Головна
 

Корреспондент: Глобальне отупіння. З розвитком цивілізації людство поступово втрачає розумові здібності

12 червня 2013, 09:32
0
306
Корреспондент: Глобальне отупіння. З розвитком цивілізації людство поступово втрачає розумові здібності
Фото: АР
Людство поступово втрачає свій розумовий потенціал, переконані вчені

Ще століття тому середньостатистичний житель Землі був набагато розумніший, ніж сьогодні. Людство тупіє через засилля технологій і небажання розумних розмножуватися, пише Олексій Бондарев у №22 журналу Корреспондент від 7 червня 2013 року.

14 балів. Рівно стільки втратила сучасна людина в інтелектуальному розвитку за останні півтора століття. Це невелика різниця, якщо говорити про двох людей, показник IQ однієї з яких, скажімо, 100 балів, а іншої – 114, пояснює британський психолог Стів Коннор. Але це величезна різниця, якщо говорити про середньостатистичні показники на рівні держав, а то й всієї планети.

Дані новітнього дослідження групи європейських учених свідчать про те, що сучасні люди значно поступаються в інтелекті своїм предкам, які колись населяли планету лише одне-два століття тому. Різниця становить в середньому близько 14 балів, з'ясували вчені, спираючись на результати тестів на швидкість реакції.

Ця робота суперечить загальноприйнятій теорії про поступове підвищення рівня інтелекту сучасної людини, яка панує в науці з 1980-х, однак в останні роки таких досліджень стає все більше. Деякі аналітики звинувачують у всьому епоху повальної комп'ютеризації, інші йдуть далі і списують глобальне отупіння на загальний хід розвитку цивілізації. Загальний хід їхньої думки Коннор висловлює буквально однією фразою: скільки ще часу залишилося до того моменту, як homo позбудеться титулу sapiens?

Епоха гальм

Складність порівняння рівня інтелекту сучасної людини і її предків полягає в тому, що у вчених просто немає достовірних показників рівня IQ протягом століть. Дані вимірювань IQ за прийнятою сьогодні шкалою є за останнє сторіччя, та й то лише у деяких країнах.

Але є й інші методи вимірювання рівня інтелекту. Одним з них і скористалася група вчених зі Швеції, Бельгії, Голландії та Ірландії. Автори роботи проаналізували, наскільки змінилася швидкість реакції сучасної людини в порівнянні з її предками. На їхню думку, швидкість реакції безпосередньо пов'язана із загальним рівнем інтелекту.

Дослідження швидкості реакції в психології називається ментальним хронометром. Найпростіша форма такого дослідження виглядає таким чином: учасник бачить перед собою стимулятор (припустимо, лампочку, яка запалюється з невизначеною частотою), на який він повинен реагувати з максимальною швидкістю (наприклад натискаючи кнопку). Швидкість реакції заміряється, і на основі цих вимірів робиться висновок про рівень розумового розвитку. Прийнято вважати, що швидкість реакції є свідченням швидкості, з якою мозок людини здатен обробляти інформацію. А це один з основних параметрів розвитку інтелекту, кажуть науковці.


В основу дослідження європейських учених був закладений дивовижний факт: методика дослідження швидкості реакції, яка застосовувалася понад 100 років тому, до цього часу вважається актуальною. Отже, можливо порівняти старі дані з новими і побачити різницю у швидкості реакції між сучасними людьми і їхніми предками. Навіть більше, формула кореляції даних ментальної хронометрії з рівнем IQ давно відома, а отже, стало можливим заочно порівнювати IQ нинішньої людини і жителя вікторіанської епохи.

У руках вчених опинилися дані в галузі ментальної хронометрії, що проводилися в Європі з 1884 року. Вони порівняли їх з даними аналогічних досліджень, які здійснювалися в минулому сторіччі і аж до недавнього часу. Загалом було проаналізовано дані 14 великих робіт у галузі ментальної хронометрії.

"Результати дослідження виявилися невтішними для сучасної людини, – констатує американський науковий дослідник Девід ді Сальво. – IQ падав у середньому на 1,23 бала за десятиліття, загалом скоротившись на 14 балів з часів початку досліджень".

Група європейських вчених наводить різні теорії, що пояснюють, чому відбувається зниження рівня інтелекту. Але основний чинник один, кажуть вони: вся справа в тому, що інтелектуали менше схильні до продовження роду

Група вчених на чолі з Майклом Вудлі, Ріганом Мерфі і Яном те Ніенхуїсом у своїй роботі наводить різні теорії, що пояснюють, чому відбувається зниження рівня інтелекту. Але основний чинник один, кажуть вони: вся справа в тому, що інтелектуали менше схильні до продовження роду.

Численні соціологічні дослідження, що проводилися в останнє сторіччя, підтверджують істину, яку видно неозброєним оком, каже ді Сальво.

Протягом століть цей фактор має найважливіші наслідки для загального інтелектуального фону планети. Інтелектуали здійснюють менший внесок у кожне наступне покоління, ніж інші члени суспільства. Як наслідок, кожне наступне покоління виявляється тупішим за попереднє.

Дослідження Вудлі і його колег наробило багато галасу у світовій пресі.

Європейські вчені виступили в ролі викривачів міфів. У першу чергу, їхні дані спростовують класичну теорію "ефекту Флінна", згідно з якою рівень інтелекту на планеті з часом постійно зростає.

Свято інтелекту

Джеймс Флінн, американець за походженням, який давно живе в Новій Зеландії, не є ані психологом, ані медиком. Він політолог, який у середині 1980-х, проаналізувавши безліч тестів IQ, що проводилися в різний час в різних країнах, дійшов висновку про те, що людство поступово розумнішає.

Приступаючи до своїх досліджень, Флінн навіть не думав, що стане першовідкривачем тенденції розумового зростання людства. Його первинним завданням була лише перевірка тези про те, що нормальним значенням IQ є показник 100 балів (плюс-мінус кілька пунктів). Однак, опрацювавши величезні масиви даних (мова йшла про тести мільйонів жителів кількох десятків країн), Флінн несподівано відкрив, що середній рівень IQ зростає на три пункти кожні десять років (іншими словами, на десять пунктів для кожного наступного покоління).

Після промислової революції стався колосальний стрибок у розвитку технологій, якими люди користуються в повсякденному житті, а також у рівні освіти.

І справа тут не в тому, що люди минулого були тупішими. Не можна прямо порівнювати розум сучасної людини з інтелектом предків, каже ді Сальво. Це не просто порівняння одних яблук з іншими, це порівняння між собою яблук, які росли в різних кліматичних зонах і на різному ґрунті.

Прибиті комп'ютером

Здавалося б, "ефект Флінна" повинен перекреслювати будь-які дані досліджень в галузі швидкості реакції, а отже, і теорія про те, що людство тупіє, не є аргументованою.

Отримані Флінном результати в останні роки все частіше ставлять під сумнів роботи вчених з різних країн

Однак багато вчених упевнені, що це не так. І справа тут не в методиці вимірювання IQ, яка і справді є більш багатоплановою оцінкою інтелектуальних здібностей, ніж швидкість реакції. Справа в тому, що отримані Флінном результати в останні роки все частіше ставлять під сумнів роботи вчених з різних країн.

Так, Йон Мартін Сундет з Університету в Осло проаналізував результати тестів IQ призовників у збройні сили Норвегії за період понад 50 років. Отримані результати здатні збити прихильників "ефекту Флінна" з пантелику, адже Сундет встановив, що швидкий приріст показників (на рівні трьох пунктів за десять років, як у роботах Флінна) був зафіксований лише в 1950-1960-х роках. У наступні десятиліття темпи приросту стали сповільнюватися. У середині 1990-х приріст взагалі припинився.

Навіть більше, Сундет зазначає, що за деякими показниками (наприклад арифметичними навичками) навіть спостерігається повільне, але неухильне зниження.

Данський колега Сундета, Томас Тісдейл з Копенгагенського університету, провів аналогічне дослідження на основі результатів тестування датських призовників (це означає цілковите охоплення чоловічого населення країни, у якій військова повинність є загальною). Тісдейл також відзначає зростання показників IQ в середині минулого сторіччя. І його повне припинення в 1990-х. "Ефект Флінна" начебто впирається в певну стелю", – наголошує вчений.

Британський психолог Майкл Шайєр з Лондонського університету дійшов аналогічних висновків на основі аналізу тестів учнів британських середніх шкіл у період 1970-2000 років.

Ті завдання, з якими два десятиліття тому справлялися восьмирічні школярі, сьогодні ледь до снаги 11-річним

Шайєр спирається не на тести IQ, а на інші завдання, за допомогою яких визначається рівень інтелекту учнів. Зокрема, мова йде про завдання Піаже, що стосуються розуміння збереження обсягу речовини (під час переливання води з однієї посудини в іншу, у разі розкачування пластилінових кульок і т. д.). Результати цих тестів свідчать, що за останні два десятиліття рівень розуму британських школярів знизився приблизно на 25%. Ті завдання, з якими два десятиліття тому справлялися восьмирічні школярі, сьогодні ледь до снаги 11-річним, констатує психолог.

Причому на відміну від багатьох своїх колег, які лише констатують факти, що свідчать про уповільнення розвитку людства, Шайєр не соромиться давати власні пояснення. Про причини такого різкого падіння інтелекту юних британців він говорить прямо. Вся справа в сучасній культурі, яка перешкоджає розумовому розвитку, переконаний Шайєр, прямо називаючи нинішнє покоління "прибитими комп'ютером".

Захід інтелекту

Генетик зі Стенфордського університету Джеральд Кребтрі готовий піти у своїх висновках ще далі. Вчений переконаний, що пік здібностей людини можна було спостерігати тисячоліття тому, а з того часу, як люди стали жити в містах, розумовий потенціал тільки знижується.

Сьогодні людина оточена безліччю технологій, у тому числі медичних, які захищають її від впливу навколишнього середовища. А сама структура суспільства значною мірою знизила конкуренцію між представниками людського роду

Сьогодні людина оточена безліччю технологій, у тому числі медичних, які захищають її від впливу навколишнього середовища. А сама структура суспільства значною мірою знизила конкуренцію між представниками людського роду.

В епоху полювання і збирання людина еволюціонувала, а з моменту винаходу сільського господарства та появи міст природний відбір припинився, вважає Кребтрі, а отже, генетичні мутації стали накопичуватися і перешкоджати подальшому підвищенню здібностей людини.

"Я впевнений, що якби середньостатистичний житель Афін з 1000 року до н. е. раптово опинився серед нас, він став би одним з найяскравіших представників сучасного суспільства – з гострим розумом, відмінною пам'яттю, величезною кількістю ідей", – каже Кребтрі.

Учений не хоче здаватися голослівним і посилається на дані досліджень в галузі генетики, нейробіології та антропології, згідно з якими розумові здібності людини надзвичайно тендітні з генетичної точки зору.

Порівняння геномів батьків та їхніх дітей показує, що з кожним наступним поколінням в ДНК накопичується від 25 до 65 нових мутацій. В останніх 120 поколінь за 3 тис. років нагромадилося понад 5 тис. різних мутацій

Порівняння геномів батьків та їхніх дітей показує, що з кожним наступним поколінням в ДНК накопичується від 25 до 65 нових мутацій. В останніх 120 поколінь за 3 тис. років нагромадилося понад 5 тис. різних мутацій, розповідає вчений про свої підрахунки.

До розумових здібностей мають безпосереднє відношення не менш ніж 2 тис. генів, каже Кребтрі. Вони задають будову мільярдів нервових клітин мозку, керують виробництвом хімічних речовин, що забезпечують зв'язки між цими клітинами. Навіть якщо до роботи цих генів має відношення лише мала частина накопичених мутацій, все одно йдеться про значний ефект.

На тлі тих втрат, що понесло людство в плані інтелекту за ці тисячоліття, певний спад розумових можливостей у порівнянні з жителями вікторіанської епохи здається взагалі несуттєвим. Сама роль цих здібностей значно знизилася, а отже немає стимулу до їхнього розвитку.

"Життя мисливця доісторичної епохи безпосередньо залежало від його рішень, велика помилка коштувала йому життя, – пояснює Кребтрі роль інтелекту. – Сучасний діяч з Уолл-стріт, який здійснює велику помилку, швидше за все, просто продовжить кар'єру в іншій компанії та ще й отримає пристойні бонуси під час звільнення".

 


Мозок як необхідність

Пік інтелектуальних здібностей людини припав на той час, коли завдяки природному відбору від них залежало виживання, вважають деякі вчені

Первісна людина

Інтелект був критичним фактором для виживання в епоху до появи цивілізації. Кожне невірне рішення могло стати для первісної людини останнім

Людина вікторіанської епохи

Промислова революція, сільське господарство і переселення в міста позбавили людину необхідності повністю залежати від своїх розумових здібностей

Сучасна людина

Тотальна комп'ютеризація, телебачення стали додатковими факторами «отупіння». Для сучасної людини інтелект остаточно перестав бути чинником виживання

***

Цей матеріал опубліковано в №22 журналу Корреспондент від 7 червня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: зниженнялюдствоеволюціярозумові здібності
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах