У вступі України до Митного союзу нині, схоже, не зацікавлене ані керівництво країни, ані українські олігархи. Черговий обмін люб'язностями міністрами закордонних справ України та Росії не змінив ситуацію.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ України та Росії в Чернівцях 13-14 січня Леонід Кожара та Сергій Лавров обмінялися люб'язностями. Жодних ознак поступу з наближення України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану експерти, однак, не помітили. Політологи пояснюють таку пасивність тим, що у вступі до Митного союзу нині не зацікавлене ані керівництво держави, ані провідні промислово-фінансові групи.
Так, більшість опитаних DW експертів вважають, що ще в грудні минулого року Янукович був готовий повести Україну до Митного союзу. Але його візит до Москви з досі достеменно невідомих причин був скасований в останню мить. Київський професор політології Олексій Гарань упевнений, що Віктор Янукович розуміє, наскільки може звузитися його особиста влада в разі інтеграції України на схід. "Одразу після вступу України до Митного союзу Янукович фактично перетвориться на підлеглого Володимира Путіна. Наразі президент сам себе загнав у глухий кут, бо через переслідування опозиції він втратив підтримку лідерів Євросоюзу, а впоратися з внутрішніми економічними проблемами його адміністрація виявилася неспроможною", – вважає експерт.
Росія знову дістає пряник?
Тим часом Москва стала подавати сигнали про пом'якшення своїх вимог негайного вступу України до Митного союзу. Зокрема, за підсумками зустрічі з Леонідом Кожарою в Чернівцях, Сергій Лавров заявив про "відсутність протиріч між прагненням України і Росії до зміцнення зв'язків з Європою і посиленням взаємодії на просторі СНД". У відповідь на заяву Лаврова, його український колега Леонід Кожара також не виключив створення спільного ринку України, Росії та ЄС.
Заступник гендиректора Центру Разумкова, у минулому заступник міністра закордонних справ України Валерій Чалий, утім, вважає це нереалістичною ідеєю. "Переговори між ЄС і Росією про запровадження чотирьох свобод (вільний рух людей, капіталів, товарів і послуг) сьогодні загальмувалися, а без спільних цивілізаційних підходів, без загальних внутрішніх правил створення такого простору я вважаю це нереалістичною ідеєю", – сказав DW Валерій Чалий.
Запевненням міністрів не вірить і Володимир Ар'єв, член Комітету Верховної Ради у закордонних справах. Назвавши його заяву "словами, за якими нічого не стоїть", депутат в інтерв'ю DW нагадав, що принципи формування Митного і Європейського Союзів суперечать один одному. Російська модель економіки, на думку Ар'єва, є "яскраво вираженою сировинною економікою і ніколи не стане схожою на європейську", тоді як в української економіки такий шанс є.
Примарні вигоди
Олексій Гарань вважає, що входження України в Митний союз лише на перший погляд вигідне українським олігархам, для підприємств яких буцімто мали б відкритися безмежні східні ринки. Але в стратегічному плані їм доведеться конкурувати з далеко могутнішими російськими державними монополіями, зазначає експерт. "До того ж Росія вже має 57 відсотків голосів у Митному союзі. А в разі вступу туди України Росія, Білорусь і Казахстан все одно матимуть більшість голосів і зможуть нав'язувати Києву вигідні їм рішення", – застеріг Гарань.
Та й російські підприємства, схоже, не зовсім зацікавлені у вступі України до Митного союзу. Київський політолог Віктор Небоженко в інтерв'ю DW заявив, що навіть вважає Газпром головним супротивником вступу. Експерт нагадав, що російський монополіст домігся "встановлення достатнього контролю" над Нафтогазом України, Національним банком України (новий голова Нацбанку є сином керівника одного з департаментів "Газпрому"), а також над посередницькою РосУкрЕнерго. "Якщо Україна вступить до Митного союзу, Газпром миттєво втратить свої надприбутки і від тіньового, і від офіційного продажу газу за найвищими у світі цінами як самій Україні, так і через Україну іншим споживачам", - упевнений Небоженко.
Джерело: Українська служба DW