Фото: AP
Вона була головною посередницею на переговорах про угоду вільної торгівлі з ЄС, потім литовським послом у США
Премія Карла Великого вважається "Оскаром" у політиці. Її присуджують справді видатним європейцям. 9 травня в Ахені цю почесну відзнаку вручають президентці Литви Далі Грибаускайте.
Розправлені плечі. Погляд уперед. Сконцентрована. Так виглядає Даля Грибаускайте, президентка Литви. "Мій характер сформувався в боротьбі за виживання", - розповідає 57-річна жінка. За словами Грибаускайте, вона походить з небагатої родини, у неї ніколи не було когось, хто міг би підтримати чи допомогти. "Можливо, тому я здаюся такою суворою", - каже Даля Грибаускайте. Вона обіймає президентську посаду з 2009 року, це перша жінка-глава держави в Литві. ЗМІ часто називають її "залізною леді", нагадуючи про її приклад - прем'єр-міністра Великобританії Маргарет Тетчер.
Свою кар'єру Грибаускайте будувала теж "залізно": після оголошення незалежності Литви 1990 року вона спершу була керівницею відділу в міністерстві зовнішньої торгівлі, згодом - у міністерстві закордонних справ. Вона була головною посередницею на переговорах про угоду вільної торгівлі з ЄС, потім литовським послом у США, міністром фінансів Литви і зрештою 2004 року була висунута на посаду єврокомісара з питань фінансів і бюджету. "Я вважаю, що будь-який успіх залежить не лише від таланту, а обов'язково ґрунтується на тяжкій праці та дисципліні. Так працюю я сама і цього теж очікую від інших", - каже вона.
Вона ненавидить балаканину
"Вона охоче презентує себе як сильну особистість, котра не любить довгих розмов з відсутністю результатів", - зазначає Рамунас Вілпісаускас, директор Інституту політичних наук Вільнюського університету. Безрезультатна балаканина для неї виняток, прагматизм - правило.
Президент володіє бойовим мистецтвом карате, має чорний пояс. Її витривалість, дисципліна, сила та честолюбство - особливості, які вона використовує в спорті, - допомагають і в політичних справах. А тепер вона отримала і визнання своїх політичних досягнень - німецьку премію Карла Великого, яку ще називають політичним "Оскаром". Грибаускайте - "одна з найвизначніших особистостей балтійського регіону", а винагорода - "визнання її визначних заслуг у справі поглиблення інтеграції Європейського Союзу та подолання актуальної кризи", - йдеться в обґрунтуванні ради директорів премії Карла Великого. Нагороду литовському політику вручають сьогодні, 9 травня, в Ахені.
Вона любить свою країну
Коли по Литві 2008 року болісно вдарила економічна криза, Грибаускайте пішла зі своєї посади єврокомісара й висунула свою кандидатуру в президенти Литви. "Власне, я ніколи не хотіла бути президентом. Я пішла на це, бо я бачила Литву в кризі і хотіла допомогти уряду вирішити цю проблему", - так вона пояснює своє тодішнє рішення. Згодом їй вдалося стабілізувати країну. На відміну від кризових держав на півдні Європи, вона відмовилася від фінансової допомоги Міжнародного валютного фонду. "Якщо є політична воля і політична відповідальність, то не потрібна жодна допомога", - сказала Грибаускайте у розмові з DW. За її словами, Литві вдалося впоратися з кризою без диктатури ззовні.
Натомість критики Грибаускайте говорять про "диктатуру зсередини". Державні видатки було скорочено на 30 відсотків, зарплати в державному секторі на 20 відсотків, а пенсії - на 11 відсотків. Це все призвело до виїзду зневірених і квалфікованих громадян. З часу незалежності Литва втратила півмільйона мешканців, тобто майже п'яту частину громадян."Це, мабуть, ціна інтеграції у більший економічний простір. Але для маленької країни, звісно, це дуже-дуже погана новина", - визнає Грибаускайте.
Якщо прислухатися до думок перехожих на вулицях Вільнюса, то можна почути, що Грибаускайте дуже авторитарна, самозакохана та відстоює лише власні інтереси. Хоча вона й лідирує у політичних рейтингах, але з часів кризи її результати дещо погіршилися. І не вщухають чутки про те, що вона лесбійка чи працювала на КДБ. Адже литовська президентка здобувала освіту в Росії за радянських часів і докторську дисертацію теж захищала в Москві. Сама Грибаускайте всі чутки заперечує.
Ще в часи роботи єврокомісаром вона вважалася людиною, котра за словом в кишеню не полізе, але нині політик мусить добре обмірковувати те, що каже. Після парламентських виборів восени 2012 року Грибаускайте оголосила, що особисто перевірить знання англійської в нових міністрів. Преса одразу ж причепилася до цих слів. "Було б логічно, якби кандидат після тесту з англійської також подавав довідку про своє фізичне та психічне здоров'я", - іронізувала ліберальна газета "Lietuvos rytas". Грибаускайте не відреагувала на сарказм. "До влади прийшли нові політичні сили, котрі переважно не мають досвіду в урядуванні, зовнішній політиці чи ще десь. Я вимагала, щоб вони показали професійність, знання справи та іноземних мов. Зрештою, в липні ми переберемо на себе головування в Європейському Союзі. Це дуже непрофесійно - їхати в Брюссель, не володіючи жодною робочою мовою".
Стара нова президентка?
Головування в ЄС - щось на кшталт дитини Грибаускайте. "Передусім минулого року вона дуже переймалася зовнішньою політикою. Взяти, наприклад, її поїздку в Україну. Вона використовує майбутнє головування в ЄС, щоб стати помітнішою в ЄС, а також у самій Литві", - вважає політолог Рамунас Вілпісаускас.
2014 року мають відбутися нові президентські вибори у Литві, а ще через півроку обиратимуть нового президента Ради ЄС, наступника Германа ван Ромпея. "Чи висувати свою кандидатуру на другий президентський термін у Литві, я вирішуватиму наступної весни. Цього року я зосереджуся на головуванні в ЄС", - з серйозним виразом обличчя заявила Грибаускайте. А після цього додала з посмішкою: "Побачимо, як ми впораємося з цим".
Джерело: Українська служба DW