У Греції та іншій Європі зростає невдоволення одне одним. Суть взаємних претензій стара як світ - небагаті гедоністи жадають грошей заможних трудоголіків, - пише Наталія Мечетна в № 25 журналу Корреспондент від 1 липня 2011 року.
Останнім часом на батьківщині Гомера не вщухають протести. Греки палять машини, нападають на поліцейських і штурмують навіть головний туристичний об'єкт столиці - афінський Акрополь.
Гнів еллінів викликав новий план з порятунку економіки, обговорюваний грецьким урядом, який передбачає багатомільярдне урізання бюджетних витрат, що для звичайних громадян означатиме підвищення податків і скорочення зарплат.
Уникнути впровадження непопулярних заходів уряд не може: без них Євросоюз відмовляється надавати Греції вже п'ятий за рахунком транш фінансової допомоги в розмірі 12 млрд євро. А без рятівного кредиту країні, на думку багатьох фінансових аналітиків, прямий шлях до дефолту.
Греція встигла накопичити величезний борг, що становить 142% ВВП, дефіцит держбюджету за підсумками 2010 року склав 10,5% при встановленій ЄС межі 3% ВВП. Для порівняння: в економічно значно благополучнішій Німеччині держборг становить 80% ВВП. Інші порівняння двох країн взагалі не витримують критики: одинадцятимільйонна Греція примудрилася накопичити сукупний борг у розмірі 300 млрд євро, що втричі більше, ніж у 80-мільйонної Німеччини.
Гнів еллінів викликав новий план з порятунку економіки, обговорюваний грецьким урядом, який передбачає багатомільярдне урізання бюджетних витрат, що для звичайних громадян означатиме підвищення податків і скорочення зарплат
Тепер же обурені греки тримають в руках плакати із зображеннями німецького канцлера Ангели Меркель і французького президента Ніколя Саркозі, називаючи європейських лідерів не інакше як "нацистами". Греки злі на ЄС, бо вважають, що заходи з порятунку країни від кризи драконівські і лягають важким тягарем на плечі пересічних громадян, говорить Корреспонденту мешканка грецької столиці Афіна Хаджинова.
"Підвищення податків, акцизів, урізання пільг, дотації, звільнення, низькі зарплати і високі ціни - це зовсім не те життя, до якого звикли греки за стільки років благоденства", - описує Хаджинова те, що відбувається.
У той же час аналітики прогнозують: хоча країни єврозони не залишать Грецію в біді, її очікує нелегке майбутнє. "Я думаю, що це надходження [траншу європейської допомоги] лише відстрочить напругу на рік або близько того, - запевняє Корреспондент Педро Сеабра, експерт з португальського Інституту міжнародних відносин і безпеки. - Греція погодиться з ще більш жорсткими заходами економії, запозичить більше грошей і збереже обличчя перед ЄС сьогодні. Але в майбутньому для греків настануть суворі часи".
Грецький салат
За спостереженням українського фахівця з маркетингу Вікторії Брайченко, яка відпочивала в Греції в минулому році, типова картина сучасної Еллади - це розслаблені місцеві жителі, які цілодобово сидять у кафе і неспішно п'ють популярний в країні напій фраппе.
Також здивували українську мандрівницю години роботи фінансових установ: після 13:00 обміняти гроші в банках неможливо - вони закриваються для відвідувачів. Викликав нерозуміння у неї і щедрий соціальний бюджет країни - греки хвалилися тим, що їхні пенсії становили 80% зарплати.
"Тому зовсім не дивно, що з таким ставленням до роботи і з таким соціальним бюджетом у греків виникли подібні проблеми", - резюмує Брайченко.
Під час поїздки вона розговорилася з німецькими туристами, які прямо говорили, що їм набридло витягувати греків з боргової ями в той час, як у них в країні, наприклад, значно вищий вік виходу на пенсію: якщо в Греції заслужений відпочинок починається в середньому з 58 років, то в Німеччині з 65. Це типово практично для всіх благополучних економік світу: середній вік виходу на пенсію в державах-членах Організації економічного співробітництва та розвитку становить 64 роки.
Зовсім не дивно, що з таким ставленням до роботи і з таким соціальним бюджетом у греків виникли подібні проблеми
Конфронтацію греків і інших європейців погіршили цифри, оприлюднені британським аналітичним центром Open Europe: вже зараз кожен європеєць платить за борги греків 535 євро, а до 2014 року ця сума може зрости до 1.450 євро.
Про те, що грекам нарешті необхідно навчитися жити за коштами, говорить і Хаджинова. "14 зарплат [на рік] отримували не тільки держслужбовці - їх отримували всі працюючі люди, включаючи домробітниць, - розповідає вона Корреспонденту про солодке життя. - Просто держслужбовці отримували їх з держскарбниці, а держскарбниця витрачала на це не зароблені гроші, а кредити і позики".
Відтоді як з подачі МВФ в країні були введені заходи економії, греки тільки й бачили, що тиск на малозабезпечених людей і представників середнього класу, але жоден з цих заходів так і не торкнувся багатіїв, які приховують свої справжні доходи, пояснює Корреспонденту проблеми іншої сторони Єлена Потаміті, лікар-фізіотерапевт з Афін.
Кожен європеєць платить за борги греків 535 євро, а до 2014 року ця сума може зрости до 1.450 євро
Вона впевнена, що в першу чергу греки злі не на ЄС, а на своє минуле і сьогодення уряду, які виявилися нездатними справитися з ситуацією в країні.
"Відомо, що люди, які мають особняки з басейнами на острові Міконос [туристичний регіон, який називають грецькою Ібіцею] декларують смішні суми [своїх доходів]", - говорить Потаміті. Вона зазначає, що в уряді добре знають, як можна впливати на людей, які заробляють величезні гроші і володіють солідними статками, але не роблять цього, тому що країна загрузла в корупції.
Згадуючи про плакати із Саркозі й Меркель на демонстраціях, Потаміті зауважує, що грецький уряд сам відводить гнів співгромадян у бік ЄС, повторюючи, що, мовляв, це європейці вимагають ввести в країні заходи жорсткої економії.
З одного боку, криза в Греції розпочалася не вчора і люди встигли відчути її наслідки - заходи суворої економії з урізанням соціальних виплат та підвищенням податків були впроваджені в країні в 2010 році, пояснює негативний настрій греків Сеабра.
Грецький уряд сам відводить гнів співгромадян у бік ЄС, повторюючи, що, мовляв, це європейці вимагають ввести в країні заходи жорсткої економії
З іншого боку, вимоги ЄС також обґрунтовані, адже заходи економії, обіцяні греками ще при отриманні першого пакета допомоги, вводяться в країні з тяганиною. Як наочний приклад Сеабра згадує програму приватизації державної власності з метою залучення іноземних інвесторів, яка досі не запущена.
Більше того, країни-донори мають свої власні відомства, перед якими мають звітувати за витрачені гроші, і та ж Німеччина не може просто так смітити грошима, допомагаючи іншим державам і не маючи гарантій будь-якої віддачі, нагадує експерт.
Зараз грецький уряд шляхом підвищення податків і скорочення зарплат пропонує скоротити витрати на 28 млрд євро в наступні чотири роки. План економії передбачає поступове урізання зарплат до 5%, зниження неоподатковуваного прибутковим податком мінімуму з 12 тис. до 8 тис. євро, а також розпродаж державних активів. Місцева преса вже підрахувала, що ці заходи щорічно коштуватимуть середньостатистичній сім'ї місячного доходу.
Повалення з Олімпу
"Я прошу вас прислухатися до вашого патріотизму", - прем'єр-міністр Греції Георгіос Папандреу не втомлюється закликати співвітчизників до прийняття плану найсуворішої економії.
Хаджинова також вважає, що народ повинен розділити всі тяготи країни з урядом: хоча греки і звинувачують нинішній і попередні уряди в корумпованості, некомпетентності та непрофесійності, свого часу вони їх самі вибрали і підтримали.
Тим часом про те, що Греція повинна допомогти собі сама, все частіше говорять в ЄС. Причому Великобританія вже умила руки, відмовившись брати участь у наданні країні п'ятого траншу фінансової допомоги, а мер Лондона Борис Джонсон взагалі заявив, що Греція, яка йде на дно, повинна вийти з єврозони.
Перехід на національну валюту і деяке знецінення останньої дало б поштовх розвитку національної економіки
"Британія більше не може надавати підтримку Греції, якій у свою чергу необхідно визнати всі свої проблеми, пов'язані з економікою, пережити дефолт і вийти з єврозони", - проявив жорсткість Джонсон.
Дієго Іскаро, економіст з міжнародного дослідницького центру IHS Global Insight із штаб-квартирою в США, нагадує Корреспонденту, що такі заяви Британія може собі дозволити тому, що сама не входить в зону євро.
Що стосується Греції, то, на перший погляд, для неї перехід на національну валюту і деяке знецінення останньої дало б поштовх розвитку національної економіки, вважає Іскаро. Проте в цілому вихід країни із зони євро створить їй ще більше проблем. Греція не була великим експортером до приєднання до зони євро, тому не варто сподіватися, що обсяг експорту зросте після переходу країни на свою валюту.
На думку Сеабри, вихід Греції із зони євро значно підірвав би основи Євросоюзу, дав зелене світло спекулянтам, а слідом за Грецією потонули б інші так звані слабкі ланки ЄС - Португалія, Ірландія та Іспанія. Іспанське безробіття (понад 20%) стало головним європейським кошмаром, а в Ірландії держборг наближається до позначки 100% ВВП.
Вихід Греції із зони євро значно підірвав би основи Євросоюзу, дав зелене світло спекулянтам, а слідом за Грецією потонули б інші так звані слабкі ланки ЄС - Португалія, Ірландія та Іспанія
Самі ж греки до євро ставляться майже так само негативно, як і до європарламентаріїв. За словами українки Наталії Коваленко, яка нещодавно повернулася з батьківщини Гомера, там зовсім не тримаються за єдину європейську валюту і кажуть, що через неї в країні занадто високі ціни, а для розвитку місцевого бізнесу було б краще, щоб як і раніше в Греції ходили драхми.
"Єврозона буде робити все можливе, щоб утримати Грецію на плаву", - тим не менш впевнений Іскаро. Однак і Греція повинна виконувати свої зобов'язання, зауважує він. А це буде складним завданням. До того ж у країні сильна опозиція, яка висловлює свою незгоду з діями уряду і виводить народ на вулиці.
На думку експерта, Греція стикається з величезними проблемами в реалізації своїх цілей, і це не тільки плани зі скорочення витрат - під великим сумнівом і успішне втілення в життя амбітної п'ятирічної програми приватизації держмайна, яка, за попередніми підрахунками, повинна принести в скарбницю 50 млрд євро і проти якої яро виступають профспілки країни. Якщо запланована приватизація не відбудеться, економіка країни буде у відчайдушному становищі протягом значного періоду, упевнені експерти.
І ще б нічого, якби у нас було відчуття, що ми страждаємо всі однаковою мірою. Але це не так
Зараз люди зляться, вони втрачають роботу, своє майбутнє, вони не можуть платити за іпотеку і відправити дітей вчитися до університету, каже про пристрасті, що роздирають грецьке суспільство, Потаміті.
"Вони не можуть дозволити собі багатьох речей, які вони мали раніше, - виправдовує вона обурення своїх співвітчизників. - І ще б нічого, якби у нас було відчуття, що ми страждаємо всі однаковою мірою. Але це не так".
***
Цей матеріал опубліковано в № 25 журналу Корреспондент від 1 липня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент заборонено.