Фото: DW
Конрад Брейер працює в центрі допомоги гомосексуалам Мюнхена
До Києва прибула група активістів і соціальних співробітників з Мюнхена, аби підтримати українських геїв і лесбійок і тих людей, які відстоюють права меншин. Чому виникла така необхідність?
Серед інших до української столиці приїхав представник мюнхенської групи допомоги Київ-Мюнхен Конрад Брейер. Він також працює в організації Комунікаційний і культурний центр гомосексуалів Мюнхена (Schwules Kommunikations- und Kulturzentrum München). У цьому центрі допомагають всім гомосексуалам, які цього потребують – зокрема, допомагають геям-мігрантам, гомосексуальним батькам, організовують групи самодопомоги, як-от для тих, в кого проблеми з алкоголем. Крім того, опікуються профілактикою ВІЛ-СНІДу, навіть проводять мовні курси, літетарурні зустрічі. У Києві у Конрада Брейера буде багато зустрічей – від організацій секс-меншин і правозахисників до міжнародних організацій і дипломатичних установ. У розмові з кореспонденткою Deutsche Welle Конрад Брейер пояснив, чому виникла необхідність підтримати українські організації секс-меншин.
- Чому Ви вирішили приїхати до Києва?
- Приїхав, бо ми хочемо співпрацювати зі спільнотами геїв і лесбійок у Києві і по всій Україні, потрібно познайомитись і бути на зв’язку з лідерами і лідерками у цих групах. Ідея співробітництва між київськими і мюнхенськими ініціативами виникла у травні цього року, коли представники Мюнхена, як-от депутатка міської ради Мюнхена від Партії зелених Лідія Дитрих, психолог Культурно-інформаційного центру для геїв у Мюнхені Суб Саша Хюбнер, а ще представник парламентської групи Партії зелених Фолькер Бек у форматі офіційної делегації від міської ради Мюнхена приїхали, аби відвідати КиївПрайд (вуличну акцію на захист прав секс-меншин, що не відбулася – DW). Так вони опинились в досить гомофобній атмосфері, тому вирішили посилити співпрацю між містами і громадами у цій сфері. Все ж наші міста-побратими. У нас, у Мюнхені, у 1980-х роках були проблеми з ворожістю до сексуальних меншин подібні до тих, що зараз мають кияни. Є дещо спільне, все ж Баварія – теж консервативний регіон. Утім, Мюнхену вдається бути демократичним.
- Чи варто проводити вуличні акції, гей-паради у гомофобній атмосфері, чи це безпечно?
- Це абсолютно точно – необхідно. І йдеться не про безпеку, якщо прийдуть багато людей, які хочуть підтримати, і виступають проти ненависті – захід буде безпечним. Цієї весни акція буде влаштована орг-комітетом КиївПрайду краще, ніж минулого року, коли довелось відмовитись від ходи. Наскільки мені відомо, цієї весни акція пройде за підтримки правозахисного руху Amnesty International. Теж хотів би відвідати акцію, й інші заходи в рамках КиївПрайду. До речі, щороку у Мюнхені проходять гей-паради, називаємо їх Днями Christopher Street, це завжди «політичні вечірки». Адже це не лише політичні демонстрації, а й час для гарного настрою, святкування. Цього року навіть було гасло Глобальні права для Східної Європи, так ми демонстрували солідарність, з тими, хто відстоює права людини для всіх у цих країнах. У Мюнхені були члени оргкомітету КиївПрайду, вони навіть йшли попереду, а саме Олена Семенова з організації Нова хвиля для кращого майбутнього та Тарас Карасійчук і Станіслав Міщенко з Гей-Альянсу.
- Як ви ставитесь до українського закону, що забороняє пропаганду гомосексуалізму, і який ухвалили у першому читанні у парламенті? ( законопроект №8711)
- Ми глибоко занепокоєні щодо цього документу й навіть бургомістр Мюнхена, який відповідає за міжнародну співпрацю міста, сказав, що це й у нього викликає занепокоєння. Адже таким чином є питання щодо всієї співпраці, що є між Мюнхеном і Києвом, навіть на високому рівні. Ми протестуємо і солідарні з протестами проти цього гомофобного законопроекту. Цей закон, очевидно, не для захисту прав дітей, а просто під цим «прикриттям» хочуть заборонити вільно висловлюватись, такі ідеї суперечать свободі слова і свободі мирних зібрань. Такий дивний документ суперечить всім правозахисним зобов’язаннням України, та й власній Конституції.
- Скоро у Києві – кінофестиваль Молодість, де існує програма фільмів на гей-лесбійські теми Сонячний зайчик. Покажуть і фільм-срібний призер Берлінале Не гаси світло!, зокрема, й німецьку стрічку Невимовна молодість. Чи ви їх бачили, і як вважаєте, чи може кіно зробити людей більш толерантними?
- Звісно, такі фільми допомагають взаєморозумінню! Тому що зазвичай люди, які відкриті для знань, інформації, побачать головних героїв сюжетів, побачать їх проблеми. Також глядачі ідентифікують себе з головними героями, отже, так вони напевне зрозуміють, що геї і лесбійки, такі ж люди, як і всі інші. Згадані картини не бачив, було би цікаво. Мій улюблений фільм на ці теми – сербський Парад, дуже рекомендую переглянути (фільм брав участь в Одеському міжнародному кінофестивалі цього літа – DW). Він і веселий, і щирий, інформативний. Упевнений, хороше кіно може змінити людей, додати їм людяності.
Джерело: Українська служба DW