Новина, яка з'явилася в кінці вересня про те, що Україна почала імпортувати електроенергію з Росії, підбурила всю громадськість, або як мінімум людей не віддалених від вітчизняної енергетичної галузі.
Акції українських енергогенеруючих компаній вже місяць катастрофічно падають на ПФТС.
Західенерго за тиждень втратила 0,56% вартості. Але за останні дні торгів її вартість почала зростати. Тільки за четвер вона зросла на 8,42%. Як повідомили Корреспондент.net у компанії FIMA, Західенерго - єдина генеруюча компаній в Україні, потужності якої інтегровані в європейську енергосистему, що дає їй неабиякі переваги серед інших енергогенеруючих компаній. А особливо в умовах зниження енергоспоживання вітчизняними промисловими підприємствами.
Центренерго за підсумками тижня зросла на 38,16%. Тільки в четвер акції компанії подорожчали на 28,05%. Хоча, за підсумками місяця компанія все ще тримає негатив. Її акції за підсумками жовтня подешевшали на 36,36%.
Компанія Дніпроенерго також зростала. За цей тиждень її акції подорожчали на 12,50%. Хоча, за підсумками місяця негатив становить 59,09%.
Акції компанії Київенерго на цьому тижні не торгувалися. Але за підсумками місяця її падіння становило 21,05%.
"Позитивна динаміка котирувань українських акцій на цьому тижні також зумовлена очікуваннями стабілізації фінансової системи після отримання кредиту обсягом $ 16,5 млрд від Міжнародного Валютного Фонду (МВФ), а також традиційним проведенням рейтингових угод в кінці місяця. Така стабілізація в средній перспективі може сприяти поверненню іноземних інвесторів на вітчизняний фондовий ринок ", - вважає начальник торгового відділу" Фондової Компанії Автоальянс-інвест Анатолій Шевчук.
У той же час, на його думку, говорити про зміну тренда рано. Ринок продовжує відчувати дефіцит ліквідності, незважаючи на те, що в четвер НБУ продав на міжбанку понад $ 500 млн. "Майбутні вибори навряд чи будуть сприяти налагодженню економічного життя в країні." Період "безвладдя" підвищить ризики для фінансової системи України, так як на НБУ ляже тягар додаткової відповідальності за раціональне використання кредиту від МВФ ", - вважає Шевчук.
"Брак власної електроенергії пояснювався позаплановими ремонтами на Хмельницькій АЕС і відсутністю запасів вугілля на вітчизняних ТЕС", - зазначають у компанії FIMA.
Зараз, ситуація виглядає зовсім іншим чином. Несприятлива ситуація на фінансовому ринку України поширилася на реальний сектор економіки. Про це свідчать заяви керівників, стратегічних промислових підприємств, про скорочення, а в гіршому випадку про зупинках виробництва. Що відповідно призвело до зменшення споживання енергії промисловими підприємствами. На складах ТЕС на поточну дату накопичено близько 3,5 млн. тонн вугілля, що в свою чергу дозволить збільшити до колишнього обсягу експорт електроенергії у Польщі і відмовитися від імпорту з Росії.
Те, що стосується ситуації з вугіллям, то енергетичне вугілля становить 85-88% собівартості електроенергії, що виробляється на теплоелектростанціях. Тому зростання ціни на енергетичне вугілля знижує рентабельність енергетичного сектора.
Що стосується акцій енерго-емітентів, що котируються на українській фондовій біржі ПФТС, то, швидше за все, тенденцію руху ціни акцій буде визначати більшою мірою розвиток економічної кризи в країні та ситуація на політичній арені. Зокрема розглянутий Верховною радою законопроект про першочергові антикризові заходи. У разі його затвердження Україна зможе отримати обіцяну МВФ позику в $ 16,5 млрд, необхідну для врегулювання в країні економічної кризи.
Зрозуміло, що збільшення кризи негативним чином вплине на стан енергетичної галузі нашої країни. Зокрема, найбільші проблеми пов’язані з гнітючим станом вітчизняних шахт, які потребують термінової реанімації. Дотації держави, збільшені за останні роки, так і не зуміли підняти згасаючу галузь, в зв'язку з неефективним використанням коштів.
Не в кращій ситуації і стан українських ТЕС, де обладнання знаходиться на стадії зносу. Реформа енергоринку, про яку говорять уже не один день, і від якої безпосередньо залежить приплив інвестицій в галузь, повинна стартувати в наступному році. При тому, що знос обладнання енергогенеруючих компаній продовжував зростати, реформа енергоринку неодноразово відкладалася.