RU
 

Корреспондент: Убивчі мегаполіси. Найбільш криміналізовані міста світу

6 вересня 2011, 10:10
0
431
Корреспондент: Убивчі мегаполіси. Найбільш криміналізовані міста світу
Фото: АР
Нетрі бразильських міст є доволі небезпечними у кримінальному плані

Найбільше вбивств на Землі відбувається в мегаполісах Південної Америки. На їх фоні Київ і Париж виглядають тихою гаванню й істотно відстають від небезпечного Вашингтона, а також Пітера і Москви, пише Інна Прядко у №34 журналу Корреспондент від 2 вересня 2011 року.

"Я знаю, о котрій годині вийшла з дому, але не знаю, чи повернуся сьогодні назад. Життя в Каракасі – суцільне пекло", - з гіркотою констатує мешканка столиці Венесуели Віла Ларго Акунья, професійний музикант і диригент хору в місцевому університеті.

Збройні пограбування, викрадення, вимагання тут щоденна рутина, а корумпованість поліції лише погіршує ситуацію. Тому головні правила звичайного городянина – вдягатися якомога простіше, забути про дорогі годинники, прикраси, мобільні телефони і молитися про власну безпеку, виходячи на вулицю, розповідає Корреспонденту Акунья.

Каракас став беззастережним лідером серед світових столиць за кількістю вбивств. У 2010-му їх було зареєстровано 233 на 100 тис. жителів

Її рідне місто сьогодні стало беззастережним лідером серед світових столиць за кількістю вбивств. У 2010-му їх було зареєстровано 233 на 100 тис. жителів. В інших мегаполісах Південної Америки ситуація лише трохи краща – на континенті зосереджена найбільша кількість найнебезпечніших міст світу.

У Гватемалі, столиці однойменної держави, на 100 тис. населення здійснюється 90 вбивств на рік, в Ріо-де-Жанейро – 35, у Сантьяго – 17. Для порівняння: у найбільших містах Європи цей показник становить в середньому від одного до трьох, а Лондон, Париж і Рим можна назвати найбезпечнішими мегаполісами світу. Найтихішою з європейських столиць вважається Лісабон, де на кожні 100 тис. городян припадає лише 0,6 вбивств. У пострадянських Москві (6,9) і Санкт-Петербурзі (7,8) криміногенна ситуація поки що істотно гірша, а Київ (3,7) вигідно від них відрізняється.

Водночас у багатьох мегаполісах останнім часом обстановка суттєво змінюється. Наприклад, в Нью-Йорку налічується 5,6 цих тяжких злочинів на 100 тис. осіб, хоча ще 15 років тому у Великому яблуці було куди небезпечніше – його коефіцієнт становив 30. Ще більш позитивну динаміку показала столиця Колумбії Богота, майже за 20 років знизивши кількість насильницьких смертей з 80 до 22. Досягти такого ефекту заокеанським мегаполісам допоміг принцип "нульової толерантності", коли жорсткого викорінення зазнали навіть найбільш незначні злочини.

"Це стало прикладом найбільш організованої роботи поліції в історії", - оцінює зусилля влади Нью-Йорка під керівництвом мера Рудольфа Джуліані відомий американський соціолог Френк Зімрінг у своїй книзі The Great American Crime Decline.

Місця злочину

Суддя Патрісія Акіолі з Ріо-де-Жанейро стала відома тим, що відправила за ґрати близько 60 місцевих поліцейських – пособників мафіозних угруповань, які з кінця 1980-х років господарюють в місті. У ніч на 11 серпня 2011 року Акіолі розстріляли у власному автомобілі.

Ця історія типова для бразильського мегаполіса, який через три роки прийме Чемпіонат світу з футболу, а через п'ять – літню Олімпіаду. Особливо славляться бандитизмом місцеві фавели – нетрі, де живе до 40% шестимільйонного населення міста.

І хоча з 1997 року показник вбивств тут знизився майже вдвічі – з 60 до 35 на 100 тис. осіб, – рідкісний день в Ріо минає без розборок з перестрілками і вуличними боями наркоторговців з поліцією.

Ще 20 років тому Богота, столиця сусідньої з Бразилією Колумбії, жила за такими самими правилами. Клани злочинців безкарно тероризували місцеве населення, причому останнє, не довіряючи поліції, надавало перевагу збройній самообороні. Проте з середини 1990-х влада впритул взялася викорінювати кримінал. Були обмежені продаж алкоголю і право володіння зброєю, поліпшена інфраструктура неблагополучних районів, у підсумку довіра населення поступово стала повертатися до правоохоронців.

Сьогодні в Боготі діє близько 7 тис. так званих фронтів безпеки – ініціативних груп місцевих мешканців, які повідомляють поліції про будь-яку криміногенну ситуацію.

Багато з цих ідей адміністрація Боготи запозичила у свого колеги з Нью-Йорка Джуліані, який за вісім років біля керма найбільшого міста США вибудував абсолютно нову схему боротьби зі злочинністю.

Напередодні його приходу до влади, на початку 1990-х, Нью-Йорк загруз у "кокаїновій епідемії", яка спричинила численні кровопролитні сутички, насамперед у кварталах латиноамериканських і афроамериканських мігрантів, які торгували наркотиком.

Повіривши в те, що тяжкі злочини зароджуються в атмосфері безкарності дрібних, мер Нью-Йорка взявся жорстко викорінювати найбільш незначні правопорушення

Проти загрозливих показників злочинності Джуліані озброївся теорією розбитих вікон, описаною американськими кримінологами Джеймсом Вілсоном і Джорджем Келлінгом. Повіривши в те, що тяжкі злочини зароджуються в атмосфері безкарності дрібних, мер взявся жорстко викорінювати найбільш незначні правопорушення, включаючи графіті та вимагання за миття машин. Окрему увагу приділили благоустрою неблагополучних районів, атмосфера розрухи в яких, на думку авторів теорії, провокувала злочини.

Приклад Нью-Йорка запозичила влада інших міст США, знизивши за минулі десять років кількість насильницьких злочинів в середньому на 30-40%. Щоправда, багатьом з них поки що далеко до показників Нью-Йорка (5,6). Так, у Вашингтоні на 100 тис. жителів припадає 23,8 вбивства на рік, у Філадельфії – 20, в Чикаго – 16, в Х'юстоні – 13.

Благополуччя Західної Європи тримається на ефективній роботі поліції, що налагоджувалася десятиліттями

Ці цифри набагато вищі середньоєвропейських, і на їхньому тлі більшість столиць ЄС виглядають справжніми острівцями безпеки. У південних столицях – Лісабоні, Мадриді, Римі та Афінах, - а також у Відні та Бухаресті на 100 тис. осіб припадає в середньому 1 вбивство. Експерти зазначають, що благополуччя Західної Європи тримається на ефективній роботі поліції, що налагоджувалася десятиліттями.

Так, в Лондоні, де на 100 тис. осіб припадає лише два вбивства, за десять років витратили понад $ 300 млн тільки на встановлення сотень камер спостереження. За даними поліції міста, завдяки ним розкриваються сім з десяти вбивств.

Не дуже привабливо на загальному тлі Євросоюзу виглядають лише столиці недавно прийнятих туди країн – Вільнюс (8 убивств) і Таллінн (6). Причиною цьому – особливості перехідного періоду: робота поліції тут не настільки ефективна, а організована злочинність активніша, ніж у цілому в ЄС. Приблизно така сама ситуація в пострадянських Москві та Санкт-Петербурзі.

На цьому тлі українські мегаполіси можуть похвалитися помітно нижчим рівнем вбивств. Найбільш безпечні Київ, Львів і Харків, де у 2010 році на 100 тис. жителів припадало менше чотирьох убивств.

Через сформовані обставини

Пояснюючи колосальну різницю в рівні злочинності в мегаполісах різних країн, фахівці наголошують, що він не завжди залежить лише від зусиль поліції, і навіть найкращі стратегії без урахування соціальних факторів можуть бути марними.

Так, відомий російський кримінолог Яків Гілінський, завкафедрою кримінального права Російського державного педуніверситету, називає однією з головних причин, що провокують злодіяння, велике соціальне розшарування.

Однією з головних причин, що провокують злодіяння, є велике соціальне розшарування. Показник глибини розриву між бідною більшістю населення і заможною
елітою найбільш високий в країнах Південної Америки, США і ПАР, де
розташовані найнебезпечніші міста планети

За даними ЦРУ США, показник глибини розриву між бідною більшістю населення і заможною елітою – індекс Джині – найбільш високий (від 40 до 60) в країнах Південної Америки, у США і ПАР, де й розташовані найнебезпечніші міста планети.

Водночас відносна соціальна рівність в Канаді, скандинавських і західноєвропейських країнах, Японії (індекс Джині від 20 до 40) збігається з низькими показниками вбивств в їхніх столицях: два випадки на 100 тис. жителів у Торонто і 1,4 – в Токіо.

А невисокі цифри густонаселених індійських Делі (2,2) і Мумбаї (0,4) Мартін Шварц, професор соціології з університету Джорджа Вашингтона, пояснює феноменом "відносної бідності". "Якщо ви представник нижчої касти в Південній Азії, то напевно смиренно приймете свій рівень життя, - зазначає соціолог. - Однак якщо [в західному суспільстві] люди навколо легко отримують гроші, роботу, освіту і житло, не будучи нічим кращими за вас, то відчуття позбавлення благ може спровокувати злочин".

Україна сьогодні "спеціалізується" аж ніяк не на насильницькій злочинності

Щодо невисокого рівня вбивств в українських містах експерти дають окреме пояснення: по-перше, індекс Джині тут, рівний 27, близький до середніх показників в ЄС (30 – у 2009 році), а, по-друге, Україна сьогодні "спеціалізується" аж ніяк не на насильницькій злочинності.

"В Україні існує величезна проблема латентної, прихованої злочинності, як правило, економічної, яка не потрапляє в поле зору правоохоронних органів, – зазначає Олександр Костенко, заввідділом проблем кримінального права Інституту держави і права НАН України. – На економічні населення дивиться крізь пальці. Наприклад, поширена ідея, що бізнес не може бути некримінальним. І ось це дуже небезпечна річ – з цього починаються інші злочини, звичайно".

Рівень насильницької злочинності експерти пов'язують також і з історичним контекстом. Наприклад, Шварц вказує на цілу низку причин, які, незалежно від зусиль Джуліані, могли зумовити зменшення злодіянь в Нью-Йорку та інших містах США: легалізація абортів у 1990-ті роки, зниження народжуваності в кризових сім'ях – головних "постачальниках" потенційних порушників; припинення кокаїнових воєн; старіння населення, яке веде до скорочення частки молодих злочинців.

Автори доповіді Насильство в містах, оприлюдненої Світовим банком навесні 2011 року, помітну різницю між рівнем насильницької злочинності в США і Європі пояснюють все тієї самою еволюцією – більш стрімким розвитком американських мегаполісів у ХХ столітті.

Втім, нещодавній сплеск заворушень в європейських містах змусив дослідників задуматися, чи зуміє Старий Світ зберегти свій безпечний імідж.

"До погромів в Лондоні ми не помічали особливого впливу економічної кризи на рівень злочинності, - каже Нік Коуен, представник лондонського Інституту вивчення громадянського суспільства. - Небезпечним може стати не тимчасове, а хронічне безробіття, тому багато чого залежатиме від швидкості відновлення [економіки], якої ми поки що не спостерігаємо".

Рівень убивств у найбільших містах світу

 

Міста

Кількість убивств на 100 тис. жителів

Латинська Америка

Каракас (Венесуела)

233

Гватемала (Гватемала)

90

Медельїн (Колумбія)

45

Ріо-де-Жанейро (Бразилія)

35,7

Бразиліа (Бразилія)

33,5

Панама (Панама)

30,7

Санто-Домінго (Домініканська Республіка)

24,5

Богота (Колумбія)

22,7

Сан-Сальвадор (Сальвадор)

18,1

Сантьяго (Чилі)

16,9

Манагуа (Нікарагуа)

12,9

Кіто (Еквадор)

12,5

Асунсьон (Парагвай)

11,8

Сан-Паулу (Бразилія)

11,4

Мехіко (Мексика)

8,4

Монтевідео (Уругвай)

6,4

Сан-Хосе (Коста-Ріка)

6,4

Ла-Пас (Болівія)

5,4

Буенос-Айрес (Аргентина)

4,9

 

 

 

Північна Америка

Новий Орлеан (США)

52

Детройт (США)

40

Філадельфія (США)

20

Чикаго (США)

16

Хьюстон (США)

13

Лос-Анджелес (США)

8

Нью-Йорк (США)

5,6

Калгарі (Канада)

2,5

Едмонтон (Канада)

2,2

Торонто (Канада)

1,9

Монреаль (Канада)

0,8

Оттава (Канада)

0,7

 

 

 

Європа

Вільнюс (Литва)

8,3

Санкт-Петербург (Росія)

7,8

Москва (Росія)

6,9

Таллін (Естонія)

6,0

Стамбул (Туреччина)

5,0

Анкара (Туреччина)

4,2

Київ (Україна)

3,7

Скоп'є (Македонія)

3,3

Брюссель (Бельгія)

3,2

Амстердам (Нідерланди)

3,1

Братислава (Словаччина)

3,1

Прага (Чехія)

3,1

Белград (Сербія)

2,9

Дублін (Ірландія)

2,3

Софія (Болгарія)

2,1

Гельсінкі (Фінляндія)

2,0

Варшава (Польша)

1,9

Лондон (Великобританія)

1,9

Осло (Норвегія)

1,8

Копенгаген (Данія)

1,6

Мінск (Білорусь)

1,6

Будапешт (Угорщина)

1,5

Париж (Франція)

1,5

Загреб (Хорватія)

1,4

Берлін (Німеччина)

1,3

Мадрид (Іспанія)

1,3

Рим (Італія)

1,2

Афіни (Греція)

1,1

Вена (Австрія)

1,1

Бухарест (Румунія)

1,1

Ліссабон (Португалія)

0,6

 

 

 

Австралія   і Нова Зеландія

Сідней (Австралія)

3,4

Окленд (Новая Зеландія)

1,5

 

 

 

Африка

Кейптаун (ЮАР)

60

Найробі (Кенія)

7,9

Касабланка (Марокко)

1,5

Алжир (Алжир)

0,7

Каїр (Єгипет)

0,4

 

 

 

Азія

Катманду (Непал)

18,9

Улан-Батор (Монголія)

15,8

Бішкек (Киргизстан)

14,2

Алмати (Казахстан)

13,5

Бангкок (Таїланд)

5,6

Баку (Азербайджан)

3,7

Куала-Лумпур (Малайзія)

3,7

Делі (Індія)

2,2

Дакка (Бангладеш)

2,1

Єреван (Вірменія)

2,1

Амман (Йорданія)

1,7

Дубай (ОАЕ)

1,7

Токіо (Японія)

1,4

Алеппо (Сирія)

0,4

Мумбаї (Індія)

0,4

Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента

Кримінальна обстановка в найбільших адміністративних центрах України

Місто

Кількість убивств на 100 тис. жителів

Кількість зґвалтувань на 100 тис. жителів

Умисне завдання тяжких тілесних ушкоджень на 100 тис. жителів

Севастополь

8,2

5,0

11,8

Сімферополь

7,4

1,2

9,4

Донецьк

6,1

1,5

11,3

Запоріжжя

5,5

0,5

11,7

Одеса

5,2

0,9

7,5

Луганськ

4,8

2,3

11,6

Миколаїв

4,4

0,4

8,4

Дніпропетровськ

4,0

0,6

7,5

Харків

3,9

0,9

6,1

Львів

3,8

0,1

4,8

Київ

3,7

0,9

4,5

Дані МВС України, Держкомстату України

***

Цей матеріал опубліковано в № 34 журналу Корреспондент від 2 вересня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: журнал Корреспонденткриміногенністьміста
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі