Фред Бергстен, директор американського Інституту Петерсона, одного з найбільш авторитетних економічних аналітичних центрів світу, розповів оглядачу журналу Корреспондент Ірині Соломко про кризу в Європі і перспективи України. Інтерв’ю з економістом опубліковане у №46 видання від 25 листопада 2011 року.
Уранці в п'ятницю, 18 листопада, людина, яка потрапила в
хол готелю Hyatt – одного з найдорожчих таких закладів в Україні, – могла
побачити зрілого чоловіка в темно-синьому діловому костюмі. Майже потопаючи в
м'якому шкіряному дивані і закинувши ногу на ногу, він попивав там свій
ранковий чай.
У самому чаюванні нічого екстраординарного не було, але
от сам по собі мешканець Hyatt – особистість знакова для світової економіки.
Адже за непримітною зовнішністю ховається один з найбільш впливових економістів
сучасності, засновник і директор Інституту Петерсона (Вашингтон) Фред Бергстен.
Він створив найбільшу в світі дослідницьку організацію,яка працює в сфері фінансів, і на сьогодні є найбільш цитованим економістом планети
Він створив найбільшу в світі дослідницьку організацію,
яка працює в сфері фінансів, і на сьогодні є найбільш цитованим економістом
планети. За оцінками експертів, Бергстен входить до ТОП-50 людей, які найбільш
відчутно впливають на світові фінансові ринки.
До порад цієї людини дослухається навіть Барак Обама,
президент США. Білий дім зараз, наприклад, активно реалізовує ідею директора
Інституту Петерсона про створення Зони вільної торгівлі в
Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Незважаючи на всесвітнє визнання, 70-річний економіст
спочивати на лаврах не має наміру. "Я досяг багато чого, але зупинятися не
можна", – каже Бергстен.
До Києва він приїхав вперше, на запрошення філантропа і
бізнесмена Віктора Пінчука, щоб 18 листопада прочитати трьом сотням українських
студентів лекцію на тему Як повернути світову економіку на правильний шлях.
Бергстен дав Україні пораду – в жодному разі не втратити свій історичний шанс і зробити все, щоб підписати Договір про асоціацію з ЄС
Крім настанов студентам, Бергстен встиг поспілкуватися з
Корреспондентом і розповісти про майбутнє євро, долара і юаня, а також дати
Україні пораду – в жодному разі не втратити свій історичний шанс і зробити все,
щоб підписати Договір про асоціацію з ЄС.
- Сьогодні всі погляди європейців прикуті до Греції. Як
ви оцінюєте план з порятунку цієї країни, який зараз підготували в ЄС?
- Греція насправді складний приклад. В інших країн, які
зараз переживають труднощі, – Італії, Іспанії, Португалії – проблеми тимчасові.
А от з Грецією ситуація інша. Це країна із слабкою і погано
конкурентоспроможною економікою, витрати якої багато в чому перевищують доходи.
Тому Греція – це велика проблема для ЄС. Водночас ця країна викликає у мене
якесь співчуття, особливо коли я згадую її старт в ЄС. Адже ринки поставилися
до неї з великим оптимізмом і повагою. Вона одержала низькі процентні ставки за
кредитами, майже як у Німеччині. Тому прикро, що шанс не був використаний.
Але я не схильний ховати цю країну. Тут показовий приклад
Латвії. Вона пережила величезну кризу три роки тому, падіння економіки було
25%. Однак влада змогла адекватно оцінити ситуацію і зреагувати – максимально
оптимізувати витрати. Зроблено все було оперативно, що вкрай важливо, тому
зараз потроху почався процес одужання. І ще один важливий факт – уряд, котрий
робив такі непопулярні кроки, було знову переобрано. Це свідчить про те, що
звичайні люди поставилися до не зовсім приємних для себе перетворень з
розумінням.
Тут показовий приклад Латвії. Вона пережила величезну кризу три роки тому, падіння економіки було25%. Ситуація з Латвією свідчить: за адекватних заходів кризу подолати можна
Ситуація з Латвією свідчить: за адекватних заходів кризу
подолати можна. У Греції змінився уряд, і більшість населення в цілому розуміє,
що потрібно приймати не зовсім популярні кроки.
- Але ви не вважаєте, що Греція має залишити, наприклад,
єврозону, щоб не тягнути за собою весь ЄС?
- Я абсолютно впевнений, що в цьому немає необхідності.
Греція буде вибиратися з ями в будь-якому випадку. Звичайно, зараз те, що відбувається,
відбивається на курсі євро, але це тимчасово, і потрібно розуміти ризики. Якісь
радикальні заходи проти Греції вплинуть на майбутнє країни – вона позбудеться
доступу до фінансів, є великий ризик, що почнеться регрес, вона стане державою
так званого третього світу.
- Наскільки ви поділяєте прогнози окремих експертів щодо
нової кризи, з якою зіткнеться Європа вже навесні?
- Це помилка – чекати нової кризи. Ситуація буде
поліпшуватися. Дуже важливо розуміти, що половина світової економіки зараз – це
так звані ринки, що розвиваються (Китай, Індія, Бразилія) – переживає бум, вона
активно зростає.
Це помилка – чекати нової кризи. Ситуація буде поліпшуватися. половина світової економіки зараз – це так звані ринки, що розвиваються (Китай, Індія, Бразилія) – переживає бум, вона активно зростає
Поступово піднімається й економіка США. Так, зростання ще повільне, близько
2,5%, але в наступному році вже буде 3%. Саме тому ймовірність нової кризи все
менша. Звичайно, єврозона переживає непрості часи. Але я завжди, коли мене
питають про перспективи ЄС, кажу: звертайте увагу не на те, що вони
[керівництво ЄС і лідери ключових країн] кажуть, а на те, що вони роблять.
Кожного разу, коли виникають якісь складнощі, вони завжди роблять правильні речі.
У Греції і Італії вже змінився уряд, це хороший знак.
Уся історія європейської інтеграції, в ході якої було
багато складних моментів, доводить: з кожною кризою ЄС стає сильнішим. Європа
робить один крок назад і два вперед. І цього разу ЄС вийде з кризи з новими
інститутами, сильним економічним союзом. Адже коли ЄС створювався, то мова йшла
про економічний і монетарний союз, але поки шлях виконано лише наполовину, а
треба було йти до кінця. У ЄС немає спільної фіскальної політики, наприклад.
Тому ЄС буде йти шляхом створення єдиної європейської економічної системи
управління.
Якщо я правий, то на цьому тлі США і надалі не зможуть
упоратися зі своїми проблемами і через два-три роки ми, можливо, отримаємо зворотну
ситуацію – євро стане різко зміцнюватися, а долар слабшатиме. Відбудеться
суттєва перестановка економік. І це може стати джерелом нового тиску на США
[щоб змусити їх] почати вирішувати свої основні економічні проблеми.
- Які ще виклики перед світовою економікою ви бачите
зараз?
- Відповідаючи на це запитання, хотів би знову поділити
світову економіку на дві частини, які дуже відрізняються. Одна половина – це,
як я вже сказав, країни, що розвиваються, чиї ринки стрімко зростають, на рік у
середньому на 6%. Вони автономні й не залежать від того, що відбувається в
розвинених країнах. І це дуже важливо. Решта економік – США, Європа, Японія –
переживає тривалий період відновлення після глибокої фінансової кризи. Період
повного одужання може зайняти п'ять-вісім років, але це не нова рецесія.
У зв'язку з цим потрібно розуміти, що зростання економіки
в США і Європі буде дуже скромним, поки їхні ринки не пройдуть болючий процес
відновлення. Зараз зростання лише близько 2%.
Україна перебуває десь посередині. З одного боку, у вас великий потенціал зростання країни, що розвивається, з іншого – ви не можете повністю позбавитися
впливу ринків розвинених країн. Ви десь посередині, тому є ризики і потрібно це враховувати
Якщо казати про Україну, то ви перебуваєте десь
посередині. З одного боку, у вас великий потенціал зростання країни, що
розвивається, з іншого – ви не можете повністю позбавитися впливу ринків розвинених
країн, тому що Україна дуже близька до Європи. Ви десь посередині, тому є
ризики і потрібно це враховувати.
- Ви не згодні з тим, що навесні кризу може пережити
Європа. А як щодо Росії? Згідно з оцінками, наступного року можливе падіння цін
на нафту, що вдарить по економіці цієї країни.
- За моїми даними, ціни на нафту продовжать невелике
зростання й у 2012-му. Попит на неї дуже високий, у тому числі і серед країн,
які активно розвиваються. Високі ціни на нафту – це свого роду індикатор того,
що світова економіка не така вже слабка. Якщо економіка впаде, то разом з нею
впадуть і ціни на нафту.
Високі ціни на нафту – це добре для Росії, але тільки в
короткостроковій перспективі. Країна отримує багато грошей, тому
[прем'єр-міністрові РФ Володимиру] Путіну, звичайно, пощастило, а от населенню
та економіці ні. Уся ця ситуація розслаблює і абсолютно не сприяє проведенню
вже давно назрілих серйозних економічних реформ. Необхідні перетворення, які
зроблять економіку більш динамічною і конкурентоздатною.
- В одній зі своїх останніх авторських колонок ви
доводили, що світу потрібні три світові валюти.
- Безумовно. Тривалий час долар домінував у світовій
економіці. У нього не було конкурентів, а економіка США була найбільшою. І ось
зараз ситуація змінилася. З'явився євро, а економіка ЄС перевершила за своїми
масштабами США. Тому євро поступово став конкурувати з доларом. Звичайно, зараз
через кризу у валюти ЄС є складнощі. Але після кризи вона знову збільшить свою
частку у світових фінансах і потіснить долар.
Крім Європи, на авансцену вийшов Китай. Згідно з деякими
підрахунками, його економіка вже сьогодні більша, ніж у США. Це найбільша торгівельна
країна, вона – впливовий і сильний гравець на глобальному ринку. Це означає, що
її валюта повинна виходити на світовий рівень. Проблема лише в тому, що сам
Китай сильно контролює використання валюти, вона частково конвертована для
розрахунків, але не для інвестицій. Звичайно, тут вибір за Китаєм, коли знімати
ці обмеження.
Але сьогодні вже очевидно, що на світовому ринку валют
три головні гравці – долар, євро та юань. І років через десять система трьох
валют запрацює. Це дуже добре, оскільки у нас буде конкуренція. Всесвітня
економіка не залежатиме від валюти однієї країни та її економіки.
- Китай сьогодні – країна з однією з найбільш динамічних
економік у світі. Але немає в такій ситуації прихованих ризиків?
- Перед Китаєм постає багато ризиків. Наприклад, банки
дають великі позики, тому може статися банківська криза. У країни демографічні
проблеми – населення починає швидко старіти. Існує великий ризик, що Китай
постаріє ще до того, як стане багатим. США, Європа і Японія теж старіють, але
вони багаті і в змозі собі це дозволити. У Китаї старіння може стати проблемою.
Він також має політичні проблеми: на тлі зростання економіки все більше людей
очікують відкритості та демократичності.
Раніше казали, що якщо у США застуда, то у решти світу –
одразу запалення легенів. Але зараз все по-іншому – місце США зайняв Китай.
Якщо він застудиться, то світова економіка захворіє на пневмонію, оскільки
Китай – найбільший двигун глобального економічного зростання.
- Китай ще унікальний тим, що за активного зростання його
економіки рівень життя населення залишається низьким. Тобто плодами
економічного буму користується дуже вузький прошарок людей.
- Так, Китай все ще бідний, але рівень життя в країні
зростає дуже швидкими темпами. Дохід на душу населення в Китаї вище, наприклад,
ніж в Україні. У вас – $ 633, у Китаї в сільській місцевості – $ 811, а в
містах – $ 2.700.
- Окремі експерти стверджують, що криза-2008 була
пов'язана з тим, що люди витрачали більше, ніж заробляли. Але цей процес триває
і сьогодні.
- Не все так однозначно. Тут потрібно дивитися на
розподіл доходів і витрат. Звичайно, в цілому було високе споживання, тому що
до кризи відбувався економічний ріст. Тому процес споживання повинен
супроводжуватися процесом накопичення.
Наочний в цьому плані приклад Китаю. У цій країні дуже
високий показник національних заощаджень – 50% від ВВП [В Україні – лише 19%],
заощаджені кошти реінвестуються. Це багато в чому і забезпечило Китаю економічний
бум.
- Яку пораду ви могли б сьогодні дати українській владі?
- Для України зараз найголовніше завершити переговори і
парафувати Договір про асоціацію з ЄС. Упевнений: Україна отримала історичний
шанс, це буде трагедія, якщо вона його не використає.
Асоціація з ЄС несе в собі величезну економічну вигоду. Підписання договору моментально поліпшить інвестклімат в країні
Як свідчить історія розвитку східноєвропейських держав у
пострадянському просторі, асоціація з ЄС несе в собі величезну економічну
вигоду. Підписання договору моментально поліпшить інвестклімат в країні.
Компанії, які прийдуть в Україну, можуть використовувати її як базу для
виробництва продукції для продажу в ЄС.
Такий шлях вже пройшла Ірландія. Приклад цієї маленької
держави на околиці Європи – історія успіху. Не менш показовий приклад того, що
дає країні Зона вільної торгівлі та асоціація з Європою, – Туреччина.
Незважаючи на кризу, економіка країни росте дуже швидко.
Є багато історій успіху, на яких Україна може повчитися.
Але дуже важливо для вашої країни мати більш прозорий і передбачуваний
інвестиційний клімат. Саме це відчинить двері для інвесторів. Я бачу потенціал
України – він вражає.
***
Цей матеріал опубліковано в № 46 журналу Корреспондент від 25 листопада 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.