RU
Головна
 

Керівник Німецького товариства міжнародної співпраці в Україні: Угода про асоціацію відкриє нові можливості

7 жовтня 2013, 10:45
0
130
Керівник Німецького товариства міжнародної співпраці в Україні: Угода про асоціацію відкриє нові можливості
Фото: Фото Олександра Савицького/DW
Гольгер Нойвегер очолює українське бюро Німецького товариства міжнародної співпраці

Німецьке товариство міжнародної співпраці (GIZ) вже 20 років працює в Україні. Про підсумки діяльності Товариства та про перспективи розповів DW керівник українського бюро GIZ Гольгер Нойвегер. Інтерв'ю взяв Олександр Савицький.

- За дорученням уряду ФРН GIZ надає допомогу Україні в трансформації цілої низки сфер. Які з них ви вважаєте найголовнішими?

- Найбільші зусилля докладаються у трьох напрямках: сталий економічний розвиток, енергоефективність і профілактика ВІЛ/СНІДу. Але з точки зору німецько-української співпраці, яка здійснюється за підтримки уряду ФРН, розвиток української економіки та малих і середніх підприємств є головним. Про це свідчить той факт, що зараз в Україні працює понад 400 німецьких компаній. Це дуже наочно підтверджує те значення, яке надає Україні Німеччина.

- Чи можна вже говорити про успішні проекти в цій співпраці?

- Так, звичайно! Наприклад, ми добре працюємо в галузі туризму. У сфері сільського господарства, зокрема на заході України, в Карпатах, досягнуті великі успіхи у виробництві меду та вирощуванні екологічно чистих овочів. Є українські підприємства, які постачають деталі західним автобудівникам. І третя сфера - це ремісничі підприємства в східній частині України, які виробляють прикраси з дорогоцінних каменів і продають їх у Західній Європі. Ми розповіли їм про смаки західноєвропейських споживачів, що відрізняються від українських, про дизайн, який теж відрізняється. Ми завжди приділяємо увагу малим і середнім підприємствам.

- Чи є приклади того, як в Україні переймається досвід німецького малого та середнього бізнесу?

- Один з прикладів стосується нашої роботи в Криму, де ми застосовуємо так званий кластерний підхід: співпрацюємо з компаніями, що займаються видобутком та переробкою морепродуктів і риби. Ще одним напрямком є співпраця з власниками готелів і рестораторами. Це дуже ефективний елемент нашої співпраці. Ми займаємося навчанням українських фахівців у галузі енергетики, в сфері будівництва та надання житлово-комунальних послуг. Ми навчаємо їх, як покращити нові та вже наявні будівлі. Для цього ми залучаємо не лише німецьких експертів, а й малих та середніх підприємців з Німеччини. Вони навчають своїх українських колег тому, що вже впроваджено і напрацьовано в Німеччині.

- Які тенденції співпраці простежуються на майбутнє?

- Тенденція залишається попередньою - сприяння сталому економічному розвитку. 2014 року планується реалізація проектів на загальну суму п'ять мільйонів євро. До цього ще слід додати проекти розвитку на комунальному рівні у Львові та Луганську. Але головним залишається розвиток економіки.

- Які найбільші труднощі ви бачите у сфері українсько-німецької співпраці?

- З досвіду Німеччини ми можемо стверджувати, що в Україні найголовнішим залишається розвиток малого та середнього бізнесу. Ми докладаємо зусиль на політичному рівні, щоб переконати український уряд в необхідності розвитку цього сектору. Він є найважливішим для загального економічного розвитку держави.

- Ви вважаєте це єдиною проблемою?

- Ще одним викликом для України є необхідність запровадження глибокої реконструкції підприємств східної частини України, яка є головним індустріальним центром держави. В Німеччини вже є такий досвід: реконструкція та модернізація промислового регіону Рур, яка була запроваджена в 60-ті роки минулого століття. GIZ може і хоче допомогти застосувати цей досвід тут, в Україні. Всі ці перетворення ми пропонуємо запроваджувати під гаслами "зеленої економіки". Головна наша мета, щоб українські підприємці та компанії співпрацювали зі своїми німецькими колегами та партнерами.

- У своїй доповіді за підсумками 20-ліття діяльності бюро GIZ в Україні ви сказали, що на це урядом ФРН було виділено близько 150 мільйонів євро. Наскільки ефективно були витрачені ці кошти?

- В середньому наш річний бюджет складає від дев'яти до 12 мільйонів євро. Значною мірою, це кошти на реалізацію наших програм розвитку енергоефективності, покращення ситуації в будівництві та житлово-комунальній сфері, а також покращення умов для розвитку малого та середнього бізнесу. Таким чином, в річному бюджеті від шести до восьми мільйонів євро мають прямий економічний ефект.

- Які у вас очікування щодо українсько-німецької співпраці з огляду на перспективу підписання угоди про асоціацію з ЄС?

- Якщо ця угода буде підписана, на що я щиро сподіваюся, це відкриє нові можливості нашої співпраці, зокрема на двосторонньому рівні. Тому що з підписанням такої угоди для українських підприємств відкриються не лише нові можливості, а й зросте тиск на них. Адже в українських підприємств з'являться нові обставини та умови їхньої діяльності. І тут буде дуже широке поле для поглиблення співпраці. Якщо ж угода не буде підписана, я впевнений, що ми матимемо такий самий рівень двосторонньої співпраці. Її скорочення не відбудеться.

Джерело: Українська служба DW

СПЕЦТЕМА: Переговори про асоціацію між Україною та ЄС
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі

Корреспондент.net в соцмережах