Ірина Акімова, перший заступник голови Адміністрації Президента, розповіла про те, що чекає гривню і коли українці відчують ефект від реформ, в інтерв'ю Ірині Соломко в № 33 журналу Корреспондент від 26 серпня 2011 року.
Невеликий кабінет аскетичного вигляду завалений стосами
паперів. Про те, що господар тут - жінка, говорить хіба
що розкішний кущ живих білих орхідей на столі.
На порозі Корреспондент зустрічає Ірина Акімова, перший
заступник глави Адміністрації Президента. У команді
Віктора Януковича вона займає виняткове положення - розробляє і веде всі
ключові президентські реформи, перш за все, пов'язані з економікою. А значить, у кабінеті, в який майже рік прагнув потрапити Корреспондент
заради розмови з "першою економічною леді", створюється не тільки
найближче, а й віддалене майбутнє країни.
Свій нинішній пост Акімова отримала не дарма. Вона - досвідчений економіст, володіє авторитетом серед інвесторів, і
одна з небагатьох людей у нинішній владній команді, хто розмовляє чудовою
англійською. Крім того, перший заступник голови АП має
давні тісні зв'язки з Рінатом Ахметовим - мільярдером і ключовим гравцем
команди Януковича.
Вона - досвідчений економіст, володіє авторитетом серед інвесторів, і одна з
небагатьох людей у нинішній владній команді, хто розмовляє чудовою англійською
Акімова - про ринок землі, стійкості гривні, а також про
те, коли люди відчують ефект від деяких президентських новацій.
- З того моменту як Президент презентував свою програму
реформ, пройшло вже більше року. Але звичайні українці
поки так і не відчули на собі особливих результатів. Як
ви самі оцінюєте те, що команді глави держави вдалося зробити?
- Сказати, що ми всім задоволені, все йде класно, було б
наївно і безвідповідально. Завжди хочеться більшого. Тим не менше великий прорив, я переконана, зроблений в сфері
дерегуляції.
- У чому влада досягла успіху?
- Безумовно, це різке зниження кількості дозвільних
документів і ліцензій, чітке обмеження, при яких ці ліцензії даються.
Також важливий крок - посилення електронної складової,
тобто безконтактний шлях отримання дозвільних документів. Це
має ключове значення для бізнесу і при старті, і під час роботи. До всього, ми виключаємо вплив чиновника на процес видачі дозволу.
Другий напрямок - земельна реформа. Сільське
господарство - одна з найбільш перспективний галузей, з якою Україна може
пов'язувати свій стабільний розвиток. Те, що нам вдалося
навіть просто внести важливі закони про землю в парламент, а за один
проголосувати [Про державний земельний кадастр] - величезний крок вперед. Тут маховик політичної волі, який вже розкрутився, дає можливість з
упевненістю сказати, що процес буде доведений до кінця.
- Але сам закон набуде чинності з січня 2012-го, а ще
потрібен час, щоб кадастр запрацював.
- Люди відчують ефективність буквально через півроку. Очевидно, що кадастр буде наповнюватися, і це займе час. Ми плануємо, що до 2020-го процес буде повністю завершено.
Наявність цієї бази різко скоротить кількість випадків
подвійної або навіть потрійної реєстрації прав власності на земельну ділянку.
- Наскільки новий закон про ринок землі захищає мешканців
села?
- Закон ще не прийнятий, тому дискусія триває. Але захист буде. Наприклад, земельний кадастр
захистить права власності. Він дає чіткі правила
реєстрації і єдиний унікальний номер земельній ділянці.
Що стосується ринку землі, то тут є побоювання, мовляв,
скуплять її у селян за безцінь. Щоб подібного не
відбулося, на першому етапі володіти землею зможуть тільки фізособи і фермери. Таким шляхом йшли багато країн ЄС. Також ми
обмежимо доступ до покупки землі тих, у кого є великі грошові ресурси, -
іноземних інвесторів. Перший час, поки ринок не
стабілізується і ціна не буде сформована, вони не зможуть купувати землю.
- Тоні Блер, екс-прем'єр-міністр Великобританії, на
прохання Корреспондента дав поради українській владі, як їй діяти, щоб реформи
стали успішними. Вони зводилися до наступного: постійна
комунікація з людьми і пріоритет у реформуванні по трьох-чотирьох напрямах, не
більше. Поки що і з тим і з іншим при владі складності. 21 реформа, заявлена Президентом, - це занадто багато. Не хочете прислухатися до Блера?
- Якраз останні засідання Комітету економічних реформ
були присвячені кільком пріоритетним темам, зокрема закінченню [процесу]
дерегуляції. Зараз пішла друга хвиля реформи - це
спрощення адміністративних послуг. Конкретний приклад -
скасування техогляду.
Зараз ми плануємо ще і спрощення реєстрації прав
власності. Це, по суті, оптимізація роботи БТІ. Ми думаємо, які функції має виконувати бюро, щоб людям було легше. Також аналізуємо, наскільки нам потрібне нотаріальне засвідчення
окремих документів. Президент поставив завдання
подивитися, де можливі спрощення, і, повірте, їх може бути багато.
- Наприклад?
- Я б не хотіла говорити завчасно, ми віддаємо це питання
на вивчення експертам, але будемо діяти радикально. Ми
готові прибрати нотаріальне засвідчення окремих документів повністю, якщо воно
не несе значеннєвого навантаження.
Якщо повернутися до аналізу нашої роботи, то серед інших
досягнень назву і вчасно розпочату адмінреформу. Довгий
час піднімалися питання: а скільки функцій виконують міністерства, а чи не
забагато їх, а можливо, вони дублюються? Розмов було
багато, але не було результату. Чому? Через відсутність політичної волі. І при всіх
шорсткостях нашої реформи, вона дала скорочення непотрібних функцій та їх
дублювання.
Це та база, на якій будується адміністративна система в
інших країнах і дає можливість поступового скорочення апарату і навантаження на
бюджет.
- Але по суті помінялися вивіски, а чиновники, на думку
багатьох експертів, переїхали в інші кабінети - з держкомітетів в агентства. Могли б ви точно сказати, скільки чиновників скоротили?
- У цілому по країні Президент поставив завдання -
скорочення адмінапарату на 30%. У середньому ця цифра
витримується.
Що стосується комітетів, то не може орган, який
реалізовує політику, я маю на увазі міністерства, одночасно управляти майном і
виконувати регулюючі функції. Цим повинні займатися
агентства. Розведення цих функцій - річ абсолютно
необхідна, це і є суть адмінреформи.
Також хотіла зазначити, що цього літа ми вирішили ще одне
украй важливе питання - незалежність НБУ.
- Про що мова?
- Зокрема про неможливість для виконавчої влади
втручатися у фінансування та операційну діяльність НБУ. Також
ми прописали жорсткі умови прийняття на посаду глави НБУ і підстави для
звільнення.
У всьому світі принцип такий - повноваження голови
нацбанку завжди [тривають] довші, ніж уряду або президента. Це робиться для того, щоб виключити політичний вплив, а також не
допустити звільнення голови НБУ при зміні влади. Ми
внесли в закон зміни, які це гарантують.
- Ви говорите про незалежність глави НБУ, але Сергій
Арбузов, його глава, близький до родини Януковича - його мати веде з сином
Президента спільний бізнес.
- Ви здивуєтеся, але якщо ми подивимося на глав
центробанків, у тому числі і пана [Жан-Клода] Тріше [голови правління
Європейського центрального банку], то у нього дуже добрі відносини з високими
державними чинами. Проте дружні зв'язки в неробочий час -
це одне, а можливість впливу на профдіяльність головного банкіра країни - інше.
І цим законом це питання регулюється.
- Серед заслуг команди Президента ви назвали дерегуляцію,
завдання якої - поліпшення інвестклімату в країні. Але на
сьогодні інвестбуму немає, іноземні інвестори практично не заходять. А ті іноземці, які тут працюють, скаржаться на суди, тиск з боку
податкової і митниці, вибірковей повернення ПДВ. Стрімко зростає
лише бізнес кількох підприємців, за сумісництвом членів ПР. Все це наштовхує на думку про те, що влада створює умови під певних
людей.
- Коли ми займаємося такого роду симуляціями, потрібно опиратися
на конкретні факти. Ось мої факти: порівняно з минулим
роком обсяг іноземних інвестицій збільшився в півтора рази.
Прогрес і з вирішенням проблеми відшкодування ПДВ. Ситуація почала змінюватися в лютому, коли запрацював механізм
автоматичного відшкодування. Кількість фірм, які мають
право на нього, зростає, зараз їх вже понад 80. Звичайно,
ми не вирішили цю проблему повністю, але є хороша динаміка.
Держава також розробляє цікаві проекти - формує пакет з
пропозицією, допомагає з отриманням усіх дозволів та виділенням землі, а потім
за допомогою Нацагентства (Державне агентство з інвестицій та управління
національними проектами) підтягує інвесторів. І це крок
вперед.
- А що вже зроблено?
- Наприклад, ведуться переговори щодо будівництва
LNG-терміналу (термінал з прийому зрідженого газу) і з Азербайджаном, і з
вітчизняними інвесторами, сторони вже вийшли на конкретний проект.
Так що поступово, через терни і помилки, Україна
рухається у правильному напрямку. Хочеться, щоб динаміка
була швидшою, але ми реалісти. Тому критика, яка лунає з
боку ЗМІ та міжнародних організацій, має важливе значення. Вона
привертає увагу до конкретної проблеми, і в результаті з'являється додатковий
стимул для більш швидкого [прийняття] рішення.
- Що буде з українською економікою в світлі загрози
фінансового дефолту США?
- Недооцінювати ситуацію і говорити про те, що
хвилюватися немає про що, було б нерозумно. Але останнє
рішення американського конгресу [про збільшення порогу держборгу] стабілізувало
ситуацію на світових ринках.
Який висновок? Світова кон'юнктура
ще не відновилася. Процес йде повільно, ситуацію потрібно
постійно моніторити, а головне, коригувати в міру необхідності економічну
стратегію і тактику у всіх країнах. Особливо це
стосується держав з малими відкритими економіками, до яких відноситься Україна.
Що рекомендують фахівці Світового банку для таких
економік, як наша? Концентрація уваги на досягненні
збалансованого зростання економіки на основі структурних реформ. Крім цього, подолання інфляційного тиску, вирішення проблем,
пов'язаних з високими цінами на сировину. Сюди можна
додати необхідність скоординованої монетарної політики. Саме
ці акценти і були закладені в програму реформ Президента.
Другий пункт - це підготовка плану заходів щодо зменшення
доларизації економіки і заміщенню імпорту товарами вітчизняного виробництва.
- Який ваш прогноз щодо курсу гривні?
- Прогноз дає тільки НБУ. Я лише
можу сказати, що будь-яких чинників, які б привели до обвалу гривні, немає. Якби у нас був різко негативний платіжний баланс або високі ризики
його погіршення, тоді можна було б говорити, що все це тисне на гривню і з нею
треба щось робити. Зараз платіжний баланс позитивний, і є
тенденція до його зростання. І хоча торговий баланс у нас
негативний, він компенсується припливом по фінансовому рахунку. Це говорить, що, незважаючи на всі ризики, інвестори почали Україні
довіряти.
Крім цього, у НБУ є достатньо валютних резервів - це
понад $ 37 млрд., - щоб підтримати і згладити курс у разі погіршення ситуації в
світі. Зростає і приплив депозитів, причому в
національній валюті. Все це говорить про те, що істотних
побоювань щодо надійності гривні у населення немає.
***
Цей матеріал опубліковано в № 33 журналу Корреспондент
від 26 серпня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент
в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів
журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна
ознайомитися тут.