Щоб пом'якшити реакцію Європи і США на вирок Юлії Тимошенко, Президент зробив ризикований крок - шантаж Заходу союзом з Росією. У результаті загроза політичної та економічної ізоляції стає все більш реальною, - пише Ірина Соломко в № 41 журналу Корреспондент від 21 жовтня 2011 року.
20 жовтня Президент Віктор Янукович в прямому
сенсі пролетів повз Європу - в цей день його літак пронісся над Старим Світом,
щоб сісти в Латинській Америці. У цей день замість Куби Президент повинен був
приземлитися в Брюсселі для зустрічі з представниками Євросоюзу. Але відразу
два чинники завадили цьому.
З одного боку, свою роль зіграло невдоволення єврочиновників підсумком процесу
над лідером опозиції Юлією Тимошенко. ЄС обурили не тільки сім років, які
отримала екс-прем'єр, але і те, що український Президент не захотів через
підконтрольну йому Верховну Раду декриміналізувати статтю, за якою і отримала
свій термін Леді Ю. Більше того, СБУ завела проти колишньої чиновниці нову
кримінальну справу за старі борги її корпорації Єдині енергетичні системи
України (ЄЕСУ).
ЄС обурили не тільки сім років, які отримала екс-прем'єр, але і те, що
український Президент не захотів через підконтрольну йому Верховну Раду декриміналізувати статтю, за якою і отримала свій термін Леді Ю
З іншого боку, Янукович зважився шантажувати Європу тим, що якщо на Заході не
припинять погрожувати Києву повним заморожуванням взаємних контактів, через
кримінальний термін Леді Ю, Україна розвернеться на Схід і вступить у Митний
союз (МС) Росії, Білорусі та Казахстану.
У підсумку Янукович летить на край світу, європейські та американські політики
лякають Київ міжнародною ізоляцією і повторенням долі Мінська, західні
інвестори не хочуть вкладати в підозрілу країну, евробізнесмени згортають
контакти з українськими партнерами, а співгромадянам Януковича починають
потроху відмовляти в шенгенських візах.
"Країни Європи намагаються зрозуміти: чи є насправді різниця між Україною
і Білоруссю? Поки, звичайно, є. Але насторожує те, що це питання знову виникло
вперше з 1994-го", - міркує Андреас Аслунд, старший науковий співробітник
американського Інституту міжнародної економіки імені Петерсона.
Відторгнуті
Вердикт у справі Тимошенко викликав бурю обурення на Заході. Провідні політики
ЄС висловилися в тому дусі, що якщо лідер опозиції не вийде на волю, то Україна
не бачити договору про асоціацію з Євросоюзом. А президент США Барак Обама
вперше за весь час заговорив про справу опального екс-прем'єра, та ще як -
безпосередньо зажадавши звільнити Тимошенко, погрожуючи Києву ізоляцією.
Подальші події ще більше обурили Захід. 13 жовтня СБУ порушила проти Тимошенко,
яка перебуває в СІЗО, нову справу - за борги її корпорації ЄЕСУ перед Росією.
Екс-прем'єра звинуватили в тому, що вона, будучи президентом ЄЕСУ, переклала на
Кабмін фінансові зобов'язання своєї корпорації перед Міноборони Росії на суму $
405,5 млн, завдавши збитків держбюджету.
18 жовтня Олександр Єфремов, лідер фракції ПР, відкрито заявив, що регіонали не будуть голосувати за зміни, здатні повернути "помаранчевій принцесі"свободу
У підсумку Янукович заявив західним журналістам, що було б неправильно
відпускати лідера БЮТ у зв'язку з новими обвинуваченнями.
Після цього Київ руками підконтрольної Президенту парламентської більшості
відмовився декриміналізувати статтю, за якою Тимошенко потрапила за ґрати. Хоча
саме це Янукович протягом кількох тижнів обіцяв єврочиновникам.
18 жовтня Олександр Єфремов, лідер фракції ПР, відкрито заявив, що регіонали не
будуть голосувати за зміни, здатні повернути "помаранчевій принцесі"
свободу. "Ми не можемо порушувати наші закони, на що нас, власне, і
штовхають ці [європейські] керівники", - заявив парламентарій.
Партія влади пішла не тільки проти бажань Заходу, а й проти думки власного
народу. Як показує опитування GfK Ukraine, 47% громадян країни підтримують
звільнення Тимошенко заради підписання договору про асоціацію з ЄС.
47% громадян країни підтримують звільнення Тимошенко заради підписання договору про асоціацію з ЄС
Побиті таким оборотом єврочиновники стали обережно заявляти, що через дії Києва
під загрозою зриву опиниться візит українського Президента до Брюсселя,
призначений на 20 жовтня. Але і тут Янукович діяв рішучіше - він сказав, що
скасує вояж сам.
"Якщо є необхідність зустрітися, я готовий. Якщо немає - я полечу далі за маршрутом,
- заявив Президент. - Ми партнери, і у нас взаємні зобов'язання".
У результаті Брюссель офіційно відклав зустріч до більш зручного моменту.
Пружина бунту
У подібній прудкості української сторони аналітики бачать спробу шантажу
Заходу.
Підтвердженням тому стала недавня заява Президента про те, що Київ готовий
відкласти підписання договору про асоціацію між Україною та ЄС. Крім того, кримінальні
справи проти Тимошенко, на його думку, потрібно відокремити від питань
української євроінтеграції.
Паралельно Янукович назвав, що може обрати Україна замість співпраці з ЄС. На
жовтневій зустрічі зі своїм російським колегою Дмитром Медведєвим Президент
заявив, що Київ шукає форми співпраці в рамках МС.
Якщо ЄС відмовить Україні в підписанні договору про створення Зони вільної торгівлі, цілком ймовірно, що країна зверне свій погляд у бік МС
Про те ж заговорив і віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко. У середині жовтня, в
ході одного з інтерв'ю, він не відкидав, що, якщо ЄС відмовить Україні в
підписанні договору про створення Зони вільної торгівлі, цілком ймовірно, що країна
зверне свій погляд у бік МС.
Більше того, 19 жовтня прем'єр Микола Азаров уже "звернув погляд" на
МС, давши доручення Мінекономіки переглянути регламенти, що діють в рамках
союзу Москви, Мінська й Астани, з точки зору можливості приєднання до них
Києва.
Аналітики схиляються до думки, що злиття Януковича зі Сходом цілком реально і
лише активність ЄС може зупинити цей рух на Москву.
У Брюсселі все ще сподіваються на дружбу з українською стороною. Павло Коваль,
депутат Європарламенту і голова делегації Європарламенту зі зв'язків з Україною,
упевнений, що ЄС поки не ставить українську державу в один ранг з Білоруссю. Як
би там не було, але органи влади, і Президент, і парламент були обрані в ході
вільних і демократичних виборів.
"Тому поки ми шукаємо можливість закінчити переговори про підписання і
ратифікації договору про асоціацію", - додає Елмар Брок, колега Коваля.
Злиття Януковича зі Сходом цілком реально і лише активність ЄС може зупинити цей рух на Москву
Терпимість Заходу Ігор Когут, голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив,
пояснює тим, що нерозумно залишати українців один на один з авторитарною, не
обмеженою будь-якими зобов'язаннями владою.
Ольга Шумило-Тапіола, експерт Центру Карнегі в Брюсселі, навіть називає термін,
до якого Європа буде терпіти незговірливість Києва, - початок грудня, час
планового саміту Україна - ЄС в українській столиці.
Однак якщо до цього часу ситуація з Тимошенко не зміниться, а Банкова не зуміє
довести, що в країні немає порушення прав і свобод громадян, Європа може втратити
зацікавленість в Україні як свого партнера. Тоді підписання договору про
асоціацію відкладуть на невизначений час, а для Януковича розпочнеться ера політичної
ізоляції.
Поза Європою
Якщо Київ не схаменеться, Захід готовий поетапно "вчити" Україну
демократії. Однак ці уроки будуть давати не всій країні, а її керівництву.
За словами Ніко Ланге, керівника Фонду Конрада Аденауера в Києві, депутати
німецького бундестагу вже сформували свою ізоляціоністську позицію: якщо
Тимошенко продовжить залишатися на нарах, керівництво Німеччини не приїде на
Євро-2012 в Україну, а українські держчиновники позбудуться диппаспортів і
безвізового режиму.
Якщо Тимошенко продовжить залишатися на нарах, керівництво Німеччини не приїде на Євро-2012 в Україну, а українські держчиновники позбудуться диппаспортів і безвізового режиму
Святослав Олійник, депутат-бютівець, переконаний, що співвітчизники вже почали
отримувати невмотивовані відмови від посольства ФРН. За його інформацією, 12
підприємцям відразу після оголошення вердикту Тимошенко без будь-якої
аргументації відмовили у візах до Німеччини.
"Я прямо запитав про це людей, які мають відношення до видачі віз, і почув,
що вони отримали настанову про радикальне зниження кількості віз не тільки
підприємцям, а й суддям, чиновникам та іншим офіційним особам", - говорить
Олійник.
Правда, Віола фон Крамон, депутат бундестагу, цю інформацію спростовує. За її
словами, у Німеччині розуміють, як важливо не карати за діяння влади всіх
українців в цілому. Хоча і вона не відкидає в перспективі заборони на в'їзд
українських дипломатів та осіб, винних у антидемократичних зміни в країні.
Вони отримали настанову про радикальне зниження кількості віз не тільки підприємцям, а й суддям, чиновникам та іншим офіційним особам
"З одного боку, їм подобається бувати на Заході і використовувати усіма
тими благами, які у нас є, - каже фон Крамон. - А з іншого, вони роблять все,
щоб придушити демократичний розвиток власної країни".
Схожі настрої витають і в Америці. За словами Стівена Пайфера, екс-посла США в
Україні, а нині - старшого наукового співробітника Інституту Брукінгса, у
Вашингтоні зростає стурбованість вектором розвитку, який обирає Україна. І тому
в колах місцевого політичного істеблішменту все голосніше звучить пропозиція
внести низку українських політиків і чиновників в так званий чорний список,
заборонивши їм тим самим в'їзд на територію Штатів.
Пайфер переконаний, що якщо ситуація з Тимошенко не вирішиться в позитивний
бік, Вашингтон цей сценарій точно реалізує.
Неприємні підсумки
За словами політолога Вадима Карасьова, незалежно від того, що станеться в
майбутньому, постраждає інвестиційна привабливість країни. Тоді як для
нинішнього офіційного Києва це і так слабке місце: за даними Держкомстату, в
2010 році Україна отримала лише $ 4,7 млрд прямих іноземних інвестицій, а за
перші півроку 2011-го - $ 2,5 млрд. Пік активності зовнішніх інвесторів припав
на 2005 і 2007 роки - тоді країна отримала майже по $ 8 млрд.
Уже зараз західні гроші стали пригальмовувати на українському кордоні. За
словами Ланге, німецькі інвестори сприйняли вирок Леді Ю як знак того, що в
Україні є політично мотивовані суди, і тому підприємцям складно захищати свою
власність. "А значить, інвестувати в таку країну небезпечно", -
говорить він.
У 2010 році Україна отримала лише $ 4,7 млрд прямих іноземних інвестицій, а за перші півроку 2011-го - $ 2,5 млрд. Пік активності зовнішніх інвесторів припав
на 2005 і 2007 роки - тоді країна отримала майже по $ 8 млрд
Інформацію Ланге підтверджує Ганна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської
Бізнес Асоціації. Мовляв, кожен новий інвестор перед тим, як зважитися на
вкладення грошей, питає про верховенство права в країні - об'єкт своїх
інвестицій.
"Тому очевидно, що справа Тимошенко посилить ситуацію і нові інвестори до
нас не прийдуть", - попереджає експерт.
Аналітики прогнозують і виникнення складнощів в українських ділових кіл. Один з
вітчизняних бізнесменів на умовах анонімності розповів Корреспонденту про те,
що його партнери в Брюсселі вже відмовилися від пропозиції провести роуд-шоу,
тобто, презентацію однієї з українських компаній, оскільки вона пов'язана з
правлячою верхівкою країни.
"У Брюсселі відмовляються від прибутку, оскільки така співпраця може
вплинути на їх репутацію", - говорить джерело Корреспондента.
Надійним позичальникам з України, звичайно, не відмовлять. Але можуть злегка
посилити умови щодо кредиту, посилаючись на погіршення загальних, або, як їх
називають у фінансових колах, країнових ризиків
Не відкидають експерти і складнощів з кредитуванням українських компаній за
кордоном. Сергій Атамась, керуючий партнер інвесткомпанії Kreston GCG, каже, що
надійним позичальникам з України звичайно, не відмовлять. Але можуть злегка
посилити умови щодо кредиту, посилаючись на погіршення загальних, або, як їх
називають у фінансових колах, країнових ризиків.
Крім того, нинішня криза довіри до України знижує вартість вітчизняних
компаній. "Капіталізація множиться на ризики, тому всі наші компанії
дешевші, ніж європейські. Якщо ризик підвищується, що ми спостерігаємо зараз,
то і компанії дешевшають", - пояснює Олександр Пасхавер, президент Центру
економічного розвитку.
Експерти переконані: повернути прихильність інвесторів буде непросто. "Навіть якщо Тимошенко випустять, осад, а
значить, недовіра, все одно залишиться", - впевнена Дерев'янко.
***
Цей матеріал опубліковано в № 41 журналу Корреспондент від 21 жовтня 2011 року.
Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З
правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті,
можна ознайомитися тут.