DW: Чи знайшли в Росії "іноземних агентів"?

Правозахисники в Росії оцінюють річницю дії нової редакції закону про неприбуткові організації. Прокуратура досі шукає "іноземних агентів".

13 липня виповнився рік з моменту ухвалення російською Держдумою змін до закону про некомерційні організації (НКО). Після цього його стали часто називати законом "про іноземних агентів", оскільки внесені зміни зобов'язують НКО, які займаються політичною діяльністю та фінансуються з-за кордону, реєструватись у цьому статусі. Оцінюючи рік, що минув, правозахисники відзначають, що головний удар поки що прийшовся по іміджу НКО.

Синонім слова "шпигун"

Як заявив в інтерв'ю DW один з керівників Асоціації неприбуткових організацій на захист прав виборців Голос Григорій Мелконьянц, більшість громадян тепер сприймають НКО саме як "іноземних агентів", що у Росії звучить як синонім слову "шпигун".

Саму асоціацію Голос можна вважати першою жертвою нової редакції закону про НКО. Після масштабних перевірок, які прокуратура спільно з міністерством юстиції та податковою інспекцією розпочала наприкінці березня 2013 року, Голос звинуватили в отриманні грошей від зарубіжних спонсорів. Суд наклав штраф на асоціацію та її керівника і одночасно зобов'язав зареєструватись як іноземного агента.

В асоціації вимогу прокуратури виконати відмовились та виступили із зустрічним позовом. Однак успіху він не приніс. Коли ж наприкінці червня 2013 року Мінюст Росії на півроку призупинив діяльність Голосу, його керівництво оголосило про самоліквідацію. Натомість, повідомив Григорій Мелконьянц в інтерв'ю DW, буде створено громадський рух, який також займатиметься спостереженням за виборами.

Закон про НКО - прокурорське прочитання

Генпрокурор Росії Юрій Чайка на виїзному засіданні Ради Федерації у Санкт-Петербурзі 10 липня також підбив підсумки першого року дії нової редакції закону про НКО. За даними прокуратури, 22 некомерційні організації прямо підпадають під характеристику "іноземний агент".

Як приклад Чайка назвав Незалежну експертно-правову раду та Фонд розвитку свободи інформації. Як повідомив генпрокурор, протягом року 103 НКО або призупинили політичну діяльність, або продовжують нею займатись, але відмовились від отримання коштів з-за кордону.

Загалом у ході перевірок, які почались наприкінці березня та тривали понад місяць, виявлено близько 500 фактів порушень закону про НКО, а також 20 випадків розтрати коштів грантодавців, відзначив Юрій Чайка. За його словами, йшлося про мільярди рублів.

Генпрокурор перебирає міру

Голова міжрегіональної правозахисної асоціації Агора, юрист Павло Чіков поставив під сумнів цифри, озвучені генпрокурором. "Він навів абсолютно неймовірні дані та назвав жахливі суми бюджетів, якими ніби розпоряджаються неурядові організації, - наголосив Чіков в інтерв'ю DW. - До речі, Чайка вже не вперше жонглює цими цифрами, не розкриваючи при цьому повні списки НПО, в яких проводилась перевірка".

При цьому заява Юрія Чайки про те, що перевірено було тільки половину організацій, що потрапили у поле зору прокуратури, стривожила юриста. Вона може означати лише, що кампанія з переслідування НКО триватиме, попереджає Чіков, що свідчить про державну політику в Росії щодо неурядових організацій.

У правозахисників власна статистика

Керівник асоціації Агора, від якої прокуратура теж свого часу вимагала реєстрації як іноземного агента, навів дані власного моніторингу кампанії з переслідування політичних неурядових організацій. "Щодо восьми організацій у п'яти регіонах порушені адміністративні справи, і ще кілька десятків НКО отримали лист из прокуратури із застереженнями. Загальна сума штрафів за результатами перевірок перевищила 2 мільйони рублів", - повідомив Павло Чіков.

Крім асоціації Голос зі схожими проблемами прокурорських перевірок стикнулись товариство Мемогріал та фонд Громадське сприяння. Рух За права людини силоміць виселили з орендованого приміщення. Незважаючи на те, що в останньому випадку закон "про іноземних агентів" офіційні структури навіть не згадували, правозахисники переконані, що це все ланки одного ланцюга.

Промені надії

Втім, за рік після ухвалення нової редакції закону про НКО можна говорити і про маленькі перемоги, переконані правозахисники.

"Незважаючи на зусилля влади, на сьогодні як іноземний агент не зареєстрована жодна організація, якщо, звичайно, не рахувати нікому невідому і незрозумілу за сенсом діяльності створену Державною антимонопольною службою організацію Сприяння розвитку конкуренції у країнах СНД", - констатує Павло Чіков.

Іншим позитивним моментом, на його думку, є те, що уже ухвалено рішення про внесення змін до чинного закону про НКО. Про їхню необхідність заявляли і президент, і міністр юстиції, і генеральний прокурор. Зокрема, Юрій Чайка визнав, що необхідно уточнити визначення терміна "політична діяльність", щоб не допускати його двозначного тлумачення.

Джерело: Українська служба DW