RU
 

Корреспондент: Венеціанські маски. Антипод Оскара роздав свої призи

22 вересня 2011, 09:22
0
27
Корреспондент: Венеціанські маски. Антипод Оскара роздав свої призи
Фото: Reuters
Основну програму у Венеції цього року відкрила стрічка Джорджа Клуні "Березневі іди"

Кінофестиваль у Венеції віддав свої головні призи арт-фільмам з Азії і Європи, від чого не став менше скидатися на репетицію повної своєї протилежності – Оскара, пише Олексій Тарасов у №36 журналу Корреспондент від 16 вересня 2011 року.

Журі 68-го за рахунком Венеціанського кінофестивалю на чолі з Дарреном Аронофскі, режисером Реквієму за мрією, Рестлера і Чорного лебедя, повністю проігнорувало численних американських конкурсантів і віддало майже всі призи безкомпромісному арт-хаусу. Така основна фабула кінофестивалю, який цього року проходив у найбільш артистичному місті Італії з 30 серпня по 10 вересня.

Золотий лев за найкращий фільм дістався хитромудрому Фаусту Олександра Сокурова. Остання робота культового російського режисера підсумовує його цикл про владу і прирівнює Гітлера, Леніна й імператора Хірохіто, героїв попередніх картин Молох, Телець і Сонце, до людини, яка загралася з дияволом.

Найкращим режисером Мостри визнали громадянина Китаю Цая Шанцзюна за картину Люди гір, люди моря. Некваплива драма про злого каменотеса, який розшукує вбивцю свого брата, стала фільмом-сюрпризом Венеції – її назва не розкривалася до останнього дня.

Спеціальний приз журі взяв Материк італійця Емануеле Кріалезе – гуманістичне кіно про жителів крихітного острова, чиє життя ускладнюють туристи з великої землі і напівмертві нелегали з Африки.

Нагорода за найкращу жіночу роль за відсутністю інших претенденток дісталася китаянці Дінні Йіп, яка зіграла мешканку будинку престарілих у фільмі Простой життя Енн Гуй.

Медаль Osella за найкращий сценарій відвіз до Греції автор абсурдистської трагікомедії Альпи Йоргос Лантімос, який склав історію про бовдурів, які замінюють убитим горем сім'ям їхніх померлих родичів.

Експерти переконані, що з усіх лауреатів Венеції тільки у Грозового перевалу і Сорому є шанси потрапити в номінації на Оскар, що вкотре свідчить, як далекі переваги журі кінофестивалів класу А від смаків
американських кіноакадеміків

Одним з найбільш очевидних призів фестивалю стала нагорода за операторську роботу, яка дісталася Грозовому перевалу – свіжому прочитанню хрестоматійного твору Емілі Бронте англійкою Андреа Арнольд.

У новій кіноверсії головний герой став чорношкірим, а численні розмови, якими славляться класичні екранізації, замінили красиві безсловесні сцени за участю мокрого листя, мертвих зайців і колоритного йоркширського бруду.

Експерти переконані, що з усіх лауреатів Венеції тільки у Грозового перевалу і Сорому є шанси потрапити в номінації на Оскар, що вкотре свідчить, як далекі переваги журі кінофестивалів класу А від смаків американських кіноакадеміків.

Хороший німець

Головним відкриттям Мостри став ірландський актор німецького походження Майкл Фассбендер. Добре відомий завсідникам Каннського кінофестивалю за титулованими картинами Голод і Акваріум, він має всі шанси вибитися в зірки міжнародного масштабу саме після Венеції, де відбулися прем'єри відразу двох фільмів з його участю – Сорому Стіва Маккуїна і Небезпечного методу Девіда Кроненберга.

Майстерне перевтілення Фассбендера в сексоголіка (Сором), чий налагоджений графік перегляду порно і зустрічей з повіями порушує приїзд молодшої сестри-співачки, принесло йому кубок Вольпі, яким у Венеції нагороджуються найкращі актори фестивалю.

За свою не надто довгу кар'єру артист зіграв виразну епізодичну роль у Безславних виродках Квентіна Тарантіно, засвітився в блокбастері Люди Ікс: Перший клас, а на майбутнє у нього запланована головна роль у науковій фантастиці Прометей Рідлі Скотта.

Аронофскі наголосив, що у фільмі Сором журі побачило неймовірну
кінематографічну силу

Аронофскі наголосив, що у фільмі Сором журі побачило неймовірну кінематографічну силу, а герой Фассбендера допоміг глядачеві здійснити незвичайну подорож у світ людської натури.

"Не так часто режисери надихають мене під час перегляду фільма, а вже такий оргазм, як у Майкла у фіналі, я взагалі давно не зустрічав у кіно", - заявив глава журі.

Але найбільші дивіденди Фассбендеру обіцяє мейнстрімова біографічна замальовка Небезпечний метод – про складні стосунки Карла Юнга, Зигмунда Фрейда та їхньої спільної російської пацієнтки Сабіни Шпільрейн.

Знаменитий Кроненберг (Відеодром, Голий сніданок), який завжди вважався фахівцем з патологій розуму, вибрав як новий об'єкт дослідження психоаналіз і створив нуднувату костюмовану драму з відмінними акторськими роботами, якій вже зараз пророкують енну кількість згадувань в оскарівському шорт-листі.

Фассбендер тут виступив у ролі педантичного Юнга, Вігго Мортенсен – грайливого Фрейда, а Кіра Найтлі виконала нервову особу, яка стала причиною розладу між знаменитими лікарями людських душ.

Золоті старти

З перших же днів на острові Лідо, де традиційно проходить Венеціанський кінофестиваль, було не проштовхнутися від зірок першої величини. Конкурсний забіг почав некоронований король Голлівуду Джордж Клуні – основну програму відкрила його четверта режисерська робота, стрічка Березневі іди.

Клуні зняв дотепне кіно про праймеріз (голосування, де обирається один претендент від партії, який представлятиме її на майбутніх виборах) кандидатів у президенти від Демократичної партії США в стратегічно важливому штаті Огайо.

Назва картини відсилає до вбивства Юлія Цезаря, відповідно у другій половині фільму включається тривожна музика, і він перетворюється на політичний трилер, центром якого стає неповнолітня стажерка. Нечистого на руку політика зіграв сам Клуні, і після перегляду йому запропонували балотуватися в президенти США.

Ще більший ажіотаж викликав приїзд на венеціанську Мостру співачки Мадонни, яка компенсує свої невдачі на акторському терені (у 2000 році вона отримала Золоту малину як найгірша актриса століття) новим досвідом в кінорежисурі.

На Лідо поп-зірка презентувала костюмовану драму W. E. про нещасливу в шлюбі жінку, захоплену історією кохання принца Едуарда VIII і розведеної американки Уолліс Сімпсон, заради якої він зрікся британського престолу.

До того як фільм показали пресі, він серйозно вважався потенційним оскарівським номінантом, але після перегляду з'ясувалося, що вінтажні сукні й вишукані коштовності прописані в сюжеті краще, ніж характери і мотивації персонажів.

Втім, численні безглуздості фільму, серед яких – гватемалець Оскар Айзек в ролі російського охоронця на ім'я Євген Колпаков, анітрохи не зіпсували атмосферу захоплення тим, що королева попу спустилася до простих смертних. Тим більше, що публіку переважно цікавила дата виходу її нового альбому.

У той самий день при повному аншлагу відбулася прем'єра ексцентричної комедії Різанина Романа Поланскі. Дія першої після звільнення режисера зі швейцарської в'язниці стрічки розгортається в замкненому просторі нью-йоркської квартири.

Дві благовидні сімейні пари у виконанні Джоді Фостер, Джона Райлі, Кейт Вінслет та Крістофа Вальтца переходять на істеричний крик і рукоприкладство, обговорюючи, як один хлопчик ударив іншого палицею по обличчю. Незважаючи на те що всі четверо безбожно переграють, перетворюючи фільм на змагання талантів, Різанина до останнього дня була у венеціанських фаворитах.

Кіно для всіх

Навіть саркастичний американець Тодд Солондз, який всю свою кар'єру присвятив персонажам із психічними і сексуальними розладами, зняв і привіз у Венецію відносно сумирну комедію Темна конячка – про дорослого неробу, якого звели в могилу його фантазії.

На радість звичайним глядачам свої нові фільми до Венеції привезли американець Стівен Содерберг і швед Томас Альфредсон.

У показаному поза конкурсом трилері Содерберга Зараза зірки рівня Метта Деймона, Джуда Лоу, Гвінет Пелтроу і Маріон Котійяр страждають від смертельного вірусу, який  захопив планету і передається через дотики. Фільм негайно охрестили "кашляючими друзями Оушена" за аналогією зі знаменитою трилогією режисера про показних грабіжників банків.

Не менш значним акторським складом хвалилася екранізація гостросюжетного роману Джона ле Карре Шпигуне, йди геть!, що зібрала весь цвіт британської акторської школи від Гері Олдмана до Коліна Ферта. Альфредсон, який здобув світову популярність після драми про дівчинку-вампіра Впусти мене, зняв бездоганне ретро про інтриги спецслужб часів холодної війни.

Єдина претензія, яку можна висунути його Шпигуну, - бездоганність. Його досконалість не порушує навіть сцена святкування Різдва, під час якої розвідники МІ-6 хором співають гімн Радянського Союзу з подачі Санта-Клауса в масці Володимира Леніна.

Як би там не було, критики, які відвідали Мостру, зійшлися на думці, що цього року в конкурсі домінувало глядацьке кіно. Навіть більше – деякі з цих стрічок на початку наступного року можуть стати оскарівськими номінантами.

Лауреати 68-го Венеціанського кінофестивалю

Золотий лев
Найкращий фільм - Фауст (Росія)
Режисер Олександр Сокуров

Срібний лев
Найкращий режисер - Цай Шанцзюнь
Люди гір, люди моря (Китай)

Кубок Вольпі
Найкращий актор - Майкл Фассбіндер
Сором (Великобританія)
Режисер Стів Макквін

Найкраща актриса - Діна Йіп
Просте життя (Китай, Гонконг)
Режисер Енн Гуй

Премія Марчелло Мастроянні
Найкращий акторський дебют - Шота Сометані і Фумі Нікайдо
Кріт (Японія)
Режисер Сіон Соно

Премія Озелла
Найкраща операторська робота - Роб Райан
Грозовий перевал (Великобританія)
Режисер Андреа Арнольд

Найкращий сценарій - Йоргос Лантімоса
Альпи (Греція)
Режисер Йоргос Лантімоса

Найкраща дебютна робота
Ла-Ба (Італія)
Режисер Гуїдо Ломбарді

Спеціальний приз журі
Материк (Італія)
Режисер Еманеле Кріалезе

Дані labiennale.org

***

Цей матеріал опубліковано в № 36 журналу Корреспондент від 16 вересня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: кінофестивальВенеціяпризи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі