Чому це важливо? Тому що інакше бізнес не зможе надалі працювати та залучати інвестиції.
Журнал Корреспондент підготував Рейтинг сталого розвитку, читайте чому це важливо для компаній.
Рейтинг вийшов в №10 журналу Корреспондент
Дуже скоро на найщедріші ринки просто перестануть пускати тих, хто не скорочує викиди в природу, хто готовий давати хабарі за "рішалово питань" (не плутати з вирішеннями), хто не дбає про місцевих жителів у місцях ведення бізнесу, і багато всього іншого. Все це об’єднано в цілі сталого розвитку, які сформульовані ООН (див. нижче), і разом називається ESG. Загалом, ласкаво просимо до нової нормальності. І – так, готуватися до всього цього маємо прямо зараз. А точніше, почати треба було вчора. Наш рейтинг — про тих, хто вже готується.
Зазначимо: звичайні наймані працівники дуже скоро відчують і зрозуміють: у компаній, які працюють над напрямками ESG, вища зарплата і кращі перспективи встояти в скрутні часи.
Ця нова нормальність поки що впритул торкнулася тільки того бізнесу, який працює на глобальних ринках та залучає капітали ззовні. А через зовсім небагато років кожен бізнес повинен буде всі ці напрямки ESG і цілі сталого розвитку розглядати як перепустку на будь-який ринок, у тому числі й на вітчизняний. І щоб бути готовими тоді, треба починати готуватися зараз.
Звідки взялися букви ESG
На перший погляд, дивно, що бізнес підтримав ініціативи з приводу сталого розвитку — це ж зайві витрати та додатковий клопіт. Але якщо розглядати ситуацію в перспективі, то виявиться, що в довгостроковому плані це дуже вигідно та цікаво саме бізнесу. Бо чим нижча корупція, тим менші витрати й втрати, тим легше залучати інвестиції, тим акціонерам зрозуміліше, що і як відбувається з їхніми капіталами.
Бізнес усе одно так чи так змушений дбати про людський капітал. Далекоглядному бізнесу цікаво, щоб люди не хворіли, щоб могли ефективно працювати й активно споживати те, що бізнес виробляє. Звідси зацікавленість у якісній освіті, в ефективній охороні здоров’я, в популярності здорового способу життя (включаючи масовий спорт). Цю свою зацікавленість зовсім не приховують керівники багатьох компаній в інтерв’ю, які вони давали для журналу Корреспондент і для нашого сайту.
А що ж до боротьби проти зміни клімату та інші екологічні віяння? По-перше, це вигідно з точки зору збереження та примноження людського капіталу. По-друге, ці тренди допомагають розвиненим країнам захищати свої ринки від конкурентів із країн, що розвиваються.
Усі пам’ятають про те, як стрімке посилення вимог до чистоти вихлопів автівок допомагало витісняти тих чи тих автовиробників із ринку. Тепер наступний етап — гоніння на дизельні авто та стимулювання електромобілів, бодай навіть державним коштом. Так, в Україні подібного ще нема. Але воно є в ЄС. І не так і довго залишилося чекати, коли з’явиться й у нас. Це теж буква Е — тобто пакет цілей, пов’язаних зі станом навколишнього середовища.
Рано чи пізно компанії, які активно впроваджують принципи, що є в рамках ESG (Environmental — турбота про навколишнє середовище, Social — соціальні проекти, Governance — забезпечення прозорості управління), отримують сильні конкурентні переваги порівняно з тими, хто з цим запізниться.
Сам по собі тренд ESG стартував мінімум років 10 назад. Зараз він став на кшталт перепустки до вищої ліги, де доступні довгі й дешеві інвестиційні гроші, де відкриті двері на найцікавіші ринки збуту, а топ-чиновники посміхаються так, ніби до них завітала рідна тітка з гостинцями.
Усе вже оформлено
Популярність стратегій сталого розвитку росла настільки стрімко, що у вересні 2015 року всі 193 країни-члени Організації Об’єднаних Націй прийняли план досягнення загального кращого майбутнього. Наступні 15 років, згідно з цим Договором, спільні зусилля спрямовуватимуться на подолання крайньої бідності, боротьбу з нерівністю й несправедливістю та захист нашої планети. У центрі "Порядку денного 2030", розробленого ООН, 17 цілей сталого розвитку (ЦСР — див. поруч інфографіку).
У Глобальному договорі ООН об’єднано зусилля стійких компаній, які вже працюють у стратегіях ESG. Навколо Глобального договору ООН швидко формується комунікаційний майданчик, який допомагає тиражувати успішні ESG-практики. Ну і нема чого приховувати — допомагає позиціювати себе як лідерів, якими стійкі компанії, звичайно ж, є.
Ми в партнерстві з командою Global Compact Network Ukraine провели рейтинг для таких компаній — аби допомогти в тиражуванні кращих вітчизняних корпоративних політик і практик у сфері впровадження ESG.
Хто взяв участь в рейтингу, і як ми рахували
Ми звернулися до дуже широкого кола українських бізнесів, які є провідними у своїх секторах економіки. Погодилися відповісти на наші запитання далеко не всі. А серед тих, хто відповів, було чимало таких, хто не зміг розкрити певні цифри. Зараз ми ставимося до цього з розумінням. По-перше, у вітчизняних умовах надмірна відкритість не завжди корисна навіть доброчеснішій справі. По-друге, у компаній, які є дочірніми структурами міжнародних корпорацій, діяльність щодо розкриття інформації дуже й дуже жорстко регламентується. Ну і по-третє, є внутрішні політики компаній, які обмежують розкриття інформації.
У кінцевому підсумку ми отримали відповіді від 39 компаній, які наведені в рейтингу сталого розвитку.
При складанні рейтингу були вивчені та враховані:
-
антикорупційні політики та практики компаній (враховано з питомою вагою 0,18);
-
система навчання антикорупційним процедурам і практикам (враховано з питомою вагою 0,08 — ми вважаємо, що якщо не вчать, то й не застосовують);
-
ситуація з гендерним балансом у вищих органах управління (враховано з питомою вагою 0,12, тому що гендерний склад топ-команди краще за будь-які слова ілюструє ситуацію в цій сфері);
-
середній рівень зарплат без урахування топ-складу (враховано з питомою вагою 0,2, бо ми вважаємо, що високі зарплати — це один із ключових напрямків соціальної відповідальності компанії та її внесок у добробут місця ведення бізнесу, адже податок з прибутку ми платимо до місцевого бюджету);
-
набір ключових соціальних програм та обсяги їх фінансування (обидва показники враховані з питомою вагою 0,06; комусь це здасться невеликими числами, однак нагадаємо, що опосередкований, проте дуже вагомий внесок у соціальну сферу вносить сплачена співробітникам зарплата);
-
обсяги фінансування енергомодернізації та динаміка скорочення вуглецевого сліду (враховано з питомою вагою 0,16 і 0,14 відповідно).
Таким чином, вийде, що на блок найбільш важливих для українських бізнесів напрямків, зібраних під літерою G (управління), припадає трохи більше третини впливу на підсумковий рейтинг. На блок напрямків, що об’єднані під літерою S (соціальна сфера), — рівно третина. А на блок, пов’язаний з охороною навколишнього середовища (буква Е), — трохи менше третини впливу. Справедливо? Напевно, так.
Чому ми не вибрали всі 17 цілей сталого розвитку, а обмежилися тим набором критеріїв, що перераховані вище? Все дуже просто: у нашої команди понад півтора десятка років досвіду створення різноманітних рейтингів, результати яких згодом підтверджувалися реальним ходом подій. І ми дуже ретельно відбирали найважливіші критерії, які найбільш повно відображають вітчизняні реалії. Так і вийшли ті, що перелічені.
Ми, звичайно ж, проведемо обговорення результатів рейтингу з його учасниками та експертами — в середині червня, щоб поліпшити його методику і зробити результати наступного рейтингу більш точними, а також більш адекватними українським умовам.
Перші враження
Після завершення роботи над рейтингом у нас навіть склався свого роду портрет ідеальної вітчизняної компанії, яка дотримується принципів ESG. Але, мабуть, ми напишемо про це пізніше, разом із підсумками нашого обговорення результатів рейтингу. А поки саме про враження.
Українські компанії тим краще реалізують системні антикорупційні практики, чим вони ближче до глобального ринку. Це очевидно, інакше можна наразитися на відмову в партнерстві (в кращому випадку), ба навіть на судовий вирок. Але, зрозуміло, що ліки проти хвороби не повинні бути страшніші за саму хворобу. Зараз, за нашими відчуттями, з цим не все гаразд: трапляються випадки, коли формальне дотримання громіздких правил ускладнює ведення бізнесу, але не надто рятує від тієї ж корупції.
Гендерний склад топ-команд дуже залежить від галузі бізнесу: зазвичай мало леді-управлінців в енергетиці, більше в фінансах і фармацевтиці, наприклад. Рівніший у цьому сенсі ландшафт у компаніях, які є "дочками" міжнародних корпорацій, і це зрозуміло. Або в тих, які активно залучають капітали з-за кордону.
Ситуація з екологічними проєктами дуже цікава й неоднозначна. Перше: вже фінансують та інвестують, уже бачать у цьому не тільки опосередковану, а й пряму вигоду. Друге: компанії ще не дуже активні в оцінках результатів своїх зусиль. Але це скоро зміниться: акціонери зажадають більш чітких розрахунків виграшів від інвестицій у скорочення того ж вуглецевого сліду. Тому що "Зелена угода" (Green Deal) ЄС вимагає точної та підтвердженої інформації про викиди — аби не переплачувати. Ну і зростання екологічних податків вимагає точнішого обліку викидів.
Соціальні проєкти компаній далеко не завжди виглядають настільки ж привабливо, як вони насправді є. Найчастіше бачимо, що круті проєкти з сильним фінансуванням і системно реалізовані не малюються для суспільства настільки ж вражаючими, якими вони виглядають для експертів.
Ми й тут бачимо: оцінка результатів, "упаковка" проєкту слабкіші, ніж він є насправді. З цим точно треба щось робити. І щоб суспільство мало змогу оцінити тих, хто того вартий. І щоб в акціонерів швидше формувався смак до правильного соціального та екологічного інвестування. В тому числі в акціонерів і керівників компаній, які лишень придивляються до ESG-стратегій та ESG-практик. Зрештою, все це — рейтинг сталого розвитку — ми започаткували заради того, щоб кращі стратегії та практики легше було відтворювати тим, хто в цьому зацікавлений.