Особливості національної дієти, спотворене уявлення про здорове харчування і перманентне подорожчання продуктів роблять український стіл одним з найбільш бідних у Європі. Конкуренцію складають тільки росіяни, пише Інна Прядко в № 26 журналу Корреспондент від 8 липня 2011 року.
Фінн Петрі Кукконен, який півтора року займається в Києві
ресторанним бізнесом, встиг добре вивчити особливості українського раціону.
"Я був здивований тим, як сильно релігійні традиції та свята впливають на
меню, наскільки широко споживається свинина і як часто можна побачити людей,
які п'ють пиво із самого ранку", - ділиться спостереженнями скандинав.
І хоча калорійність щоденного меню середнього фіна та
українця, за даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, однакові
– 3,2 тис. ккал, – збалансованість вітчизняного столу сьогодні істотно програє
тому, який Кукконен звик бачити у себе на батьківщині.
У меню співвітчизників цукор і солодощі складають 14% - у
фінів 10%; на крупи і каші в українців припадає 36% - у фінів 27%; частка риби,
яєць і молочних продуктів на їхньому столі 16,5% - на українському 11,5 %. Щодо
м'яса показник у фінів теж вищий, близько 20%, тоді як в українців – 9,2%.
Меню співвітчизників через 20 років після розпаду СРСР, як і раніше, базується на трьох китах – картоплі, крупах і хлібобулочних виробах
Далеко не м'ясо з рибою і не овочі з фруктами лежать в
основі раціону більшості співвітчизників. Їхнє меню через 20 років після
розпаду СРСР, як і раніше, базується на трьох китах – картоплі, крупах і
хлібобулочних виробах. Частка цих продуктів в харчуванні українців, за оцінками
ООН, становить 43,8%, що практично ідентично меню росіян (43,7%) і білорусів
(40,8%), але значно перевищує європейські апетити. При цьому жителі Європи
споживають фруктів і овочів у півтора-два рази більше, ніж українці.
Що стосується білків, то за приблизної рекомендованої
дієтологами норми 83 кг м'яса на людину на рік середній українець з'їдає 50 кг –
стільки ж середній європеєць з'їв протягом 1961 року, тоді як сьогодні його
реальна річна порція становить 90 кг.
Те, що європейці в середньому живуть на 11 років довше за українців, називають одним із доказів нездорового харчування співвітчизників
Збалансованість раціону дієтологи вважають одним з
факторів тривалості життя, і те, що європейці в середньому живуть на 11 років
довше за українців, називають одним із доказів нездорового харчування
співвітчизників.
На думку більшості аналітиків, небагате меню українців
пов'язане з низкою причин, серед яких національні кулінарні традиції, недостатній
рівень знань населення про здорове харчування, постійне зростання цін на
продукти, а також проблеми сільськогосподарської галузі.
"Зростання цін на м'ясо-молочні продукти, свіжі
овочі та фрукти привело до збільшення частки [в раціоні] багатих на калорії,
але бідних на корисні речовини продуктів – виробів з борошна, цукру і насичених
жирів", - зазначає Оксана Скіталінська, дієтолог центру здорового харчування
100 років.
Хоча в результаті недавньої кризи, на думку Максима
Машляковського, керівника відділу досліджень ринків споживчих товарів компанії
GfK Ukraine, українці, навпаки, раціоналізували свої витрати на продукти і
навіть трохи оздоровили меню.
"Стали купувати більш традиційні продукти -
наприклад сир, а не йогурт, - констатує експерт. - Це те, чого нас навчила
криза".
Радість є
Столичний банківський працівник і мати двох школярів
Ірина Поліщук з недавнього часу радикально переглянула сімейне меню. У ньому
тепер удвічі рідше, ніж до кризи, з'являються сири, творог і м'ясо, замість
горбуші і печінки тріски на столі тепер оселедець і шпроти. Соки з розряду
щоденних продуктів перекочували в святкові.
Збляклий раціон здав позиції і в якості. "Раніше ми
купували запечене м'ясо, тепер перейшли на ковбаси, - зітхає киянка. - Розумію,
що користі від них мало, але бутерброд в школу потрібен? Потрібен".
Середньостатистична українська родина проїдає майже 55% свого місячного бюджету, тоді як середньоєвропейська – лише 22%
Поліщук і члени її сім’ї – приклад середньостатистичної
української родини, яка, згідно з даними Держкомстату, проїдає майже 55% свого
місячного бюджету, тоді як середньоєвропейська – лише 22%. При цьому, за
інформацією GfK Ukraine, за перший квартал 2011 року кількість тих, кому
доходів вистачає тільки на їжу, зросла з 22% до 27%.
Змушені скрупульозно зіставляти ціни на продукти із
зарплатою, сьогодні українці стежать переважно за тим, щоб їжа була ситною,
констатує Владислав Сластін, завідувач лабораторії гігієни харчування
Українського науково-дослідного інституту харчування.
Приміром, споживання макаронних виробів вітчизняного
виробництва в першому кварталі 2011 року порівняно з аналогічним періодом 2010-го
зросло на 20%, свідчать дані маркетингової компанії Синергія. Вермішель стала
улюбленим народним гарніром на тлі подорожчали круп і картоплі.
Фрукти в річному меню середнього українця складають лише 46 кг, або половину необхідної, на думку дієтологів, норми
Водночас фрукти в річному меню середнього українця складають
лише 46 кг, або половину необхідної, на думку дієтологів, норми. Тим часом
італієць споживає 88 кг фруктів на рік.
Однак, на думку Скіталінської, дисбаланс українського
раціону має і суб'єктивні передумови. Так, низький рівень знань про здорове
харчування призводить до переїдання і вживання шкідливих продуктів.
Киянка Ганна Сергієнко, менеджер з продажу в одній із
західних компаній, зізнається, що раніше вони з чоловіком нерідко завершували
робочий день ситною сковорідкою картоплі зі стегенцями під майонезом, регулярно
ласували домашньою випічкою, а частину сімейного меню становили напівфабрикати.
Свій раціон Сергієнко змінила після вимушеного візиту до
лікарів. "Починаєш дивитися, що корисно, а що можна і не їсти", -
ділиться досвідом киянка. І хоча чаювання з тортами і варенням в гостинній
родині не перевелися, в щоденному меню смажена картопля здає позиції печеній,
жирне м'ясо – червоній рибі, а пиріжки – фруктам.
Те, до чого українці приходять гірким дослідним шляхом,
для багатьох європейців – звична норма.
Кава і мюслі з йогуртом на сніданок, салат – на обід,
м'ясне з гарніром – увечері, а між ними перекушування яблуками чи морквою – так
щодня харчуються майже всі шведи, ділиться спостереженнями Юрій Тимочко,
програміст зі Львова, який півтора роки тому виїхав до Швеції на роботу.
"Незалежно від того, чи то студент, чи то людина у
віці, швед готує собі салат із зелені, горіхів, фруктів і бере із собою на
роботу на обід", - розповідає Тимочко.
У країнах Південної Європи, де особливо розвинений культ
смачної і здорової їжі, до збалансованого меню звикають з народження.
"Середземноморська дієта – одна з найкорисніших у світі, й італійці цим
пишаються", - розповідає українка Маріанна Сороневич, яка ось уже дев'ять
років живе на Апеннінах. За її словами, повернувшись зі США або країн Північної
Європи, італійці нерідко скаржаться, що тамтешня їжа дуже жирна і важко
засвоюється.
А американців, які звикли платити втридорога за органічні
фрукти і овочі, дивує своєрідне уявлення українців про здорову їжу.
"В Україні дуже легко знайти продукти, вирощені природним
шляхом", - не натішиться американець Нейтан Еверетт, який три роки
викладає англійську мову в Києві. "Однак українці, схоже, схильні вважати
що-небудь корисним тільки тому, що воно натуральне, хоча надлишок сметани,
масла, сала, жирного м'яса навряд чи добрий для здоров'я", - міркує він.
Тут дійсно існує культ їжі зовсім іншого, ніж у Європі, типу,
зазначає Сластін. "Люди люблять добре поїсти так, щоб відчути насолоду, -
побільше котлет, жирного м'яса, хоча це зовсім не той продукт, який рекомендується
споживати щодня", - каже експерт.
Про правильне харчування українці починають дбати лише після 30-40 років, коли приходить час відновлювати втрачене в молодості здоров'я
За спостереженнями дієтолога, про правильне харчування
українці починають дбати лише після 30-40 років, коли приходить час відновлювати
втрачене в молодості здоров'я. Додатковим, але короткочасним стимулом
налагодити раціон буває бажання частини молодих людей дотримати фігуру, але в
системі цінностей інших здорова їжа займає далеко не перші позиції.
Втім, в стилі харчування українців та європейців є
спільні риси, привнесені сучасністю, а саме прискореним ритмом життя. "Все
більше дітей, підлітків та дорослих в Іспанії пропускають сніданки, і це дійсно
серйозна проблема", - зазначає професор Асенсьон Маркос, провідний
дослідник мадридського Інституту харчових наук, технологій та харчування.
За словами Маркоса, здоровий спосіб життя передбачає
ранковий, хоч і не особливо поживний, але обов'язковий прийом їжі, який
забезпечує організм необхідними калоріями, а кишково-шлунковий тракт –
безперебійною роботою.
Занепокоєння колеги поділяє Скіталінська, відзначаючи стабільну
популярність в Україні дешевої і легкодоступної їжі за принципом "купив –
з'їв" – супів-концентратів швидкого приготування, заморожених сніданків і
снеків, хот-догів і біляшів.
За останні кілька десятиліть українське меню істотно віддалилося від рекомендованого медиками
Дієтологи стверджують: за останні кілька десятиліть
українське меню істотно віддалилося від рекомендованого медиками. Так, сьогодні
співвітчизники в середньому недоїдають у рік близько 40% м'яса і м'ясних
виробів, 54% молочних продуктів і 24% риби, хоча в 1990 році ці показники були
значно менш тривожними – дефіцит становив 20%, 2% і 10% відповідно.
Стратегія харчування
Банальна, але головна причина нестачі багатьох продуктів
у раціоні – низька купівельна спроможність населення, вважає Олександр
Ярославський, заступник гендиректора Української аграрної конфедерації. За
даними GfK Ukraine, за цим показником у 2010 році країна посіла передостаннє
місце в Європі, обігнавши лише Білорусь.
Краща продукція навіть вітчизняного харчопрому й
агропрому для українців все ще розкіш, резюмує Ярославський.
"Мелітопольська черешня – якісний продукт, класний, але вона дорога, і
більша її частина йде на експорт", - наводить експерт актуальний приклад.
Побічно збіднює стіл українців і рівень розвитку
вітчизняного сільського господарства. "Ми недостатньо використовуємо
можливості виробництва тих самих плодів і ягід: в Україні цим займаються
приватні підсобні господарства, а великих виробників, по суті, немає", -
пояснює аграрій.
М'ясо-молочний раціон також збіднів, в тому числі через
скорочення поголів'я великої рогатої худоби – уп'ятеро з 1990 року, стверджують
фахівці. Україна – одна з небагатьох країн Європи, де немає дієвої національної
стратегії та пропаганди здорового харчування, доповнює перелік об'єктивних
причин Сластін. За його словами, в ЄС діє ціла низка таких державних проектів –
від програм збалансованих шкільних сніданків, де дітям прищеплюють заразом основи
правильного харчування, до підтримки фермерів, які виробляють органічні
продукти.
Так, хрестоматійним став фінський проект Північна
Карелія, який стартував у 1970-х роках і тривав 25 років, протягом яких
населення одного з регіонів країни максимально дотримувалося спеціально
розробленої дієти. У підсумку серед жителів Північної Карелії на 20-25% знизилася
захворюваність на діабет, і в тій самій пропорції скоротилася кількість
інфарктів та інсультів.
Здорова їжа активно пропагується в ЗМІ більшості
європейських країн у рубриках корисних порад, майже так само, як це було в
радянських газетах і журналах. "У щоденній газеті шведа обов'язково
знайдеться кілька практичних статей про здоровий спосіб життя, у тому числі і
про харчування, покликаних зменшити ризик виникнення різних хвороб", -
розповідає Тимочко.
Нещодавно українська влада по-своєму вирішили подбати про
повноцінний раціон співгромадян. 15 червня Верховна Рада прийняла в першому
читанні закон Про продовольчу безпеку, згідно з яким середній рівень доходів
українців повинен бути таким, щоб витрати на харчування середньої сім'ї
становили не більш ніж 50% її бюджету. Але й ця межа в рази перевищує
європейські: навіть жителі кризової Греції сьогодні витрачають на їжу близько
30% своїх доходів, а шведи – лише 15-20%.
Здорове харчування необов'язково дороге - їжа, перш за все, повинна бути максимально натуральною і мінімально обробленою
Між тим Скіталінська зауважує, що здорове харчування
необов'язково дороге, і нагадує, що їжа, перш за все, повинна бути максимально
натуральною і мінімально обробленою. "Можна ж відварити або запекти рибу,
а не купувати сосиски, паштети й ковбаси, або готувати каші з цільних круп, а
не готових мюслі, у яких багато цукру, консервантів і розпушувачів", -
радить експерт.
Українцям час усвідомити, що правильне харчування і фізична
активність справляють до 70-80% впливу на людське здоров'я, додає Сластін.
"Природно, що це залежить і від гаманця, але тут вже справа вибору, -
резюмує дієтолог. - Люди [в Україні], знаєте, як обирають іноді: куплю собі
норкову шубу, але зате зекономлю – буду їсти що-небудь дешеве".
***
Цей матеріал опубліковано в № 26 журналу Корреспондент
від 8 липня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент заборонений.