Дружини українських можновладців роблять бізнес в сегменті luxury, вкладаючи мільйонні суми у відкриття дорогих салонів чи ресторанів. Причому найчастіше офіційні доходи чоловіків не дозволяють їм навіть користуватися послугами сімейних закладів, - пише Ксенія Карпенко в № 41 журналу Корреспондент від 21 жовтня 2011 року.
Ресторан Егоїст, розташований у найдорожчому
київському районі - на Печерську, - не помітити неможливо: біля його входу ледь
не цілодобово "чергують" чорні джипи з номерами ВР.
Охорона строга і знає клієнтів в обличчя - тут
проводять ділові зустрічі і урочистості вищі держчиновники і парламентарії. Від
випадкових відвідувачів Егоїст оберігають і ціни: середній чек в цьому закладі
класу luxury - 700 грн.
Однак ще більш обмежене коло людей спроможне
відкрити й утримувати подібний пафосний заклад. За словами Віоли Кім, відомого
ресторатора, на відкриття такого "громадського харчування" потрібно
не менше $ 1 млн.
Від випадкових відвідувачів Егоїст оберігають і ціни: середній чек в цьому
закладі класу luxury-700 грн
Ще близько $ 1,8 млн необхідно, щоб купити в
цьому районі приміщення, що дорівнює за площею тим 300 кв. м, які займає
Егоїст. Їх, за даними Марини Петрової, гендиректора консалтингової компанії Renta
Group, Егоїст не орендує.
Володіє всією цією високовитратною справою не
учасник Золотої сотні найбагатших українців за версією Корреспондента, а
скромна бізнесвумен Тетяна Голубченко. Перед відкриттям Егоїста вона заробляла
гроші в б'юті-індустрії, на салоні краси Пані Анеле.
Її чоловік - Анатолій Голубченко, заступник
голови Київміськдержадміністрації, - теж навряд чи міг профінансувати подібні
витрати, адже він довгі роки трудиться на різних держпосадах. Щомісячна
зарплата цього чиновника, згідно з його торішньою декларацією, складала 14,5
тис. грн. - $ 1,8 тис.
Це менше, ніж отримує в Києві класний
шеф-кухар. А в Егоїсті кухар не просто класний, а унікальний. Його звуть Йохан
Карл, він один з кращих випускників Ritz Escoffier, паризької школи високої
кухні. Раніше працював за особистими замовленнями заможних людей, але тепер
опинився в Егоїсті. За запевненнями Кім, гонорар подібного майстра може
становити більше $ 6,9 тис. на місяць плюс витрати на трансфер та оренду житла.
Ці бізнес-леді, яких з кожним роком стає все більше, намагаються не розкривати
джерела своїх первинних вкладень і не говорять, наскільки їхня справа є
прибутковою
Тетяна Голубченко відмовилася коментувати
Корреспонденту питання, на які гроші вона створила свій ресторанний бізнес і
яка в ньому роль її чоловіка.
І вчинила, за словами експертів, цілком у дусі
дружин представників української влади, зайнятих різним "жіночим"
бізнесом - ресторанами, spa-салонами або картинними галереями. Ці бізнес-леді,
яких з кожним роком стає все більше, намагаються не розкривати джерела своїх
первинних вкладень і не говорять, наскільки їхня справа є прибутковою.
Та й до чого говорити про гроші, якщо суть не
в них. Для дам вищого світу це справа стилю: вони роблять бізнес, прибуток від
якого виражається не в грошових знаках, а в популярності і впливовості.
Їхніх чоловіків це цілком влаштовує, пояснює
Наталя Васюра, яка в недавньому минулому працювала шеф-редактором телепрограми
Світське життя з Катериною Осадчою і добре орієнтується в реаліях, якими живе
політична vip-тусовка. Мовляв, більшість держчиновників таким чином легалізують
сімейні капітали.
"Подібний розклад на сьогоднішній день є
одним з найуспішніших бізнес-підприємств в Україні - чоловік отримує
"офшор" в межах власної сім'ї, а дружина - впевненість у тому, що її
діяльність принесе їй хороші дивіденди у вигляді статусу та суспільного
визнання", - розповідає Васюра.
Тілесні насолоди
Сім'я позафракційного нардепа Богдана
Губського - зразок постійності і яскраве уособлення тенденції, коли дружина
володіє офіційним бізнесом, а чоловік за малі гроші служить державі.
Сам Губський ось уже 13 років поспіль засідає
у Верховній Раді, а його дружина Євгенія 18 років трудиться на бізнес-ниві.
Вона власниця "розкішних просторів і досі не випробуваного
задоволення" - такими словами описаний на офіційному сайті її шестиповерховий
спортклуб Фаворит vip-клуб. Він розташований за кілька сотень метрів від
будівлі парламенту, в Музейному провулку.
Що мається на увазі під "невипробуваним
задоволенням" - заняття в тренажерному залі, послуги spa-зони, бутік,
імідж-студія чи платинова карта члена клубу вартістю 550 тис. грн., - знають
лише клієнти елітарного закладу. А вони, за словами адміністратора клубу, в
основному працюють неподалік - у Верховній Раді.
Сім'я позафракційного нардепа Богдана Губського - зразок постійності і яскраве
уособлення тенденції, коли дружина володіє офіційним бізнесом, а чоловік за малі
гроші служить державі
"Останнім часом депутати стали ретельніше
стежити за собою і протягом дня приходять займатися. Адже ми в центрі
політичного життя", - усміхається Губська.
Бізнесвумен не розкриває, наскільки її справа є
прибутковою. Хоча уточнює, що заради придбання будівлі в центрі столиці взяла
кредит, який за п'ять років і виплатила. А ще Губська каже, що до всіх її
успіхів чоловік не має ніякого відношення - він не дає грошей, не втручається в
управління проектом.
Майже дослівне повторення цієї заяви Корреспондент
почув і з вуст Ганни Мартиненко. Вона - дружина Миколи Мартиненка, голови
парламентської фракції НУНС, і вже рік працює на тій же ниві - в сегменті
vip-послуг у сфері здоров'я і краси.
Мартиненко підтвердила Корреспонденту, що
володіє spa-салоном Modi Beauty Centre. Це дорогий заклад, розташований на
першому поверсі клубного будинку Ambassador House в центрі Києва. У
розпорядженні салону є навіть "невеликий дворик" - оглядовий
майданчик з панорамним видом на місто.
Мартиненко підтвердила Корреспонденту, що володіє spa-салоном Modi Beauty
Centre. Це дорогий заклад, розташований на першому поверсі клубного будинку
Ambassador House в центрі Києва
Справа Мартиненко, принаймні якщо нею
займатися як бізнес-проектом, не з легких. За словами господині одного
столичного spa-центру, яка поспілкувалася з Корреспондентом на умовах
анонімності, дуже важливо, щоб власник "бізнесу на красі" був
господарем приміщення, інакше справа на довгі роки перетвориться на суцільний
збиток.
Крім того, потрібні значні витрати на
маркетинг, щоб досягти точки беззбитковості хоча б на третій-п'ятий рік роботи
закладу. У такій ситуації навіть повернути початкові вкладення - а за оцінками
Петрової, без витрат на приміщення мова йде про $ 50.000-400.000 - непросто.
Проте Мартиненко, схоже, не занадто стурбована
подібними питаннями. На просування свого дітища вона не витрачається:
незважаючи на те, що салон розташований в центрі столиці, його важко знайти
клієнту з вулиці, адже вхід у заклад розташований у дворі будинку, а вказівників
немає. Немає інформації про салон і в пошукових інтернет-системах.
При цьому Мартиненко в короткій розмові з
Корреспондентом запевнила, що вже зараз задоволена рентабельністю салону. А ось
на питання, звідки гроші на бізнес і чиї вони, вона відповідати не стала.
Мартиненко в короткій розмові з Корреспондентом запевнила, що вже зараз
задоволена рентабельністю салону. А ось на питання, звідки гроші на бізнес і чиї
вони, вона відповідати не стала
Корреспондент отримав відмову і від
секретаріату ВР на запит про доходи Миколи Мартиненка. Залишається лише
припускати, що він живе на середню депутатську зарплату, близько 17 тис. грн., на
яку може собі дозволити хіба що 15 сеансів масажу в салоні дружини - вони там
коштують від 1,1 тис. грн.
На відміну від салону Мартиненко, триповерховий
Soul Spa, глянсовий spa-центр Оксани Лисової, дружини депутата-регіонала Ігоря
Лисова, не помітити на вулиці Горького в Києві неможливо. Та й всередині є чим
здивувати клієнта.
Консультанти салону в один голос рекомендують
спробувати два з численних видів масажу. Перший - тибетський, перед яким
спеціально навчений буддист медитує, що сприяє очищенню карми клієнта. Другий -
гавайський, який називають "танцем майстра і клієнта", оскільки
масажист робить процедуру пританцьовуючи. Вартість послуг - 920 і 1,4 тис. грн.
відповідно.
У Soul Spa, щоправда, є один серйозний недолік
- немає басейну. Проте його скоро усунуть: господиня, зі слів адміністраторів,
побудує невеликий басейн на мінус першому поверсі центру.
Власниця spa-центру в розмові з Корреспондентом категорично спростовує
інформацію про будь-яку допомогу з боку чоловіка.Мовляв, він їй допомагає у
всьому, крім бізнесу
За словами Петрової, рівень первинних вкладень
в такий бізнес без урахування витрат на нерухомість може становити близько $ 1
млн.
Але у Лисової непоганий тил - її чоловік не
тільки заступник голови комітету ВР з питань будівництва, але ще і почесний
голова великої будівельної компанії Ліко-холдинг. Однак власниця spa-центру в
розмові з Корреспондентом категорично спростовує інформацію про будь-яку
допомогу з боку чоловіка. Мовляв, він їй допомагає у всьому, крім бізнесу.
Гроші на старт проекту нібито позикові.
"Брала кредит на сім років, який дуже складно було повертати. І взагалі,
найдорожче і найскладніше - це робота над собою. Тому і бізнес дорогий", -
сказала Лисова.
Робота над собою виявилася вдалою: Лисова вже
відкрила в столиці інший салон - Liko Style. А нині готує до відкриття ще й
"школу духовного, фізичного та естетичного розвитку" Soul Spa Expert.
Духовна їжа
Те, що Лисова переключилася на "духовне
та естетичне", не випадковість, а модна закономірність. "Якщо десять
років тому новоявлені бізнес-леді відкривали ресторани та салони краси в
сегменті luxury, то нині вони стають модельєрами та галеристками", -
розповідає Васюра.
За прикладами далеко ходити не треба - досить
зануритися в український світ моди, де легко зустріти Зінаїду Лихачову. Світ
політики її знають як цивільну дружину Сергія Льовочкіна, голови Адміністрації
Президента (АП). А у фешн-індустрії Лихачова - дизайнер власного бренду і
художник. Вона вже створила чотири колекції і на Українському тижні моди вперше
брала участь в 2010 році - її дебют збігся з призначенням чоловіка на пост
глави АП.
Одяг Zinaida Likhacheva - з натуральних
тканин, зроблений в стилі стріт-фешн, "вуличної моди", і в
українських концептуальних магазинах продається за ціною від 200 до 2,5 тис.
грн. Адміністратор одного з таких магазинів розповіла Корреспонденту, що на
речі попит є, причому непоганий.
Якщо десять років тому новоявлені бізнес-леді відкривали ресторани та салони
краси в сегменті luxury, то нині вони стають модельєрами та галеристками
Явка чиновників на покази Лихачової нагадує
засідання Кабміну: в першому ряду, крім самого Льовочкіна, зазвичай сидять
головні вітчизняні любителі "вуличного стилю" - Юрій Бойко, міністр
палива та енергетики, і Михайло Кулиняк, міністр культури.
Лихачова двічі на рік тішить своїх шанувальників
свіжими колекціями - літньою та зимовою. Але це задоволення, що потребує
вкладень. За словами Лілії Літковської, українського дизайнера, щоб реалізувати
і презентувати дві колекції, потрібно ніяк не менше $ 55 тис.
А якщо, як Лихачова, брати участь не тільки в
українських, але і в грузинських показах, та ще й їздити зі своєю колекцією в
Москву на Mercedes-Benz Russian Fashion Week, річні витрати зростуть до $ 75
тис.
А якщо, як Лихачова, брати участь не тільки в українських, але і в грузинських
показах, та ще й їздити зі своєю колекцією в Москву наMercedes-Benz Russian
Fashion Week, річні витрати зростуть до $ 75 тис
Коментувати участь в модному бізнесі свого
цивільного чоловіка Лихачова відмовилася. Хоча Льовочкін, який минулого року
задекларував сукупний дохід на суму 147,5 млн грн, цілком міг би допомогти своїй
другій половині. Однак не допомагає. "Зінаїда витрачає свої гроші", -
сказав глава АП в інтерв'ю одному з українських телеканалів. Втім, він все ж
підтримує не чужий для себе бренд - носить джинси Zinaida Likhacheva.
"Бізнес-інтереси дружин заможних
українців давно перетворилися на серйозні інвестиції, які як дивіденди приносять не фінансовий прибуток,
а новий соціальний статус, на який також існує своя мода. Щоправда, ці "хобі"
так і не вийшли за рамки послуг класу luxury, добре зрозумілих самим
бізнесвумен і їх потенційним клієнтам", - резюмує Васюра.
***
Цей матеріал опублікований в № 41 журналу Корреспондент від 21 жовтня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.