Найбільше вбивств на Землі відбувається в мегаполісах Південної Америки. На їх фоні Київ і Париж виглядають тихою гаванню й істотно відстають від небезпечного Вашингтона, а також Пітера і Москви, пише Інна Прядко у №34 журналу Корреспондент від 2 вересня 2011 року.
"Я знаю, о котрій годині вийшла з дому, але не знаю, чи
повернуся сьогодні назад. Життя в Каракасі – суцільне пекло", - з гіркотою
констатує мешканка столиці Венесуели Віла Ларго Акунья, професійний музикант і
диригент хору в місцевому університеті.
Збройні пограбування, викрадення, вимагання тут щоденна
рутина, а корумпованість поліції лише погіршує ситуацію. Тому головні правила
звичайного городянина – вдягатися якомога простіше, забути про дорогі годинники,
прикраси, мобільні телефони і молитися про власну безпеку, виходячи на вулицю,
розповідає Корреспонденту Акунья.
Каракас став беззастережним лідером серед світових столиць за кількістю вбивств. У 2010-му їх було зареєстровано 233 на 100 тис. жителів
Її рідне місто сьогодні стало беззастережним лідером
серед світових столиць за кількістю вбивств. У 2010-му їх було зареєстровано
233 на 100 тис. жителів. В інших мегаполісах Південної Америки ситуація лише
трохи краща – на континенті зосереджена найбільша кількість найнебезпечніших
міст світу.
У Гватемалі, столиці однойменної держави, на 100 тис.
населення здійснюється 90 вбивств на рік, в Ріо-де-Жанейро – 35, у Сантьяго –
17. Для порівняння: у найбільших містах Європи цей показник становить в
середньому від одного до трьох, а Лондон, Париж і Рим можна назвати
найбезпечнішими мегаполісами світу. Найтихішою з європейських столиць
вважається Лісабон, де на кожні 100 тис. городян припадає лише 0,6 вбивств. У
пострадянських Москві (6,9) і Санкт-Петербурзі (7,8) криміногенна ситуація поки що
істотно гірша, а Київ (3,7) вигідно від них відрізняється.
Водночас у багатьох мегаполісах останнім часом обстановка
суттєво змінюється. Наприклад, в Нью-Йорку налічується 5,6 цих тяжких злочинів
на 100 тис. осіб, хоча ще 15 років тому у Великому яблуці було куди
небезпечніше – його коефіцієнт становив 30. Ще більш позитивну динаміку
показала столиця Колумбії Богота, майже за 20 років знизивши кількість
насильницьких смертей з 80 до 22. Досягти такого ефекту заокеанським
мегаполісам допоміг принцип "нульової толерантності", коли жорсткого
викорінення зазнали навіть найбільш незначні злочини.
"Це стало прикладом найбільш організованої роботи поліції
в історії", - оцінює зусилля влади Нью-Йорка під керівництвом мера Рудольфа
Джуліані відомий американський соціолог Френк Зімрінг у своїй книзі The Great
American Crime Decline.
Місця злочину
Суддя Патрісія Акіолі з Ріо-де-Жанейро стала відома тим,
що відправила за ґрати близько 60 місцевих поліцейських – пособників мафіозних
угруповань, які з кінця 1980-х років господарюють в місті. У ніч на 11 серпня
2011 року Акіолі розстріляли у власному автомобілі.
Ця історія типова для бразильського мегаполіса, який
через три роки прийме Чемпіонат світу з футболу, а через п'ять – літню
Олімпіаду. Особливо славляться бандитизмом місцеві фавели – нетрі, де живе до
40% шестимільйонного населення міста.
І хоча з 1997 року показник вбивств тут знизився майже
вдвічі – з 60 до 35 на 100 тис. осіб, – рідкісний день в Ріо минає без розборок
з перестрілками і вуличними боями наркоторговців з поліцією.
Ще 20 років тому Богота, столиця сусідньої з Бразилією
Колумбії, жила за такими самими правилами. Клани злочинців безкарно
тероризували місцеве населення, причому останнє, не довіряючи поліції, надавало
перевагу збройній самообороні. Проте з середини 1990-х влада впритул взялася
викорінювати кримінал. Були обмежені продаж алкоголю і право володіння зброєю,
поліпшена інфраструктура неблагополучних районів, у підсумку довіра населення
поступово стала повертатися до правоохоронців.
Сьогодні в Боготі діє близько 7 тис. так званих фронтів
безпеки – ініціативних груп місцевих мешканців, які повідомляють поліції про
будь-яку криміногенну ситуацію.
Багато з цих ідей адміністрація Боготи запозичила у свого
колеги з Нью-Йорка Джуліані, який за вісім років біля керма найбільшого міста
США вибудував абсолютно нову схему боротьби зі злочинністю.
Напередодні його приходу до влади, на початку 1990-х,
Нью-Йорк загруз у "кокаїновій епідемії", яка спричинила численні кровопролитні
сутички, насамперед у кварталах латиноамериканських і афроамериканських
мігрантів, які торгували наркотиком.
Повіривши в те, що тяжкі злочини зароджуються в атмосфері безкарності дрібних, мер Нью-Йорка взявся жорстко викорінювати найбільш незначні правопорушення
Проти загрозливих показників злочинності Джуліані
озброївся теорією розбитих вікон, описаною американськими кримінологами Джеймсом
Вілсоном і Джорджем Келлінгом. Повіривши в те, що тяжкі злочини зароджуються в
атмосфері безкарності дрібних, мер взявся жорстко викорінювати найбільш незначні
правопорушення, включаючи графіті та вимагання за миття машин. Окрему увагу
приділили благоустрою неблагополучних районів, атмосфера розрухи в яких, на
думку авторів теорії, провокувала злочини.
Приклад Нью-Йорка запозичила влада інших міст США,
знизивши за минулі десять років кількість насильницьких злочинів в середньому
на 30-40%. Щоправда, багатьом з них поки що далеко до показників Нью-Йорка
(5,6). Так, у Вашингтоні на 100 тис. жителів припадає 23,8 вбивства на рік, у
Філадельфії – 20, в Чикаго – 16, в Х'юстоні – 13.
Благополуччя Західної Європи тримається на ефективній роботі поліції, що налагоджувалася десятиліттями
Ці цифри набагато вищі середньоєвропейських, і на їхньому
тлі більшість столиць ЄС виглядають справжніми острівцями безпеки. У південних
столицях – Лісабоні, Мадриді, Римі та Афінах, - а також у Відні та Бухаресті на
100 тис. осіб припадає в середньому 1 вбивство. Експерти зазначають, що
благополуччя Західної Європи тримається на ефективній роботі поліції, що налагоджувалася
десятиліттями.
Так, в Лондоні, де на 100 тис. осіб припадає лише два
вбивства, за десять років витратили понад $ 300 млн тільки на встановлення сотень
камер спостереження. За даними поліції міста, завдяки ним розкриваються сім з
десяти вбивств.
Не дуже привабливо на загальному тлі Євросоюзу виглядають
лише столиці недавно прийнятих туди країн – Вільнюс (8 убивств) і Таллінн (6).
Причиною цьому – особливості перехідного періоду: робота поліції тут не
настільки ефективна, а організована злочинність активніша, ніж у цілому в ЄС. Приблизно
така сама ситуація в пострадянських Москві та Санкт-Петербурзі.
На цьому тлі українські мегаполіси можуть похвалитися
помітно нижчим рівнем вбивств. Найбільш безпечні Київ, Львів і Харків, де у
2010 році на 100 тис. жителів припадало менше чотирьох убивств.
Через сформовані обставини
Пояснюючи колосальну різницю в рівні злочинності в
мегаполісах різних країн, фахівці наголошують, що він не завжди залежить лише
від зусиль поліції, і навіть найкращі стратегії без урахування соціальних
факторів можуть бути марними.
Так, відомий російський кримінолог Яків Гілінський,
завкафедрою кримінального права Російського державного педуніверситету, називає
однією з головних причин, що провокують злодіяння, велике соціальне
розшарування.
Однією з головних причин, що провокують злодіяння, є велике соціальне розшарування. Показник глибини розриву між бідною більшістю населення і заможною
елітою найбільш високий в країнах Південної Америки, США і ПАР, де
розташовані найнебезпечніші міста планети
За даними ЦРУ США, показник глибини розриву між бідною
більшістю населення і заможною елітою – індекс Джині – найбільш високий (від 40
до 60) в країнах Південної Америки, у США і ПАР, де й розташовані
найнебезпечніші міста планети.
Водночас відносна соціальна рівність в Канаді, скандинавських
і західноєвропейських країнах, Японії (індекс Джині від 20 до 40) збігається з
низькими показниками вбивств в їхніх столицях: два випадки на 100 тис. жителів
у Торонто і 1,4 – в Токіо.
А невисокі цифри густонаселених індійських Делі (2,2) і
Мумбаї (0,4) Мартін Шварц, професор соціології з університету Джорджа
Вашингтона, пояснює феноменом "відносної бідності". "Якщо ви представник нижчої
касти в Південній Азії, то напевно смиренно приймете свій рівень життя, -
зазначає соціолог. - Однак якщо [в західному суспільстві] люди навколо легко
отримують гроші, роботу, освіту і житло, не будучи нічим кращими за вас, то
відчуття позбавлення благ може спровокувати злочин".
Україна сьогодні "спеціалізується" аж ніяк не на насильницькій злочинності
Щодо невисокого рівня вбивств в українських містах
експерти дають окреме пояснення: по-перше, індекс Джині тут, рівний 27,
близький до середніх показників в ЄС (30 – у 2009 році), а, по-друге, Україна
сьогодні "спеціалізується" аж ніяк не на насильницькій злочинності.
"В Україні існує величезна проблема латентної, прихованої
злочинності, як правило, економічної, яка не потрапляє в поле зору
правоохоронних органів, – зазначає Олександр Костенко, заввідділом проблем
кримінального права Інституту держави і права НАН України. – На економічні
населення дивиться крізь пальці. Наприклад, поширена ідея, що бізнес не може
бути некримінальним. І ось це дуже небезпечна річ – з цього починаються інші
злочини, звичайно".
Рівень насильницької злочинності експерти пов'язують
також і з історичним контекстом. Наприклад, Шварц вказує на цілу низку причин,
які, незалежно від зусиль Джуліані, могли зумовити зменшення злодіянь в
Нью-Йорку та інших містах США: легалізація абортів у 1990-ті роки, зниження
народжуваності в кризових сім'ях – головних "постачальниках" потенційних
порушників; припинення кокаїнових воєн; старіння населення, яке веде до
скорочення частки молодих злочинців.
Автори доповіді Насильство в містах, оприлюдненої
Світовим банком навесні 2011 року, помітну різницю між рівнем насильницької
злочинності в США і Європі пояснюють все тієї самою еволюцією – більш стрімким
розвитком американських мегаполісів у ХХ столітті.
Втім, нещодавній сплеск заворушень в європейських містах
змусив дослідників задуматися, чи зуміє Старий Світ зберегти свій безпечний
імідж.
"До погромів в Лондоні ми не помічали особливого впливу економічної
кризи на рівень злочинності, - каже Нік Коуен, представник лондонського
Інституту вивчення громадянського суспільства. - Небезпечним може стати не
тимчасове, а хронічне безробіття, тому багато чого залежатиме від швидкості
відновлення [економіки], якої ми поки що не спостерігаємо".
Рівень убивств у найбільших містах світу
|
Міста
|
Кількість убивств на 100 тис. жителів
|
Латинська
Америка
|
Каракас
(Венесуела)
|
233
|
Гватемала
(Гватемала)
|
90
|
Медельїн
(Колумбія)
|
45
|
Ріо-де-Жанейро
(Бразилія)
|
35,7
|
Бразиліа
(Бразилія)
|
33,5
|
Панама
(Панама)
|
30,7
|
Санто-Домінго
(Домініканська Республіка)
|
24,5
|
Богота
(Колумбія)
|
22,7
|
Сан-Сальвадор
(Сальвадор)
|
18,1
|
Сантьяго
(Чилі)
|
16,9
|
Манагуа
(Нікарагуа)
|
12,9
|
Кіто
(Еквадор)
|
12,5
|
Асунсьон
(Парагвай)
|
11,8
|
Сан-Паулу
(Бразилія)
|
11,4
|
Мехіко
(Мексика)
|
8,4
|
Монтевідео
(Уругвай)
|
6,4
|
Сан-Хосе
(Коста-Ріка)
|
6,4
|
Ла-Пас
(Болівія)
|
5,4
|
Буенос-Айрес
(Аргентина)
|
4,9
|
|
|
|
Північна Америка
|
Новий
Орлеан (США)
|
52
|
Детройт
(США)
|
40
|
Філадельфія
(США)
|
20
|
Чикаго
(США)
|
16
|
Хьюстон
(США)
|
13
|
Лос-Анджелес
(США)
|
8
|
Нью-Йорк
(США)
|
5,6
|
Калгарі
(Канада)
|
2,5
|
Едмонтон
(Канада)
|
2,2
|
Торонто
(Канада)
|
1,9
|
Монреаль
(Канада)
|
0,8
|
Оттава
(Канада)
|
0,7
|
|
|
|
Європа
|
Вільнюс
(Литва)
|
8,3
|
Санкт-Петербург
(Росія)
|
7,8
|
Москва
(Росія)
|
6,9
|
Таллін
(Естонія)
|
6,0
|
Стамбул
(Туреччина)
|
5,0
|
Анкара
(Туреччина)
|
4,2
|
Київ
(Україна)
|
3,7
|
Скоп'є
(Македонія)
|
3,3
|
Брюссель
(Бельгія)
|
3,2
|
Амстердам
(Нідерланди)
|
3,1
|
Братислава
(Словаччина)
|
3,1
|
Прага
(Чехія)
|
3,1
|
Белград
(Сербія)
|
2,9
|
Дублін
(Ірландія)
|
2,3
|
Софія
(Болгарія)
|
2,1
|
Гельсінкі
(Фінляндія)
|
2,0
|
Варшава
(Польша)
|
1,9
|
Лондон
(Великобританія)
|
1,9
|
Осло
(Норвегія)
|
1,8
|
Копенгаген
(Данія)
|
1,6
|
Мінск
(Білорусь)
|
1,6
|
Будапешт
(Угорщина)
|
1,5
|
Париж
(Франція)
|
1,5
|
Загреб
(Хорватія)
|
1,4
|
Берлін
(Німеччина)
|
1,3
|
Мадрид
(Іспанія)
|
1,3
|
Рим
(Італія)
|
1,2
|
Афіни
(Греція)
|
1,1
|
Вена
(Австрія)
|
1,1
|
Бухарест
(Румунія)
|
1,1
|
Ліссабон
(Португалія)
|
0,6
|
|
|
|
Австралія
і Нова Зеландія
|
Сідней
(Австралія)
|
3,4
|
Окленд
(Новая Зеландія)
|
1,5
|
|
|
|
Африка
|
Кейптаун
(ЮАР)
|
60
|
Найробі
(Кенія)
|
7,9
|
Касабланка
(Марокко)
|
1,5
|
Алжир
(Алжир)
|
0,7
|
Каїр
(Єгипет)
|
0,4
|
|
|
|
Азія
|
Катманду
(Непал)
|
18,9
|
Улан-Батор
(Монголія)
|
15,8
|
Бішкек
(Киргизстан)
|
14,2
|
Алмати
(Казахстан)
|
13,5
|
Бангкок
(Таїланд)
|
5,6
|
Баку
(Азербайджан)
|
3,7
|
Куала-Лумпур
(Малайзія)
|
3,7
|
Делі
(Індія)
|
2,2
|
Дакка
(Бангладеш)
|
2,1
|
Єреван
(Вірменія)
|
2,1
|
Амман
(Йорданія)
|
1,7
|
Дубай
(ОАЕ)
|
1,7
|
Токіо
(Японія)
|
1,4
|
Алеппо
(Сирія)
|
0,4
|
Мумбаї
(Індія)
|
0,4
|
Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента
Кримінальна обстановка в найбільших адміністративних
центрах України
Місто
|
Кількість убивств на 100 тис. жителів
|
Кількість зґвалтувань на 100 тис. жителів
|
Умисне завдання тяжких тілесних ушкоджень на 100 тис. жителів
|
Севастополь
|
8,2
|
5,0
|
11,8
|
Сімферополь
|
7,4
|
1,2
|
9,4
|
Донецьк
|
6,1
|
1,5
|
11,3
|
Запоріжжя
|
5,5
|
0,5
|
11,7
|
Одеса
|
5,2
|
0,9
|
7,5
|
Луганськ
|
4,8
|
2,3
|
11,6
|
Миколаїв
|
4,4
|
0,4
|
8,4
|
Дніпропетровськ
|
4,0
|
0,6
|
7,5
|
Харків
|
3,9
|
0,9
|
6,1
|
Львів
|
3,8
|
0,1
|
4,8
|
Київ
|
3,7
|
0,9
|
4,5
|
Дані МВС України, Держкомстату України
***
Цей матеріал опубліковано в № 34 журналу Корреспондент від 2 вересня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.