У Криму активізувалися так звані козаки - угруповання загальною чисельністю понад 30 тис. осіб. Вони підтримують проросійські настрої і протистоять владі і кримським татарам, - пише Христина Бердинських у № 33 журналу Корреспондент від 26 серпня 2011 року.
По 300 чоловік з кожного боку, каміння і палиці, кров -
так виглядала масова бійка між міліцією і кримськими Козаки 2 липня неподалік
від траси Феодосія - Власівка.
Козаки, ігноруючи судову заборону, намагалися встановити
тут так званий поклінний православний хрест. Назустріч
"хрестоносцям" вийшли співробітники Беркута і Внутрішніх військ. У результаті почалася "люта січа", у ході якої 15 цивільних
осіб отримали поранення, ще десятьох заарештували.
Хрест встановлений не був, зате країна дізналася, що у
найгарячішій її точці - на Кримському півострові - активно діють неформальні
воєнізовані об'єднання людей, які називають себе козаками.
Вони з'явилися ще в 1994 році з легкої руки Юрія Мєшкова,
першого і останнього президента скасованої незалежної Республіки Крим. Козаки стали активним проросійським елементом місцевої політики і
виразниками інтересів російськомовних жителів, незадоволених діями кримських
татар
Козаки стали активним проросійським елементом місцевої політики і виразниками
інтересів російськомовних жителів, незадоволених діями кримських татар.
"Якщо хтось вважає, що [козаки] це ряджені - це не
так. У них чітка структура та цілі", - говорить Корреспонденту Алі Хамзін,
керівник відділу зовнішніх зв'язків Меджлісу кримсько-татарського народу. З першого дня свого існування козачі організації активно протистояли
його одноплемінникам.
На сьогодні ці "антитатари" перетворилися на
досить численну силу. За словами Володимира Карпова,
ініціатора появи подібних об'єднань у Криму та гетьмана Південноросійського
реєстрового козацтва Військо низове, тільки в його організації числяться
близько 30 тис. осіб. Ці люди не живуть компактно, але
діють спільно.
Схожих, хіба що не таких численних, громадських об'єднань
у Криму близько десятка. І хоча загальна кількість людей,
які зараховують себе до нащадків вільних степових воїнів, невідома, їх чимало. Принаймні якщо судити по тому, що представлені козаки майже у всіх
регіонах автономії.
Активність їх угруповань вже вихлюпується за межі
півострова. Так, 9 травня у Львові в масштабній колотнечі
з представниками Всеукраїнського об'єднання Свобода брали участь і члени
російської общини Соболь Віталія Храмова.
Наші козаки
Шукати козачі станиці в Криму безглуздо - їх просто
немає. Є лише громадські організації та окремі громади,
члени яких носять горде звання слов'янських степових воїнів.
Козаки по-кримськи - це городяни або селяни, які живуть у
різних куточках півострова. Разом вони збираються або в
церкві, або на свята, або на якісь спільні акції. В
основному це звичайні люди, щоправда, які часто стежать за своїм фізичним
станом і займаються єдиноборствами. Але головна їхня сила
- в згуртованості.
Козаки по-кримськи - це городяни або селяни, які живуть у різних куточках півострова. Разом вони збираються або в церкві, або на свята, або на якісь спільні акції
"Велика частина козачого контингенту в Криму свято
вірить, що вони - козаки, вигадують собі родоводи. Але ймовірність того, що
хтось із них має відношення до якось з козацтв, приблизно така ж, як у
середньому по населенню", - розповідає Олександр
Богомолов, глава Центру близькосхідних досліджень.
Те, що для експерта привід для іронії, для Карпова -
життя. На зустріч з Корреспондентом цей 58-річний сивочолий
чоловік з вусами та бородою надів парадну форму - кашкет, кітель з погонами. Сидячи в одному з приміщень створеного ним у Сімферополі Православного
козачого кадетського корпусу імені Святого апостола Андрія Первозванного -
школи-інтернату для хлопчиків і дівчаток 1-11 класів, - він дуже серйозно
заявляє, що його батько був донським козаком, мати походить з роду запорожців.
А далі починає ґрунтовну розповідь про своє низове військо.
У нього, за словами Карпова, входять близько 30 тис.
членів, які поділяють "основні цінності" - визнають себе нащадками
Богдана Хмельницького і підтримують православ'я в особі Московського
патріархату.
Більша частина козачого контингенту в Криму свято вірить,що вони - козаки,
вигадують собі родоводи. Але ймовірність того, що хтось із них має відношення до якогось із козацтв,приблизно така ж, як в середньому по населенню
Головна мета діяльності "війська" - відновлення
традицій. "Ми відроджуємо козацьку культуру, спосіб
життя, пам'ятники", - уточнює він. Говорячи це,
Карпов погладжує рукою гетьманську булаву - символ своєї влади. Його не бентежить, що козацьку культуру він пропагує на землях, які
ніколи не були козацькими.
За вікнами, на вулиці, проходять муштру живі приклади
"відродження" - різновікові кадети. Крім
звичайних шкільних предметів ці діти вивчають православ'я, верхову їзду,
історію козацтва, єдиноборства, вчаться стріляти.
"На кожен клас є три офіцери-вихователі. Клас - це
застава", - так, використовуючи військову термінологію, гетьман описує
суть освітнього процесу "по-козацьки".
За все це задоволення кадетський корпус бере з батьків
учнів (а їх тут, за словами Карпова, близько 1 тис.) по 2,5 тис. грн. в місяць. Причому, якщо родина не в змозі
платити, кадет може відпрацювати навчання. "Наприклад,
ми вчимо дітей виноград збирати. Фермери нам платять, а ми ці гроші
розподіляємо дітям на особистий рахунок. Він [учень] закінчить школу, зможе
купити квартиру, машину", - запевняє гетьман.
Перевірити слова Карпова поки неможливо - навчальний
заклад існує перший рік. При цьому у нього вже з'явилися
великі проблеми: батьки деяких кадетів влітку звернулися до Міносвіти Криму з
проханням перевірити, чи є у корпусу дозвіл навчати дітей. Відповідь
збентежила їх: ліцензії не виявилося. Зараз з цією
"неув'язочкою" розбирається місцева прокуратура.
На всі руки
Цілі, схожі з тими, що озвучує Карпов, - відродження
культури та слідування ідеям православ'я - проголошують і інші великі місцеві
організації схожого спрямування. Наприклад, Кримський
козачий союз на чолі з Володимиром Черкашиним, екс-депутатом Верховної ради АР
Крим від Російської громади. Або Об'єднання козаків
Криму.
Однак лише традиціями діяльність козаків не обмежується.
Сергій Веселовський, співголова кримського Руху
антифашистів імені Павла Судоплатова, в недавньому минулому активіст партії Російська
єдність, розповідає, що спочатку козаки справді намагалися відтворити
традиційні громади. Але дуже скоро, крім романтиків, у
русі з'явилися практики - чиновники, екс-силовики, учасники розгромлених
організованих злочинних угруповань. Завдяки цим людям
козачі структури частково перетворилися в інститут вуличної боротьби - їх
почали наймати для охорони різних об'єктів і рейдерських захоплень.
Спочатку козаки справді намагалися відтворити традиційні громади. Але дуже скоро, крім романтиків, у русі з'явилися практики - чиновники, екс-силовики, учасники розгромлених організованих злочинних угруповань
За словами Геннадія Москаля, нардепа і колишнього
головного міліціонера Криму, цим діяльність козаків не обмежується. Він згадує, що в 2006 році ці організації активно брали участь у
вуличних акціях, які призвели до зриву спільних з НАТО навчань Сі Бриз, які регулярно
відбуваються в Україні.
Регіональна політика дійсно не чужа "станішникам".
Карпов каже, що напередодні будь-яких виборів він
підписує контракт з якою-небудь найбільш близькою за духом кримської
політсилою, зобов'язуючись підтримувати її.
Наприклад, на останніх місцевих виборах, у 2010 році,
гетьман опинився у списку Партії нового покоління України. Він
зізнається, що партія була технічним проектом недавно померлого регіонала
Василя Джарти, голови Радміну республіки.
"Нам поставили завдання відпрацювати ліве
крило", - говорить Карпов, пояснюючи, що його "військо"
перехоплювало електорат у лівих сил, насамперед у комуністів і Російської
єдності.
Силове крило
Останнім часом козаче середовище радикалізується. Прикладом тому стала бурхлива діяльність, яку розвинула в нинішньому
році російська громада Соболь. Її члени - а це кілька
сотень міцних хлопців - брали участь у зіткненнях з націоналістами у Львові 9
травня, встановлювали уклінний хрест на півострові, і саме вони побилися з
міліцією під Феодосією.
Щоб заспокоїти запал "общинників", міліція
Сімферополя мала намір видворити їхнього лідера Храмова з країни за те, що він
нібито є громадянином Російської Федерації. Сам отаман
сьогодні оскаржує рішення МВС у суді.
"Це оплески мені як громадському діячеві. Значить,
навіть спецслужбам я не під силу. Бо я російської честю не торгую", -
говорить Корреспонденту Храмов під час зустрічі в Сімферополі. На неї цей спокійний двометровий гігант зі скромною посмішкою прийшов
у джинсах і футболці. Ніщо в ньому не видавало ні козака,
ні громила, здатного битися з правоохоронцями.
Щоб заспокоїти запал "общинників", міліція Сімферополя мала намір видворити їхнього лідера Храмова з країни за те, що він нібито є громадянином Російської Федерації
Продовжуючи усміхатися, Храмов пояснює власні погляди на
кримсько-козаче життя. Каже, що будувати станиці і школи
необов'язково, головне, щоб громада була мобільною і в разі чого могла
оперативно зібратися. У його організації, наприклад, діє
система оповіщення, яка у короткий термін дозволяє зібрати всіх козаків. Тому-то Соболь останнім часом все частіше опиняється в гущавині подій –
храмовські хлопці легкі на підйом.
А взагалі, в Соболь входять не бойовики, а православні
християни, для яких фундаментальна цінність - це родина, говорить Храмов.
У цьому питанні він безумовний авторитет: у Храмова дві
дружини, принаймні так він називає жінок, з якими живе, і в цілому 15 дітей. Мало того, зараз отаман очікує появи 16-ї дитини.
Чи то жартома, чи то на повному серйозі він каже, що
козацька громада - це така структура життєвого укладу, яка не має на увазі
формальних зв'язків. Сам Храмов повністю присвячує себе
громаді. Він навіть працює в ній же - головою.
Ще повоюють
На сьогодні козаки перетворилися на вагомий антитатарський
і проросійський елемент на політичній карті півострова. Причому
одне логічно випливає з іншого.
Так, намагаючись грати на симпатіях місцевого населення
до Москви (а за даними Центру Разумкова, сьогодні кожен четвертий кримчанин
підтримує ідею приєднання республіки до Росії), вони наштовхуються на протидію
татар, мета яких - все більш повна автономія. В
результаті підставою для протистояння може стати все що завгодно.
У цьому році конфлікт спровокувала міськрада Сімферополя,
дозволивши відвести земельну ділянку площею 2,7 га під будівництво Соборної
мечеті. У відповідь на це рішення козаки стали проводити
на півострові масові акції з встановленням поклінних хрестів, впевнений Хамзін.
На сьогодні козаки перетворилися на вагомий антитатарський і проросійський елемент на політичній карті півострова
Причому він вважає, що таким чином козаки захоплюють
землю. "Спочатку встановлюють хрест, потім, через
деякий час, поруч з'являється кафе - і територія вже захоплена", -
говорить меджлісовець.
Експерти впевнені, що меркантильні інтереси стоять і за
теплими почуттями до Росії. Мовляв, РФ фінансово
підтримує козаків.
Самі козаки це категорично заперечують. Та й у СБУ Корреспонденту заявили, що інформацією про фінансування
іноземними фондами козачих організацій вони не володіють. Так
що любов до Росії - це від душі.
А от з Україною - а точніше, з Києвом - відносини у
козаків не складаються.
Нинішні можновладці, які раніше охоче розігрували проросійську карту і вдавалися до послуг козаків, тепер зайняті зміцненням вертикалі влади. Для них будь-які організації, не вбудовані в цю систему, потенційно небезпечні.
Раніше, коли влада представляла національно орієнтовані
сили, центр бачив у їхній діяльності руку Москви. А
нинішні можновладці, які раніше охоче розігрували проросійську карту і
вдавалися до послуг козаків, тепер зайняті зміцненням вертикалі влади. Для них будь-які організації, не вбудовані в цю систему, потенційно
небезпечні.
Саме тому, вважає Москаль, правоохоронці стали жорстко
реагувати на козачі акції. Нардеп прогнозує, що під
тиском влади рух назавжди зійде з політичної карти Криму.
Однак це погляд з Києва. А ось
Хамзін, що живе в Криму, упевнений: православне воїнство себе ще покаже. "Козаки
сьогодні - та організація, яка може досить активно взяти участь у різноманітних
подіях. І спровокувати реакцію, яка їм буде необхідна в політичних цілях",
- емоційно заявляє член Меджлісу.
***
Цей матеріал опубліковано в № 33 журналу Корреспондент
від 26 серпня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент
в повному обсязі заборонено. З правилами використання
матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net,
можна ознайомитися тут.