля б зупинилася.
Необхідно нагадати, що більшість великих світових банків зараз частково належать урядам своїх держав.
Їхнім першим пріоритетом є повернути гроші платників податків. Вони також зацікавлені в стимулюванні кредитування вітчизняного бізнесу.
Як наголошує Іан Харнет з Absolute Strategy Research, вся модель світової індустрії за останні двадцять років трималася на умові дешевого вигідного кредиту. Якби цього не було, що трапилося б з аутсорсингом?
Минулого тижня Асоціація управляючих корпоративними фінансами у Великобританії заявила: "Цілком можливо, що ми станемо свідками краху платоспроможних, але неліквідних компаній".
Дохід від європейських нефінансових облігацій, згідно Cіtіgroup, зараз вище, ніж від кошика європейських державних облігацій. Це безпрецедентно.
Для всього європейського ринку, включаючи й фінансові ринки, Мірил Лінч наголошує, що найвищий дохід з 1975 року. З огляду на ці фактори, ринку варто очікувати стрімкого скорочення дивідендів.
Мірил підрахував, що за останні три рецесії дивіденди були, у середньому, скорочені на 8 %, а падіння в заробітках становило 35-40 %. Банківські дивіденди впали тільки на 7 %.
Тепер з метою порятунку банків від банкрутства деякі великі банки можуть не виплачувати дивіденди роками.
Керівники фондів, можливо, зважують той факт, що похідні ринки призначають ціни з імовірністю дефолту: 90 % для Пакистану, 80 % для України й так далі.
Те, що нестабільна Пакистанська держава ризикує стати жертвою дефолту, не обнадіює. Як і той факт, що Китай минулого тижня виступив гарантом виплати закордонного боргу Пакистаном.
Угорщина й Україна минулого тижня стали в чергу за допомогою від Європейського центрального банку й Міжнародного валютного фонду. Турбує той факт, що ці країни досить недавно стали прихильниками капіталізму. Свідченням цього є суїцидальна тенденція угорців фінансувати закладні у твердій валюті, такій як швейцарський франк.
Світова економіка, що розвилася після розпаду Радянського Союзу, тримається на кредитуванні, як на корпоративному, так і на державному рівні. У найгіршому випадку, вона ризикує потерпіти крах.
Остання нерадісна думка стосовно ринку акцій від Іана Харнета. Досвід підказує, що в таких кризах, програми з порятунку банків починають мати місце незадовго до того, як світовий ринок опускається на саме дно.
Оригінал статті можна прочитати за посиланням The view isn't pretty as the banking crisis dust settles.